«Ми намагаємося відбитися». Доктор наук оцінив нинішній стан українсько-польського діалогу щодо Волинської трагедії

Тема Волинської трагедії фактично домінує в сучасному українсько-польському історичному діалозі, витісняючи всі інші питання. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук Богдан Гудь, оцінюючи нинішній стан взаєморозуміння між двома країнами.

«Тон у цій дискусії однозначно задає польська сторона. І не стільки історики, скільки політики, публіцисти та так звана громадська думка, яка формується через інтернет і соціальні мережі. Ми ж перебуваємо в статусі сторони, яка відбивається і намагається щось пояснити. Але нас мало хто чує», – зазначив Богдан Гудь.

За словами науковця, він не випадково використовує формулювання «так звана громадська думка», адже значна її частина не є спонтанною. Ідеться про наслідки російського втручання в публічні дискусії в Польщі – раніше через тролів і ботів, а нині через інструменти штучного інтелекту та ретрансляцію кремлівських наративів окремими польськими політиками, журналістами й коментаторами. Це, на переконання історика, не лише спотворює реальні суспільні настрої, а й поступово формує їх.

Оцінюючи зміни в українсько-польському діалозі за останні десятиліття, Богдан Гудь заявив, що він фактично перестав бути діалогом. Якщо у 1990-х роках і на початку 2000-х сторони намагалися не лише озвучувати власні позиції, а й знаходити спільні точки дотику, то сьогодні ситуація кардинально інша.

«Поляки дедалі частіше дискутують про Україну без українців або ж залучають лише тих істориків з України, які лояльні до польських інтерпретацій. Інших українських дослідників просто не чують, бо їхні аргументи не відповідають потребам сучасної польської політики», – підкреслив він.

На думку професора, особливо тривожним є те, що позиції польських істориків у цьому питанні дедалі більше визначаються політичними рішеннями. Як приклад він навів кількість загиблих поляків на Волині у 1943 році, яка, за його словами, фіксується не науковими дослідженнями, а постановами польського Сейму.

Окремо Богдан Гудь звернув увагу на нещодавню заяву з оточення президента Польщі Кароля Навроцького про нібито 130 тисяч загиблих поляків на Волині та у Східній Галичині. За словами історика, ця цифра не має наукового обґрунтування.

«В Інституті національної пам’яті Польщі традиційно оперують цифрами, які давно циркулюють в ультрапатріотичних так званих кресових середовищах. Якщо загальноприйнятою є цифра 120 тисяч, то щоб виглядати ще більшим патріотом, говорять про 130. Звідки взялися додаткові 10 тисяч – ніхто не пояснює», – наголосив він.

За оцінкою професора, така риторика знаходить схвалення в частині польського суспільства, однак вона лише поглиблює кризу взаєморозуміння й ускладнює можливість повернення до повноцінного й фахового українсько-польського історичного діалогу.

Як відомо, Волинська трагедія залишається одним із найскладніших питань у відносинах між Україною та Польщею. Погляди обох країн на причини, відповідальність і кількість загиблих з обох сторін різняться, особливо в оцінці числа польських і українських жертв та обвинувачень проти УПА з боку Польщі за масові вбивства поляків на Волині.

У 2017 році УІНП запровадив мораторій на ексгумацію тіл, що вважалося відповіддю на бездіяльність польської влади в захисті українських поховань у Польщі. Після обрання Володимира Зеленського президентом у 2019 році заборону зняли, і польські дослідники змогли розпочати деякі роботи в Україні. У відповідь Польща відновила зруйнований вандалами пам’ятник українським воїнам у Монастирі, проте не відтворила імена загиблих.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про «прорив» щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії і додав, що вже є рішення.