Пити чи не пити? Депутати не можуть розібратися зі ставленням до алкоголю

Виноградар – район на півночі Києва – може похвалитися двома озерами, ідеальним місцем для відпочинку. Перше є зовсім маленьким. А от друге – Синє – більше, та й локацію має цікаву: прямо попід лісом. На живописних пляжах Синього можна грати в рухомі ігри або читати під покровом дерев. Можна просто прогулюватися і за неспішною бесідою коротати час із цікавим співрозмовником. Проте 90% дорослого населення організовує своє дозвілля інакше: його проводять за пікніками з величезною кількістю спиртного.

Судячи із залишених відпочивальниками сміттєвих завалів, найпопулярнішими напоями є пиво, горілка та пакетоване вино. Із закусок – найрізноманітніші «снеки» – звісно, із цукром. Нація вже зараз стоїть однією ногою в ямі алкоголізму та ожиріння. Перший, поміж іншого, породжує агресію та відсутність взаєморозуміння у суспільстві. Коли п’яні оргії тривають під вікнами будинків до ранку, а поліція бездіє, мешканці реагують по-різному: на Дарниці пенсіонерка пиляє лавочки, на Оболонській набережній жителі обмазують кам’яні парапети солідолом.

Алкоголізм в Україні – проблема настільки серйозна, що боротьба з ним гідна стати одним з напрямків діяльності президента. Лишилось тільки обдумати методи. Самими заборонами справу не вирішити, що вже було доведено Горбачовим в середині 1980-х. Необхідно шукати альтернативи, доки не стало надто пізно.

Нація, що вимирає

Ми часто говоримо про те, що українська нація стрімко скорочується через еміграцію, яка дедалі більше набирає темпи. Проте це скорочення не буквальне. Тим часом алкоголь в рази гірше за полуницю в Польщі: він вбиває фізично. Виявляється, існують критерії ВООЗ, за якими вимираючою є та нація, котра дозволяє собі споживати понад 8 літрів алкоголю на особу протягом року, повідомляє Міжнародний центр перспективних досліджень. Україна наближається впритул до небезпечної межі: наша «норма» – це 7,7 літра.

Ще трохи даних з сайту МЦПД: в Україні проживає майже 700 тисяч людей, які страждають на алкоголізм. Саме із вживанням алкоголю пов'язана і велика кількість випадків народження немовлят із вродженими вадами розвитку та фізичними аномаліями. «В Україні зараз фіксується 25-30% випадків народження дітей із патологіями. І це дуже часто пов'язано зі зловживанням алкоголем як матір’ю, так і батьком», – зазначає Ольга Горбунова, доцент кафедри акушерства Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика. А коли діти підростають, алкогольний дебют у них стається приблизно у 12-13 років.

Що ж стосується гендера, то Україна – на першому місці за кількістю жінок, що страждають на алкоголізм. «По чоловікам» ми у Європі – п’яті, пише британський журнал «Ланцет». Крім цього, зазначимо, що у 2009 році Всесвітня організація охорони здоров'я проводила опитування серед школярів 41 країни світу на тему, чи вживають вони спиртне. І тут знову Україна виявилася першою, бо 40% респондентів віком від 14 до 18 років зазначили, що регулярно п’ють алкоголь. Через 9 років, у 2018-му, Україна, за даними ВООЗ, так само посідала перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму.

І кілька слів про витрати нації на шкідливі задоволення: за даними українського Держстату, протягом 2020 року алкоголь та тютюнові вироби вийшли на друге місце серед витрат українців, відразу після харчових продуктів та безалкогольних напоїв. Водночас на абонемент до спортзалу витрачається абсолютна меншість. Хоча, звісно, спортом на аматорському рівні (тобто задля підтримання себе у належній фізичній формі) можна займатися й цілком безкоштовно. Було б лише бажання, а його якраз і нема.

О спорт, ти… ілюзія

До речі, про спорт. У 2017 році (свіжіших даних нема) соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування на тему ставлення українців до спорту та оцінок власного здоров’я. З’ясувалося, що кожен другий українець не займається спортом взагалі. Лише 9% респондентів займаються спортом майже кожен день; 15% опитаних зазначили, що роблять це кілька разів на тиждень; 14% – кілька разів на місяць; 12% – кілька разів на рік.

Водночас хронічно хворими назвала себе майже третина українців. Однак 62% з них заявили, що не відвідували лікарів протягом року; 38% опитаних визнали, що були у медиків. Згідно із дослідженням, 45% українців працездатного віку (а це чоловіки 18-65, а жінки 18-60 років) оцінюють своє здоров'я як хороше або дуже хороше, 43% – як задовільне, 12% – як погане або дуже погане. Все це, нагадаймо, було до епідемії коронавірусу.

