Наглядову раду Сенс Банку очолив колишній керівник Приватбанку
Герхард Бьош замінив на посаді Миколу Гладишенка, ім'я якого фігурувало в антикорупційному розслідуванні НАБУ та САП
Оновлену наглядову раду державного Сенс Банку очолив колишній голова правління Приватбанку Герхард Бьош. Раніше він увійшов до її складу як незалежний член. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Економічну правду».
31 серпня 2026 року Кабінет Міністрів призначив австрійського банкіра незалежним членом наглядової ради Сенс Банку. Він замінив Миколу Гладишенка, повноваження якого уряд припинив 21 серпня. Тепер Бьош очолив оновлений склад наглядової ради фінансової установи.
Герхард Бьош має багаторічний досвід роботи в банківському секторі України. Із червня 2021 року до листопада 2024 року він очолював правління державного Приватбанку. До цього протягом 11 років, із 2010-го до 2021-го, працював першим заступником голови правління Райффайзен Банку Аваль.
Кадрові зміни в Сенс Банку відбулися на тлі антикорупційного розслідування, у матеріалах якого фігурував попередній голова наглядової ради Микола Гладишенко.
У серпні Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну схему легалізації коштів, які використовували для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Розслідування отримало кодову назву «Форест Гамп».
У матеріалах справи фігурували тодішній голова наглядової ради Сенс Банку Микола Гладишенко та голова правління фінансової установи Олег Ступак.
8 вересня Вищий антикорупційний суд обрав колишньому голові наглядової ради Сенс Банку Миколі Гладишенку запобіжний захід у вигляді застави 7 млн грн. За версією слідства, він сприяв проведенню фінансових операцій у межах схеми легалізації коштів, призначених для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
Раніше Національний банк визнав Гладишенка таким, що не відповідає законодавчим вимогам щодо незалежності, та зажадав припинення його повноважень. Підставою для відповідного рішення стали, зокрема, матеріали антикорупційної операції «Форест Гамп», оприлюднені НАБУ та САП.