Росія тероризує родини полонених українців. Фахівець пояснює, як себе поводити
Координаторка Медійної ініціативи за права людини розповіла, як РФ маніпулює родичами і чим це небезпечно
Росія системно використовує родичів українських полонених і зниклих безвісти як інструмент психологічного та інформаційного тиску, намагаючись перекласти відповідальність за зриви обмінів на Україну. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявила координаторка груп родин полонених і зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова.
За її словами, через самих полонених або напряму родинам нав’язують наративи про те, що «Україна не хоче забирати своїх» або що «обміни зриває українська сторона». Такі повідомлення є частиною інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) і спрямовані на емоційний тиск та дестабілізацію ситуації всередині країни.
Правозахисниця наголосила, що були випадки, коли полоненим дозволяли телефонувати рідним і закликати їх до протестів біля органів влади, заявляючи, що обміни нібито заблокувала Україна. Насправді ж, у багатьох таких ситуаціях саме російська сторона блокувала процес обміну.
«Тому родинам важливо зберігати холодний розум і не піддаватися на провокації. Будь-які емоційні або необдумані дії можуть нашкодити полоненому або ускладнити його повернення», – підкреслила Бєлячкова.
Окрему небезпеку, за її словами, становлять спроби втягнути родичів у протиправну діяльність. Під виглядом «допомоги», «передачі фото чи відео з полону» або «сприяння поверненню» російська сторона може вимагати злочинних дій – підпалів, передачі інформації про військові чи стратегічні об’єкти, переміщення ЗСУ. У таких випадках необхідно негайно повідомляти СБУ або правоохоронні органи.
Також Бєлячкова застерегла родини від необережної поведінки в публічному просторі та соцмережах. Якщо йдеться про військовослужбовця, категорично не рекомендується публікувати фото у формі, вказувати звання, посаду, підрозділ чи деталі служби. Такі дані можуть бути використані російською стороною та призвести до жорстокіших катувань або гірших умов утримання.
Допустимим мінімумом інформації є прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, статус зниклого безвісти й прохання повідомити будь-які відомості. Водночас публікація особистого номера телефону значно підвищує ризик шахрайства – родинам масово пишуть із вигаданими історіями про «термінову допомогу за гроші».
Окремо правозахисниця звернула увагу на ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту. Фіксуються випадки, коли родичам надсилають підроблені фото або відео нібито з полону. У Координаційному штабі неодноразово попереджали, що такі матеріали можуть бути повністю сфальсифікованими, тому перед будь-якими діями їх необхідно передавати на перевірку компетентним органам.
«Жодних самостійних «переговорів», жодних емоційних рішень і жодної співпраці з невідомими контактами. Лише офіційна комунікація та дотримання безпекових рекомендацій», – підсумувала Бєлячкова.
Раніше «Главком» писав, як окупанти взяли українку в полон на очах у її дітей. За оцінками правозахисників, у російському полоні нині перебуває приблизно 20 тисяч цивільних українців. Серед них півтора року була і жителька Донеччини Юлія Дворниченко.