Експеримент у школі біля кордону з РФ показав силу української мови. Спогади очевидиці

Випускова редакторка телеканалу «Тет», журналістка Юлія Прядко виросла у містечку на Донеччині біля кордону з Росією. Однак навчання в експериментальному україномовному класі кардинально вплинуло на її майбутнє життя. Своєю історією медійниця поділилася в інтерв’ю «Главкому».

З дитинства Юлію Прядко оточувала російська мова, однак до школи вона пішла до україномовного класу. «Я проживала на глибокому-глибокому сході – фактично на кордоні з Росією (м. Сніжне Горлівського району Донецької області, яке з 2014 року перебуває в окупації РФ, – «Главком»), але навчалася в українському класі. Усе моє оточення спілкувалося російською, але в школі, звісно, лише на уроках я розмовляла українською. Потім – вступ в університет у Київ і також мова», – пригадала жінка.

За словами Юлії Прядко, вона й досі вдячна своїм батькам за те, що вони віддали її до україномовного класу. «Коли я ішла в школу у 2001 році, то відкривався перший експериментальний україномовний клас. Нас усього було близько 20 учнів. У російськомовному класі, звісно, – набагато більше. Але чомусь мої батьки без роздумів віддали у цей клас. Між іншим, далекі родичі на застіллях обурювалися й казали: «Звідки взялося це ваше рішення». Я, до речі, в дорослому віці не обговорювала це з ними. Мені самій цікаво, звідки у них взялося таке бажання. Але я за це їм дуже вдячна», – поділилася вона.

Навчання в україномовному середовищі мало значний вплив на життя Юлії Прядко. Крім того, експеримент із українським класом став вдалим. Він став найсильнішим в історії школи. «Це кардинально вплинуло на моє життя. Я була б іншою людиною, якби вчилася у російськомовному класі. Дуже показово, що ми були найкращим, найсильнішим класом в історії нашої школи за десятиліття. Мова виявилася фільтром», – зазначила українка.

Юлія Прядко з 2012 року живе у Києві, з переїздом вона часто переходила на українську мову в повсякденному житті. Однак повністю відмовилася від російської у 2022 році. «Після переїзду до Києва я часто переходила на українську – з друзями чи в транспорті, наприклад. Але влітку 2022 року, коли пройшов шок від початку повномасштабки, остаточно розпрощалася з російською. Тоді я вирішила: треба щось вже починати робити, а не просто думати й сидіти слідкувати за новинами. Коли я ухвалила це рішення, не минуло й двох тижнів, коли відбувся мій перехід у побуті, а також – із друзями, рідними. Якщо чесно, я навіть не пам’ятаю себе вже не україномовною. Коли я змогла сваритися і мені почали снитися сни українською, зрозуміла, що остаточно стала україномовною», – пояснила редакторка.

Журналістка поділилася своїми методами переходу на українську мову. Спочатку Юлія Прядко намагалася говорити виключно літературною українською мовою, однак справжнім лайфхаком став суржик. «Я спочатку намагалася говорити дуже літературною мовою, і це ускладнювало процес, бо я спілкувалася загальмовано і відчувала, наче я – це не я, бо в житті так не розмовляю. І потім, коли я це відпустила, і запросила в своє життя таку прекрасну річ як суржик (я спочатку використовувала його по приколу, а потім прикол вийшов з-під контролю) усе пішло, як по маслу. Деякі слова я просто не перекладала й говорила перехідним суржиком. І це стало моєю точкою закріплення української мови у побуті», – розказала жінка.

Юлія Прядко зауважила, що виступає за жорстку українізацію та не признає нічого російського. «Я однозначно за жорстку. У мене абсолютна нетерпимість до будь-чого російського, і в 2026-му говорити/читати/навчати своїх дітей російською і російської – це вже не право чи вибір, а свідома позиція. І від такої позиції мені хочеться блювати», – резюмувала вона.

До слова, український продюсер та сценарист Акім Галімов кримськотатарського походження в інтерв’ю «Главкому» розповів, хто змусив його перейти на українську та як йому вдалося позбутися російської мови. Журналіст зростав у зросійщеному середовищі та нині він та його родина говорить виключно українською мовою.