Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Шикарне життя, плагіат та матюки. За що не пускають на роботу в Антикорупційний суд

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Процес набору суддів в Антикорупційний суд – доволі складний і тривалий - Шикарне життя, плагіат та матюки. За що не пускають на роботу в Антикорупційний суд
    Процес набору суддів в Антикорупційний суд – доволі складний і тривалий
    Фото: Судово-юридична газета

    Створення Антикорупційного суду вийшло на фінішну пряму

    Процес створення багатостраждального Антикорупційного суду виходить на фінішну пряму. За прогнозами президента Петра Порошенка, які він дав у Давосі, цей процес завершиться вже у лютому. Юридично суд створений вже давно, але досі триває процедура добору суддів до нового органу. Саме його відсутністю Національне антикорупційне бюро пояснює низьку ефективність своєї роботи.

    Загалом треба обрати 39 суддів, з яких 12 – в Апеляційну палату. Враховуючи, що новий суд має бути взірцем для інших та мати зразкову репутацію, Вищій кваліфікаційній комісії суддів не довірили його комплектацію. До ВККС приставлений наглядач – Рада міжнародних експертів, що складається з шести колишніх чи діючих іноземних правників.

    Нинішнє законодавство про Антикорупційний суд передбачає, що аби кандидат продовжив конкурс, за нього має бути більшість спільного складу ВККС та Ради міжнародних експертів (загалом 12 осіб), але як мінімум три міжнародники. Зараз процес перевірки доброчесності перебуває в самому розпалі. Паралельно своє оцінювання претендентів на посади в суді проводить кілька антикорупційних громадських організацій. У них є свій black list неблагонадійних кандидатів, який не завжди співпадає з баченням експертів. Юридичний радник «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Максим Костецький, який уважно відслідковує процес створення Антикорупційного суду, розповідає, чи справляються іноземці зі своєю роботою та через які недоліки відбраковують потенційних суддів.


    Максим Костецький
    Максим Костецький

    – Процес набору суддів в Антикорупційний суд – доволі складний і тривалий. Вже відбулися перші два етапи – письмове тестування і написання практичних завдань, – описує хід конкурсу експерт. – Після цих двох етапів залишилось 113 кандидатів, яких зараз перевіряють міжнародні експерти на предмет відповідності критерію доброчесності. Це – новий інструмент, що був запроваджений законом про Антикорупційний суд, за який так довго боролися, аби забезпечити незалежність майбутнього судового органу. Міжнародні експерти проводять спільні засідання з ВККС. Попередньо вони визначили, що до 49 кандидатів зі 113 є претензії щодо доброчесності. Їхній розгляд розподілили на шість засідань. Станом на середу їх відбулося три, на них було розглянуто 29 осіб, з яких тільки шістьом вдалося пройти на наступний етап. Коли ж міжнародні експерти визначаться з усіма, через тиждень почнуться співбесіди з ВККС, яка буде фіналізувати і формувати рекомендаційний список на призначення для Вищої ради правосуддя. Та в свою чергу буде ще раз перевіряти кандидатів і може викинути частину. Фінальне ж рішення прийматиме президент, який підпише указ про призначення суддів. 

    Функція Ради міжнародних експертів буде вичерпана вже на нинішньому етапі перевірки критеріїв доброчесності?

    Саме так. Як тільки пройдуть всі спільні засідання, їхній мандат завершується і вони більше не долучаються до процесів відбору. Міжнародні експерти будуть в них брати участь, тільки якщо буде оголошений новий конкурс на посади суддів Антикорупційного суду.

    Які особливості та несподіванки ви фіксуєте в ході розгляду кандидатів?

    Ми наразі приємно вражені міжнародними експертами – вони доволі серйозно підійшли до своїх функцій. Абсолютна більшість кандидатів, до яких були серйозні претензії, припиняють участь в конкурсі. Хоча були прикрі несподіванки, коли сито відбору пройшла тернопільська суддя Інна Білоус, яка, зокрема, забороняла мирні зібрання під час Революції гідності. Сподіваємося, що ВККС додатково оцінить її роботу на посаді судді, враховуючи те, що репутація майбутнього Антикорупційного суду, безумовно, залежить від його складу. Ці судді стануть обличчям нового органу. Зараз, звісно, набагато більше питань до кандидатів-суддів, проте до адвокатів та науковців теж є претензії. Частина адвокатів декларує мінімальні доходи, не сплачуючи офіційно податків, є науковці, які невідомо звідки отримали нерухомість чи автомобілі або були помічені в плагіаті в наукових роботах. Такі кандидати не повинні ставати суддями новоствореного суду.

