Хвилина мовчання: згадаймо захисницю Вікторію Кіященко з Луганщини

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Вікторію Киященко.

Військовослужбовиця загинула 15 березня 2022 року під час ворожого авіаудару біля міста. Російський літак скинув бомбу на будинок, де жили військові. Жінка загинула разом ще з п’ятьма побратимами. Захисниця в той момент чергувала на блокпосту. Загинула миттєво. За місяць до цього жінці виповнилося 38 років.

Вікторія народилася у місті Рубіжне Луганської області. Закінчила Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Потім захистила магістерську роботу у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. 

Працювала у Рубежанському індустріально-педагогічному технікумі. Там познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Пара переїхала у місто Золоте на Луганщині, де Вікторія працювала соціальним педагогом у професійному ліцеї.

У вільний час Вікторія любила слухати музику і танцювати.

У 2020 році жінка приєдналася до лав Збройних сил України. Під час повномасштабного вторгнення служила в лавах 46-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Вікторії нескладно було жити за військовим режимом. Навпаки – вона прокидалася раніше за інших, о 4 ранку. Щодня робила макіяж, укладала волосся – це для неї було важливо.

Їй подобалося вчитися новому, особливо роботі зі зброєю, тому жінка ніколи не пропускала занять. Як би важко фізично не було, виконувала накази. 

Солдат Кіященко посмертно нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали захисницю на Краснопільському кладовищі у Дніпрі.

У Вікторії залишилися мама і чоловік.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.