Хвилина мовчання: згадаймо Володимира Трусова, який понад шість років захищав Україну
У лютому 2021-го чоловік звільнився з лав ЗСУ у званні капітана – а вже за рік, у перший же день повномасштабного вторгнення, підписав контракт і знову став на захист України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Трусова.
Майор Володимир Трусов, позивний Тополь, загинув 22 березня 2022 року в районі села Малинівка Запорізької області під час ворожого мінометного обстрілу. Офіцеру було 29 років.
Володимир народився у селі Гриньки Полтавської області. З 11 років займався вільною боротьбою, був чемпіоном Полтавської області та призером Всеукраїнських ігор. У 2009-му переїхав до міста Кременчук. Навчався у Кременчуцькому військовому ліцеї. Закінчив Національну академію Сухопутних військ імені Сагайдачного за напрямом «Управління діями підрозділів десантно-штурмових військ та розвідки». Був чемпіоном академії з армреслінгу.
У 2015 році після випуску Володимира призначили командиром парашутно-десантного взводу 25-ої окремої повітряно-десантної бригади. Через пʼять місяців служби став заступником командира роти, у 2018-му – командиром роти снайперів. Того ж року закінчив Кременчуцький національний університет за спеціальністю «Автомобільний транспорт». У лютому 2021 року звільнився з лав ЗСУ у званні капітан.
За шість років служби у ЗСУ брав участь в АТО/ООС та був неодноразово нагороджений за високу професійність і мужність.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Тополь одразу підписав контракт з 81-ю окремою аеромобільною бригадою. Обійняв посаду заступника командира роти – інструктора з повітряно-десантної підготовки. Разом із підрозділом знову вирушив на передові позиції захищати Україну.
Життя Володимира обірвалося 22 березня 2022 року. Він загинув внаслідок мінометного обстрілу в селі Малинівка Запорізької області.
«Це сталося під Запоріжжям. Бронежилет стримав три кулі, але уламок міни під час мінометного обстрілу пройшов під бронежилетом і виявився смертельним», – написав у своєму повідомленні ексначальник військового ліцею Володимир Поляков.
Посмертно Володимиру Трусову присвоїли звання майора та нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
«Завжди перший! Мужній, сильний, прийде на допомогу в будь-який час. Він був вірний своїй професії. Усі хотіли бути такими, яким був він: чесними, порядними, справедливими. Я ним дуже пишаюся. Мій чоловік – Герой», – зазначила дружина Вікторія.
Поховали захисника у рідному селі на Полтавщині. У Кременчуці вулицю Матросова перейменували на вулицю Капітана Трусова.
Вдома на Володимира чекали дружина та маленький син.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.