Мінсоцполітики: з початку року безкоштовними протезами забезпечено вже 5 248 осіб

У 2023 році Міністерство соціальної політики через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю забезпечило протезами усіх, хто має право і звернувся для забезпечення такими засобами реабілітації. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомив заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин.

Заступник міністра зазначив, що на 2024 рік було сформовано запит на фінансування за відповідною бюджетною програмою у розмірі понад 4 млрд грн. За прогнозними розрахунками, вважає Танасишин, цієї суми коштів має вистачити для забезпечення усіх, хто потребує протезування чи іншого допоміжного засобу реабілітації.

За словами чиновника, за п’ять місяців 2024 року на забезпечення допоміжними засобами реабілітації було спрямовано 2,3 млрд грн, у тому числі на протезно-ортопедичні вироби – 1,54 млрд грн. У січні-травні протезами верхніх та нижніх кінцівок було забезпечено 5 248 осіб на загальну суму 1,04 млрд грн.

Танасишин повідомив, що у держбюджеті на 2024 рік на забезпечення учасників бойових дій виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями або спеціальними виробами для занять спортом передбачено 1,06 млрд грн.

Заступник міністра пояснив, що держава забезпечує первинне протезування. Після забезпечення особи допоміжним засобом реабілітації територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю перераховують бюджетні кошти суб’єктам господарювання. Щодо вартості протезів, зауважує Танасишин, то вони не мають перевищувати граничні ціни, встановлені наказом Міністерства соціальної політики від 18 січня 2023 року.

За словами чиновника, учасники бойових дій через 12 місяців після первинного протезування мають право безоплатно, за державні кошти здійснити протезування за новітніми технологіями та, за необхідності, отримати спеціальний виріб для занять спортом. При ампутаціях руки на рівні плечового суглоба, на рівні середньої та верхньої третини плеча забезпечення виробом підвищеної функціональності за новітніми технологіями може бути здійснено без попереднього первинного протезування, наголосив заступник міністра.

Танасишин зауважив, що система реабілітації осіб з порушеннями функціонування почала вибудовуватися в Україні лише в кінці 2021 року з ухваленням Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». За цей період, зазначає заступник міністра, система зробила феноменальний стрибок: були сформовані реабілітаційні відділення в кластерних і надкластерних лікарнях, працюють понад 300 мультидисциплінарних реабілітаційних команд, сформовані професійні та освітні стандарти для більшості професій у сфері реабілітації.

Звичайно, визнає Танасищин, не в усіх закладах реабілітаційна допомога надається на однаковому рівні, але Міністерство охорони здоров’я  визначило реабілітаційні відділення, які стали центрами досконалості і базою для навчання працівників інших закладів охорони здоров’я.

Заступник міністра зауважив, що протезування є лише частиною реабілітаційного процесу, адже пацієнт повинен пройти підготовку до протезування, що полягає у виконанні фізичних терапевтичних або ерготерапевтичних вправ. «У лікарні пацієнт повинен отримати свій перший тимчасовий протез, з яким навчається ходити, користуватися ним, а потім отримує постійний протез, виготовлений відповідно до індивідуальних потреб і запитів людини», – пояснив Танасишин.

За словами чиновника, благодійні фонди, які також долучились до процесу забезпечення протезами військових і цивільних, – це додаткова можливість для громадян отримати необхідні засоби реабілітації.

У 2024 році протезами функціональності забезпечено лиш двох учасників бойових дій

Танасишин розповів, що Національна служба здоров’я періодично надає Мінсоцполітики інформацію про кількість осіб, яким проведено ампутації кінцівок у медзакладах, та осіб, які потребують забезпечення допоміжними засобами реабілітації, насамперед протезами. Він наголосив, що ці відомості деперсоналізовані, інформація про кількість людей, які потребують протезування, формується за даними, наявними в електронній системі охорони здоров’я, щодо кількості пацієнтів, які проходили реабілітацію за відповідними станами, пов’язаними з ампутацією.

«Справді, у держбюджеті на 2024 рік на забезпечення учасників бойових дій виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями або спеціальними виробами для занять спортом передбачено 1,06 млрд грн», – додав Танасишин.

Як зазначив заступник міністра, станом на зараз такими виробами забезпечено лиш двох учасників бойових дій. «Одного – протезом стегна із колінним вузлом з електронним керуванням на суму 2 545 836 грн, з яких понад півтора мільйона надійшли як благодійна допомога. Ще одного військового забезпечили вкладишем із силіконової композиції на суму 18 324 грн та провели йому післягарантійний ремонт спеціального виробу для занять спортом на 20 386 грн», – повідомив Танасишин.

Крім того, додав заступник міністра, здійснено попередню оплату вітчизняним протезно-ортопедичним підприємствам на загальну суму 9,8 млн грн. Це кошти для допомоги семи учасникам бойових дій.

«Наприклад, одному воїну виготовлять протез стегна модульного типу із колінним вузлом з електронним керуванням на суму 777,1 тис. грн. Ще одному учаснику бойових дій виготовлять протез плеча із зовнішнім джерелом енергії та забезпеченням електричним функціональним захватом. На це перераховано 1,67 млн грн. Для двох учасників бойових дій виготовлять протези передпліччя із зовнішнім джерелом енергії на суму 2,52 млн грн. Такий порядок сум», – пояснив чиновник.

Танасишин наголосив, що протезування – це дуже індивідуальний процес, на який впливає безліч різних факторів, а саме: рівень ампутації, наявність чи відсутність супутніх захворювань або ускладнень, рівень мобільності особи, готовність її до протезування тощо. Не можна сказати, пояснює чиновник, що усім, хто втратив кінцівки, потрібен біонічний протез. «В одних випадках це потрібно після забезпечення первинним протезом простішої комплектації, в інших – показано здійснення первинного протезування біонічним протезом, ще в інших – протезування біонічними протезами може бути неефективним, і найкращим рішенням для людини буде механічний протез», - пояснив заступник міністра.

Нагадаємо, безцінний досвід у медичній сфері, якого набуває Україна під час війни, є унікальним. Таку заяву у інтерв’ю ZN.UA  зробив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Ігор Кузін. За його словами, цей досвід з одного боку аналогічний тому, якого набували інші держави, що переживали військові конфлікти. З іншого – він є унікальним.

До слова, загальний час перебування українських військових на лікуванні за кордоном становитиме не більше 12 місяців. Про відповідні зміни, які були ухвалені під час засідання уряду, повідомив у Telegram постійний представник Кабінету міністрів у ВР Тарас Мельничук.