Акім Галімов розповів, хто змусив його перейти на українську мову
Акім Галімов дав практичні поради тим, хто хоче перейти на українську
Український продюсер та сценарист Акім Галімов кримськотатарського походження, зростав у зросійщеному середовищі та нині він та його родина говорить виключно українською мовою. Журналіст в інтерв’ю «Главкому» розповів, хто змусив його перейти на українську та як йому вдалося позбутися російської мови.
Акім Галімов повністю перейшов на українську мову не лише в роботі, але й побуті, коли одружився зі своєю дружиною, львів’янкою Ольгою Чепіль. Саме вона стала для нього поштовхом до того, щоб остаточно перейти на українську мову. «Вона родом із Жовкви Львівської області. Оля повністю українськомовна, і з нею говорив тільки українською. Відтоді, коли ми одружилися, вдома теж багато-багато років говоримо українською», – розповів журналіст.
Однак цікавитися українською мовою Акім Галімов почав ще з шкільних років, попри те, що його раннє дитинство минуло у зросійщеному середовищі. Батько продюсера, кримський татарин, був депортований радянською владою до Узбекистану, звідки він поїхав на заробітки до Приморського краю (Росія). Там і народився Акім Галімов, коли його батько зустрів свою майбутню дружину-українку. У дев'ять років хлопець повернувся до Криму.
«Насправді в дитинстві в мене зовсім не було українського контексту, бо Крим в середині 90-х – абсолютно зросійщене середовище. Крим був ізольований від українського культурного контексту через ту політику, яку просувала місцева влада за вказівками Росії. І тільки в школі, ближче до старших класів, (це вже кінець 90-х) були предмети «Українська мова» та «Українська література», – поділився він.
З часом Акім Галімов почав цікавитися українською мовою, дивитися українське телебачення, саме це допомогло ще в шкільні роки почати розуміти українську мову. Зрештою журналіст приїхав до Києва та почав працювати, українська мова стала для нього обов’язковою. Тоді він почав її наполегливо вивчати.
«Я приїхав у Київ в середині 2000-х і працював журналістом, а тут були такі умови: якщо хочеш працювати на телебаченні, маєш знати українську мову. Тож почав її вчити одразу «в полях», але мої перші репортажі і включення українською іноді звучали так, ніби я говорив білоруською. Я ніколи не мав викладачів чи репетиторів, але практика, практика й активне слухання – усе це покращувало мої навички. Треба ставитись до переходу на українську мову як до відновлення історичної справедливості…» – зазначив він.
Акім Галімов радить почати з вивчення історії України, перш ніж удосконалювати мову. Продюсер вважає, що до переходу на українську мову варто ставитись, як до «відновлення історичної справедливості і повернення до свого коріння».
«Передусім вивчати свою історію. Тому що часто, коли люди зі Сходу чи з Півдня говорять, що, Одеса чи Харків – це начебто російськомовні міста, тут важливо розуміти, що це не так. Якщо ваші пращури походять звідти, то з високою ймовірністю вони говорили українською. Просто потім були зросійщені, вбиті, закатовані, замордовані за українську культуру й мову, загалом – за свої погляди проукраїнські», – вважає журналіст.
Також продюсер вважає, що починати вивчення української мови потрібно з малих кроків. Наприклад, слухати музику, читати або дивитися фільми виключно українською мовою тощо. «Почати з малого. Якщо родина російськомовна, можна зробити якийсь день українськомовним, коли ви вдома говорите тільки українською. У такій ігровій формі потрохи додавати мову до побуту, тому що, якщо ви не говорите вдома українською, то перехід зробити буде дуже складно. Саме спілкування у приватному просторі дає ось цей 100% перехід. Важливо думати українською, читати книжки, слухати музику, дивитися фільми», – порадив сценарист.
Нагадаємо, сьогодні, 27 жовтня, відзначається День української писемності та мови, який є важливою подією в культурному житті України. Свято спрямоване на усвідомлення важливості української мови як основи національної самобутності. За традицією, з 2000 року до свята проводять Радіодиктант національної єдності, який може написати кожен охочий.
Читайте також:
- Сім рецептів особистої дерусифікації. Історії переходу на українську від Олени Тополі, Павла Текучева, Аліни Доротюк та інших зірок
- Богдан Бенюк: Русифікація продовжується. Вона зупинилася лише на три місяці у 2022 році
- Радіодиктант 2026. Які зірки долучилися до флешмобу
- Радіодиктант національної єдності 2026 (відео)
Коментарі — 0