Медреформу хочуть скасувати. Чого чекати українцям

З 1 квітня в Україні має запуститися медреформа на другому і третьому рівні. Вона охопить всю спеціалізовану допомогу: від консультації лікаря до лікування інсультів. Однак останнім часом все частіше йдеться про перенесення реформи або навіть про її скасування. З цим питанням розбирався сайт «Сьогодні».

Що змінює медреформа

Якщо пацієнти йдуть лікуватися до лікарні, то вона отримуватиме гроші. А чим більше наданих медпослуг, тим більше фінансування. Від нового способу розподілу грошей втратять медустанови, яких люди уникають.

Для цього всі медустанови укладають договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Всього є 27 пакетів медпослуг, за якими заплатить служба. Умовно кажучи, це медпослуги, розбиті по групах. Наприклад, є пакет «Хірургічні операції на стаціонарі». Щоб в лікарні проводили операції, в ній мають бути лікарі певної кваліфікації, медобладнання, інструменти. Це все докладно прописано у вимогах НСЗУ. Вимоги однакові для всіх. Звичайно, в Україні знайдуться операційні, де імовірно не вистачати анестезіологів або медобладнання. Найімовірніше, Нацслужба відмовить такій лікарні в оплаті хірургічних операцій. Та чи мають в такій медустанові оперувати?

Як відбувається зараз і має залишитися в минулому: держава виділяє гроші на медицину і ця сума розподіляється між областями через субвенції. Обласні департаменти охорони здоров’я знову перерозподіляють суми між районами та містами. А місцеві департаменти ділять гроші між лікарнями. Поки фінансування йде до медустанови, його ділять мінімум три кола чиновників. Медустанова змушена лікувати пацієнтів на те, що залишилося. В результаті, українці мусять неофіційно платити лікарям в державних і комунальних лікарнях.

З 1 квітня цього не буде. НСЗУ безпосередньо лікарні перераховуватиме гроші. За договором з НСЗУ медустанова не зможе брати оплату з пацієнта. Це може загрожувати лікарні скороченням фінансування. Нацслужба радить звертатися на «гарячу» лінію НСЗУ 16-77, якщо раптом медики попросять доплатити або щось докупити.

Що говорять лікарі про медреформу

Вознесенська багатопрофільна лікарня (Миколаївська область) крім свого району приймає пацієнтів ще з п’яти. Це плюс 120 тисяч осіб. Їхнє лікування ніхто не оплачує, але відмовити їм медики теж не можуть, говорить Володимир Красьоха, головний лікар лікарні:

«Ми представляємо допомогу п’ятьом районам навколо нас. Породіллі з цих районів їдуть до нас, екстрені і планові операції – у нас. Інсульти-інфаркти – в нашій лікарні».

Зі слів медика, чотири роки тому медустанова було звичайною районною лікарнею. На старті реформи місцева влада, об’єднані територіальні громади знайшли інвесторів і вклали в лікарню гроші. Придбали сучасний комп’ютерний томограф, ангіограф, ендоскопічне обладнання, апарати УЗД, машину екстреної допомоги повної комплектації тощо.

«Що може бути гірше, ніж якщо нічого не змінювати. Є лише ризик, що ми залишимося в теперішній ситуації. Ми приклад лікарні – надаємо допомогу жителям інших районів і не отримуємо за це гроші. Тобто, ми не отримуємо гроші за 120 тисяч осіб, які до нас звертаються. Ми чекаємо, що будемо отримувати справедливу оплату за кожного пацієнта», – розповів Володимир Красьоха.

Зміна правил фінансування – це стимул для лікарень звернутися до місцевої влади за поліпшенням умов, говорить Михайло Тончев, заввідділу нейрохірургії Полтавської обласної лікарні.

«До цього пацієнта везли до найближчої лікарні, але ніхто не задумувався, чи є там томограф, чи можна провести обстеження і поставити правильний діагноз», – говорить Тончев.

