У Transparency International оцінили, як іноземці відбирають суддів в Антикорупційний суд
Дуже мало країн залучали іноземців до відбору суддів усередині країни, - Костецький
Юридичний радник «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Максим Костецький вважає, що Рада міжнародних експертів наразі успішно працює над обранням суддів до Антикорупційного суду. Про це він розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому».
За словами Костецького, дуже мало країн залучали представників іноземних держав до відбору суддів всередині країни.
«Але поки цей експеримент успішний, подивимось, як він завершиться. Звісно, у цієї Ради є певна суб’єктивна позиція, проте на їхньому сайті є чітко виставлені критерії, за якими вони опрацьовують кандидатів. І вже полишили конкурс кандидати, до яких були найбільші питання з нашого боку», - зазначив юридичний радник.
На думку Костецького, міжнародні експерти доволі серйозно підійшли до своїх функцій, хоча були прикрі несподіванки, коли сито відбору пройшла тернопільська суддя Інна Білоус, яка, зокрема, забороняла мирні зібрання під час Революції гідності.
«Сподіваємося, що ВККС додатково оцінить її роботу на посаді судді, враховуючи те, що репутація майбутнього Антикорупційного суду, безумовно, залежить від його складу. Ці судді стануть обличчям нового органу. Зараз, звісно, набагато більше питань до кандидатів-суддів, проте до адвокатів та науковців теж є претензії. Частина адвокатів декларує мінімальні доходи, не сплачуючи офіційно податків, є науковці, які невідомо звідки отримали нерухомість чи автомобілі або були помічені в плагіаті в наукових роботах. Такі кандидати не повинні ставати суддями новоствореного суду», - вважає юрист.
Костецький підкреслює, що хоча у списку громадських організацій більше кандидатів, які недостойні бути в Антикорупційному суді, ніж у міжнародних експертів, проте останні все-таки мають доступ до більшої інформації і могли оперативно отримувати пояснення кандидатів.
Попри все, за словами юридичного радника, принципових розбіжностей у підходах оцінювання кандидатів нема, просто представники громадських організацій могли частину кандидатів оцінювати суб’єктивно, і за наявності найменших претензій включати їх до стоп-списку.
«Вся інформація щодо кандидатів, що була представлена публічно, надсилалася і раді, і членам ВККС заздалегідь – ще місяць-два тому. Тож час ознайомитись з нею був. І багато вердиктів були винесені саме завдяки інформації, що була зібрана аналітиками і юристами громадських організацій», - говорить Костецький і водночас нагадує, що вони завжди дають кандидатам, які вважають, що ми помилилися в їхній оцінці чи невірно оцінили ту чи іншу інформацію, можливість її спростувати.