І ще пару слів про фінансовий аспект. Відповідно до іншого опитування того ж таки «Рейтингу», 83% респондентів зазначили, що їм не вистачає на проживання тих грошей, які вони заробляють. Цим, можливо, й пояснюються нечасті візити до лікарів (зокрема, приватних), а також споживання висококалорійної та некорисної, але дешевої їжі. Втім, навіть за таких умов ніхто не скасовував фізичні навантаження та утримання себе від хронічного переїдання.

4 березня 2021 року – до Всесвітнього дня боротьби з ожирінням - ВООЗ опублікувала статистику, в якій йдеться про те, що лише 39,6% українців мають нормальну вагу, тоді як 59,1% населення страждають на надмірну вагу, а 24,8% – на ожиріння.

А фахівці ФАО (Food and Agriculture Organization of United Nations) включили Україну до трійки лідерів серед країн, де має місце харчова модель під назвою «потрійний тягар». Це означає, що люди в нашій країні і недоїдають, і переїдають, і отримують недостатньо вітамінів одночасно. Нонсенс? Аж ніяк. Йдеться про дефіцит здорової та корисної їжі та надмір шкідливих продуктів харчування. Якщо помножити таку модель на малорухомий спосіб життя, ситуація вийде по-справжньому загрозливою.

Українці (а особливо українки) мають схильність «заїдати» проблеми та хвилювання висококалорійною і некорисною їжею, коментує для «Главкому» гінекологиня та відома блогерка Наталія Лелюх. У переїданні «слід виділити психологічний нюанс, – говорить вона. – Це те, що я бачу у своїй практиці і те, про що я чую від колег-психологів. Дуже часто люди сприймають їжу не як джерело поживних речовин, а як задоволення і нагороду. Тобто якщо мені погано, я піду і з'їм тортика, бо я ж повинна себе якось пожаліти».

«Ми не прагнемо шукати задоволення деінде, крім холодильника - у враженнях, подорожах, театральних виставах... Коли нам треба себе «пожаліти» й вдовольнити, поставити галочку «я себе люблю», ми прагнемо себе чимось нагодувати. І це величезна проблема, яка не знімає стрес, котрого й так не бракує в нашому житті, а лише поглиблює його», – додає Лелюх.

І хоча споживання зайвої їжі та алкоголю є проблемою не лише українців, у нас подібна «культура» має свої, так би мовити, національні особливості. Бо забагато п’ють наші співвітчизники з тієї ж самої причини, з якої і переїдають: вони просто заливають горілкою стрес, а стресують тому, що «не бачать перспектив на майбутнє». Фраза, взята в лапки, прозвучала на одному з круглих столів ще у 2008 році. Тобто ще у «благополучні» ющенківські часи.

Зауважимо, що буквально за пару місяців після згаданого заходу розпочалася фінансова криза 2008-2009 років. А згодом - криза політична, коли у 2010-му новообраний президент Янукович розпочав репресії та згортання курсу на європейську інтеграцію. А ще згодом країна здригнулася від жорсткості, з якою було розстріляно Євромайдан, від анексії Криму та початку російсько-української війни.

А ще – від розриву зв’язків з тими рідними та близькими, які залишилися в ОРДЛО. Від вимушеної внутрішньої еміграції і від не менш вимушеного гастарбайтерства. Від ще однієї фінансової кризи та «банкопаду» 2014-2015 років. Від, зрештою, «розчарування року-2020», тобто від президента Володимира Зеленського, вірити в якого перестали 42% респондентів, про що було опитування Центру Разумкова. Одним словом, приводів втопити горе в чарці за останні 13 років значно побільшало. Та чи знає про це влада?

Зеленський: це буде прикольно

Президент Володимир Зеленський, який зазвичай фонтанує ідеями щодо того, як покращити життя пересічного українця, жодного разу не висловлювався на тему алкоголізму.

Зате глава держави виступив з ідеєю програми «Здорова країна». Він оприлюднив її 22 червня, окресливши такі її напрями. По-перше, програма передбачає реформування фізкультури в школі. Але не тільки. «Це (будуть) вісім компонентів для зміцнення імунітету учнів. Зокрема, це нова концепція уроків фізкультури, реформа шкільного харчування, популяризація спортивних секцій і гуртків, нові онлайн-додатки для їх пошуку і використання під час занять», – сказав Зеленський.

Другий напрям – турбота про старше покоління. «Для осіб після 55 років буде впроваджено так звані медичні чек-апи, повні медобстеження кожні два роки, а для деяких категорій – щорічно», – пообіцяв президент.