Медреформу хочуть скасувати

Якщо медреформу відкладуть або скасують – це означає, що лікарні не отримають фінансування. У парламенті лежить два законопроєкти – №3130 і №3140, в яких йдеться про скасування реформи. Проєкти пропонують скасувати закон про фінансові гарантії і залишити все, як є – нічого не міняти. Однак нова система фінансування вже закладена в бюджеті на цей рік. Всі лікарні подали заявки в НСЗУ на оплату медпослуг, відкрили рахунки, щоб отримувати гроші безпосередньо.

Втім, профільний комітет Верховної Ради днями відхилив згадані вище законопроєкти. Про це повідомив глава комітету, народний депутат від «Слуги народу» Михайло Радуцький.

«Медреформу ніхто не переносить і не скасовує. Реформа триває, а медична допомога населенню має бути безкоштовною і доступною. (...) Ми маємо говорити про стратегію нової медицини, про механізми трансформації системи охорони здоров’я, про необхідні корективи, але жодним чином не про повернення до неефективної, застарілої і, по суті, нежиттєздатної системи», – написав Радуцький на своїй сторінці у Facebook.

Розвінчуємо міф

Існує кілька головних міфів про медреформу, які використовують як аргумент, щоб її скасувати.

Міф 1. Лікарні закриють

НСЗУ фінансує медичні послуги. Якщо послуги лікарні користуються попитом і пацієнти йдуть туди лікуватися, то медустанову отримає за них оплату. Закрити його може тільки місцева влада. Відповідно місцева влада могла підготувати лікарні до реформи. За певні послуги Нацслужба заплатить більше, ніж за інші. Це пріоритетні медпослуги, від яких українці страждають найчастіше – інсульти, інфаркти, онкозахворювання тощо.

Багато паніки також навколо закриття тубдиспансерів. Туберкульоз почнуть лікувати за міжнародними протоколами – так як його лікують в Німеччині, США, Британії та інших країнах. Йдеться про те, що в Україні хворий на туберкульоз мусить перебувати мінімум півроку в лікарні, навіть якщо людина не заразна. Хоча такий пацієнт може перебувати серед людей і лікуватися амбулаторно. В палатах залишаться ті, хто дійсно важко хворий і його форма туберкульозу небезпечна для оточення. Якщо перестати утримувати в лікарнях тих, хто спокійно може лікуватися вдома, то дійсно частина ліжок стане в лікарнях непотрібною.

Міф 2. Українці залишаться без медичної допомоги

Нібито без декларації українці не отримають медичну допомогу. Для отримання екстреної допомоги декларація не потрібна. В інших випадках декларацію можна підписати під час першого візиту до сімейного лікаря або терапевта. А щоб потрапити до вузького лікаря, наприклад, хірурга чи отоларинголога знадобиться направлення від лікаря первинки. Якщо прийти без направлення, то лікарня має право виставити рахунок.

Але будуть винятки. Без направлення безкоштовно можна буде піти до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Також безкоштовно і без направлення надаватиметься медична допомога при невідкладних станах. Декларація потрібна для того, щоб НСЗУ розуміла, куди перераховувати гроші за надану пацієнту медпослугу.

Міф 3. Грошей не вистачить. За медицину муситимемо платити

Бюджет на програму медичних гарантій поточного року – 72 млрд грн. Але це менше, ніж потрібно. Згідно з законом «Про фінансові гарантії медичного обслуговування населення» на медпослуги має виділятися не менше 5% ВВП. 72 млрд – це втричі менше. Бюджет ухвалює Верховна Рада, а НСЗУ ці гроші розподіляє. Але навіть 72 млрд – це на 20% більше, ніж бюджет на медицину 2019 року. Тобто, ніхто не отримає менше, ніж минулого року. До того ж, медустанови поточного року частину фінансування отримають на основі їхніх бюджетів за 2019 рік, а частина – за тарифами за надані медпослуги. Це має згладити перехід до нової системи фінансування.

НСЗУ розрахував тарифи, за якими буде платити лікарням. Це тарифи не для пацієнтів. Якщо в медустанові попросять доплатити, то треба звертатися на гарячу лінію НСЗУ 16-77.

Є частина послуг, які лікарні можуть надавати платно. Вони затверджені Кабміном ще 1996 року. Це послуги, які не загрожують здоров’ю та життю. Наприклад, до них відносяться масаж, косметологічні процедури, лікувальні ванни тощо.