Кремль поставив НАТО нову вимогу: що Москва хоче закріпити на папері
Пєсков заявив, що усних запевнень про нерозширення Альянсу недостатньо. Москва хоче закріпити відповідні зобов'язання письмово
Росія знову вимагає від НАТО юридично закріпити відмову від подальшого розширення на схід. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що усні запевнення не влаштовують Кремль і потрібен окремий документ. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Інтерфакс та The Moscow times.
Кремль знову згадав про обіцянки Заходу
Заява Пєскова пролунала після зустрічі Володимира Путіна зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Переговори відбулися 12 листопада в Москві та стосувалися пошуку шляхів завершення війни Росії проти України.
За словами речника Кремля, Москва нібито неодноразово отримувала запевнення, що НАТО не просуватиметься на схід. Однак, як стверджує Пєсков, Альянс згодом розширювався п'ять-шість разів. Російська влада вважає, що попередні усні домовленості тепер мають отримати документальне підтвердження.
«За такими важливими для нас словами мають стояти дії з документального оформлення нерозширення НАТО», – заявив Пєсков в інтерв'ю російському «Першому каналу».
Вимога щодо нерозширення Альянсу не нова. Москва висувала її ще перед повномасштабним вторгненням в Україну. У грудні 2021 року Росія оприлюднила проєкти договорів зі США та НАТО. Серед іншого, Кремль вимагав юридично зобов'язати Альянс не приймати нових членів, зокрема Україну.
У травні 2025 року агентство Reuters із посиланням на трьох російських співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів, повідомляло, що Путін знову наполягав на письмовій відмові Заходу від подальшого розширення НАТО. Серед інших умов російського президента називали нейтральний статус України та часткове скасування санкцій проти Росії. Ці відомості агентство отримало від джерел, а не з оприлюдненого офіційного документа.
Що насправді обіцяли Росії
У НАТО заперечують, що Альянс брав на себе юридичне зобов'язання не приймати нових членів після завершення холодної війни. На офіційному сайті організації пояснюється: у 1990 році під час переговорів про об'єднання Німеччини західні дипломати справді обговорювали можливість нерозширення НАТО на схід. Однак ця ідея не стала загальною домовленістю, а переговори згодом змінили напрямок.
Альянс також наголошує, що жоден підписаний із Росією договір не містить заборони на вступ нових держав. Рішення про запрошення країни до НАТО ухвалюють усі члени організації на основі консенсусу.
Показовим у цій суперечці є Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю та безпеку між НАТО і Росією, підписаний 27 травня 1997 року. Документ передбачає повагу до суверенітету, незалежності й територіальної цілісності всіх держав, а також їхнього невід'ємного права самостійно обирати засоби забезпечення власної безпеки.
Окремий пункт акта прямо зазначає, що документ не надає ані НАТО, ані Росії права вето на дії іншої сторони та не обмежує їхнього права самостійно ухвалювати рішення. Угоду підписали представники Альянсу та російської влади.
Після завершення холодної війни НАТО провело сім раундів розширення – у 1999, 2004, 2009, 2017, 2020, 2023 та 2024 роках. До Альянсу вступили, зокрема, Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії, Фінляндія та Швеція. Офіційна хронологія НАТО також враховує попередні хвилі вступу Греції, Туреччини, Західної Німеччини та Іспанії.
Пєсков пригрозив через можливу присутність європейських військ
Окремо речник Кремля висловився проти розміщення європейського військового контингенту в Україні. За його словами, така присутність нібито означатиме продовження війни в ширшому масштабі.
Пєсков стверджував, що представники європейських країн повідомили про підготовку контингенту для відправлення в Україну вже в перший день переговорів в Абу-Дабі – 10 листопада.
Раніше Володимир Путін також попереджав, що розміщення західних військових в Україні після укладення мирної угоди створюватиме загрозу для Росії та може призвести до відновлення бойових дій. Про це повідомляло Reuters після зустрічі російського президента з американськими посланцями 12 листопада.
Нагадаємо, напередодні «Главком» писав, що Росія запропонувала країнам НАТО укладати двосторонні угоди про ненапад і готова надати окремим членам Альянсу індивідуальні гарантії безпеки. Про таку ініціативу заявив представник міністерства закордонних справ РФ Олексій Дробінін.