Третя складова програми передбачає створення активних парків і спортивних майданчиків по всій країні. «Це локації, мета яких дуже проста: спорт - для всіх, спорт - доступний і цікавий. Це можливість без дорогих тренажерів і персонального тренера, коли і де тобі зручно, займатися спортом разом з нашими олімпійськими чемпіонами, зірками українського спорту, сучасного телебачення, кіно і музики», - продовжив він.

(Тут зазначимо у дужках, що на увазі мається улюблене дітище глави держави, за яке над ним тихо підсміюються. Мова про проєкт «Активні парки» – локації з QR-кодами, навівши на які смартфон, можна побачити, як тренуються ті самі зірки, яких перераховував Зеленський. «Я дійсно вважаю, що це буде прорив, і буде прикольно займатися спортом і фізичними активностями з зірками України», – заявив він, презентуючи «Здорову країну).

Все це добре і, можливо, навіть справді «прикольно», як каже наш президент, проте до боротьби з алкоголізмом зірки у смартфоні прямого відношення не мають. Хіба що опосередковане: поки ти синхронно тренуєшся з шоуменом Потапом (а саме він був на презентаційному ролику Зеленського), вживати спиртне не вийде. Але хотілось би ще більшого. І це «більше» представили нещодавно народні депутати.

І все таки заборонити

А, точніше, нардеп від «Слуги народу» Георгій Мазурашу, який зареєстрував законопроєкт №5805 - ним він пропонує заборонити продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів у звичайних супермаркетах. Який сенс у подібній забороні? Він полягає у тому, щоб розвести різні категорії покупців: тих, що беруть решту товарів, і тих, котрі прийшли для того, аби витратити кошти на свої шкідливі звички.

Серед розмаїття продуктів персонами нон-грата стануть алкогольні, слабоалкогольні напої, столові вина, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини для електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну. Законопроєкт Мазурашу пропонує дозволити їхній продаж лише у спеціалізованих крамницях. У разі порушення магазин, який торгує забороненим, можуть штрафувати на 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зараз це 23 790 гривень).

На відміну від інших законопроєктів, які мають потужну колективну автуру, у документа №5805 лише один «батько». Це означає, що депутат Мазурашу проявив власну ініціативу, не отримавши «добро» від фракції. А це знижує шанси законопроєкту на ухвалення. Втім, про його долю говорити зарано - документ був зареєстрований в Раді лише 19 липня, перед тим, як парламентарі розійшлися на канікули. В кращому разі до нього повернуться восени, та й те за умови, якщо на порядку денному не виникне більш актуальних питань - на кшталт відставки уряду абощо.

Втім, як показує світова практика, обмеження впливають на рівень вживання алкоголю далеко не завжди. Наприклад, у скандинавських країнах спиртне коштує дуже дорого, але дегустують його куди як активніше, аніж, наприклад, в Італії, котра не бореться із «зеленим змієм» шляхом накручування цін.

«Мені здається, що у боротьбі з алкоголізмом головне обмежувати не пропозицію, а попит. Це було б дієвішим методом – змагатися за свідомість людей, а не просто викидати пляшки з магазину. Бо інакше ми зіштовхнемося із тим, з чим зіштовхувалися наші батьки у 1980-х. А саме зі збільшенням контрафактного товару та підпільним точок торгівлі, де реалізовували самогон», – говорить «Главкому» політолог Богдан Петренко.

«Більше того, - додає він, - якщо ми говоримо про винесення алкоголю з супермаркетів, то тим паче не варто цього робити, бо якраз супермаркети слідкують за тим, кому вони продають спиртне. Неповнолітні у них фейс-контроль не проходять. Чого, ймовірно, не можна буде сказати про якусь спеціалізовану мережу магазинів. Це настільки нерозумна пропозиція, що її автора можна навіть запідозрити у лобізмі на користь отаких-от мереж».

Втім, варто зазначити, що паралельно із законопроєктом Мазурашу №5805 існує також законопроєкт №2371. Його ще у 2020-му написали «слуги» Володимир Ватрас, Олександр Федієнко, Роман Соха, Анатолій Костюх, Ігор Фріс та Микола Стефанчук. Документ пропонує внести зміни до Адміністративного кодексу і скасувати відповідальність за самогоноваріння. Можливо, цей проєкт писався із кращими намірами: подібну застарілу статтю з переліку правопорушень давно слід прибрати. Водночас не можна не погодитися, що така ініціатива суперечить намірам Мазурашу.

«Що ви хочете від «Слуг народу»? Вони не можуть визначитися з власною ідеологією, то де їм вже розібратися зі ставленням до алкоголю. Так і будуть боротися за все хороше і проти всього поганого. А от уявлення про хороше і погане у «слуг» було і залишається дуже різним», – резюмує Богдан Петренко.

Наталія Лебідь, для «Главкома»