    Антикорупційні організації нарахували більше недостойних кандидатів (55), ніж Рада міжнародних експертів (49). В чому різниця в підходах?

    Є частина кандидатів, які є в їхньому списку і яких нема в нашому, і навпаки. Це пов’язано з тим, що міжнародні експерти все-таки мають доступ до більшої інформації, вони могли оперативно отримувати пояснення кандидатів. Принципових розбіжностей в плані підходів нема, просто представники громадських організацій могли частину кандидатів оцінювати суб’єктивно, і за наявності найменших претензій включати їх до стоп-списку. Але в концептуальних речах в більшості своїй ці списки насправді збігаються.

    Ваша організація та ваші колеги мають контакти з міжнародними експертами?

    Рада міжнародних експертів функціонує, в тому числі, через свій секретаріат, який надає технічну допомогу. Основна його функція – переклад матеріалів, бо це величезний обсяг інформації щодня. Ми комунікуємо через секретаріат. Вся інформація щодо кандидатів, яка була представлена публічно, надсилалася і раді, і членам ВККС заздалегідь – ще місяць-два тому. Тож час ознайомитись з нею був. І багато вердиктів були винесені саме завдяки інформації, яка була зібрана аналітиками і юристами громадських організацій.

    Міжнародна рада, на вашу думку, приймає об’єктивні рішення?

    Це все-таки експериментальний підхід, тому що дуже мало країн дозволяли залучати представників іноземних держав до відбору суддів всередині країни. Але поки цей експеримент успішний, подивимось, як він завершиться. Звісно, у цієї ради є певна суб’єктивна позиція, проте на їхньому сайті є чітко виставлені критерії, за якими вони опрацьовують кандидатів. І вже полишили конкурс кандидати, до яких були найбільші питання з нашого боку. До речі, ми завжди даємо кандидатам, які вважають, що ми помилилися в їхній оцінці чи невірно оцінили ту чи іншу інформацію, можливість її спростувати.



    Хто оплачує роботу міжнародних експертів та їхнього секретаріату?

    Експерти отримують кошти з держбюджету, а секретаріат та люди, які виконують технічну роботу, фінансуються за рахунок міжнародних донорів.

    Які вади виявились найбільш розповсюдженими серед кандидатів?

    Заниження вартості майна, коли придбання об’єкта нерухомості або автомобіля відбувається за суму значно меншу за ринкову з метою зменшення оподаткування. Невказування майна в декларації і його запис на родичів – тещу, маму, сестру… Винесення судових рішень під час перебування на навчанні, у відпустці. Декілька кандидатів потрапляли в ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Є кандидати з порушеннями норм етичної поведінки стосовно їхнього позасудового спілкування з адвокатами та прокурорами, в соціальних мережах, де вони дозволяють собі нецензурну лексику. У деяких кандидатів наявний плагіат як в їхніх мотиваційних листах, так і в наукових роботах. Декларування мінімальних доходів при наявності готівкових коштів, які не пояснюються ані доходами за останні десять років, ані попередніми заощадженнями. Також ми звертали увагу, коли стиль життя претендентів не відповідав задекларованим доходам.

    Коли, за вашим прогнозом, процес відбору буде завершено і можна буде говорити, що суд сформований?

    Думаю, до президентських виборів ми отримаємо склад суду, а от коли він почне працювати – залежить від багатьох факторів. Наприклад, наскільки оперативно буде виділене приміщення, яке, наскільки я розумію, має розташовуватись в Солом’янському районі Києва (за місцем знаходження НАБУ – «Главком»), який стає таким собі антикорупційним районом. І наскільки швидко судді будуть передавати справи до нового суду, бо він буде слухати, в тому числі справи, які зараз перебувають в інших судах.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