У Краматорську попри бої залишаються 60 тисяч цивільних - аналітик

У Краматорську, попри активні бойові дії, досі проживає близько 60 тисяч цивільних, а на решті території Донбасу – ще близько 150 тисяч, тобто загалом близько 210 тисяч людей. Про це у своєму блозі в соцмережі X пише французький OSINT-аналітик Клеман Молен, який регулярно аналізує ситуацію на фронті за супутниковими знімками та геолокованими відео. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на публікацію аналітика.

Цивільні – суттєвий фактор

За словами Молена, наявність десятків тисяч цивільних у зоні бойових дій – суттєвий фактор: евакуацію, логістику та медичну допомогу потрібно забезпечувати саме для тих, хто залишився в місті попри небезпеку.

Три напрямки наступу і масштаб ударів

Аналізуючи ситуацію за супутниковими знімками, Молен виділяє три основні осі російського наступу на Донеччині: слов'янський, костянтинівський і добропільський. За його підрахунками, лише за 20 днів серпня зафіксовано близько 1650 російських авіаударів по цій ділянці фронту – це приблизно 35 ударів на добу, причому найбільша концентрація – в районі Дружківки та Добропілля.

Також, за даними аналітика під псевдонімом Kriegsforscher, на якого посилається Молен, щодня в районі Дружківки фіксують 1500–2000 ударів FPV-дронами, а в районі Добропілля – близько 1200.

Добропільський напрямок: фортифікації як палиця на два кінці

За оцінкою Молена, росіяни остаточно закріпилися в зруйнованому Родинському на північ від Покровська, тоді як важкі бої тривають за Білицьке. Найближче до Покровська сутички тривають у районі Шевченкового.

Для постачання Добропілля українські сили використовують п'ять доріг – так звані «двері» в оборонній лінії. Аналітик зазначає цікавий нюанс: суцільні лінії ровів, колючого дроту та надолбів ефективно стримують російську тактику просочування, але водночас обмежують і власне пересування українських військ прифронтовою зоною – а вузькі проходи, які довелося залишити для логістики, стають головною ціллю російських атак. 

Костянтинівський напрямок: бої без різкого перелому

За оцінкою аналітика, наразі росіяни контролюють близько 50% Костянтинівки (переважно південну частину), українські сили – 10–15% (північний схід), решта – сіра зона. Молен уточнює методологію: «контроль» означає не повне витіснення протилежної сторони, а перевагу в кількості позицій – бої точаться здебільшого ударами артилерії й дронів, а не активними піхотними сутичками. Аналітик припускає, що місто може бути остаточно залишене українськими силами восени.

Варто нагадати: у липні «Главком» уже спростовував заяви Кремля про нібито «взяття» Костянтинівки – на той момент жоден незалежний аналітичний проєкт цього не підтверджував. Оцінка Молена – це його особисте бачення на середину серпня, а не офіційна позиція українського командування.

Слов'янський напрямок: найуспішніший для Росії у 2026 році

Молен називає слов'янський напрямок найбільш результативним для росіян цього року. Інфільтрації наближаються до Миколаївки, а через ліс, який аналітик і раніше фіксував як шлях для накопичення й просочування, противник поступово підбирається до висот над Краматoрськом і Слов'янськом.

Прогноз аналітика

«Як це було у 2024 та 2025 роках, серпень знову стане одним із найкращих місяців для російських сил із швидшим просуванням на Донбасі. Росії конче потрібно досягти міських районів до зими», – резюмує Молен, додаючи, що російські втрати при цьому залишаються дуже високими, а прогрес дається дорогою ціною.

Нагадаємо, наприкінці липня аналітики DeepState також повідомляли про посилення тиску на Слов'янсько-Краматорську агломерацію та спроби закріпитися в Костянтинівці.