Українці на Burning Man та фільм-катастрофа «Гренландія». Кінопрем'єри тижня

12 лютого 2026 року в український кінопрокат вийшли шість фільмів. З них дві документальні стрічки українського виробництва, ще одна – музичний фільм про Елвіса Преслі. Також глядачі отримають змогу побачити другу частину фільму-катастрофи «Гренландія» з Джерардом Батлером в головній ролі. «Главком» детально розказує про всі прем'єри цього тижня.

• Країна: США, Велика Британія
• Режисер: Рік Роман Во
• Актори: Джерард Батлер, Морена Баккарін, Роман Гріффін Девіс, Ембер Роуз Рева, Сідсель Сім Кох

«Гренландія 2: Міграція» – це сиквел популярного фільму-катастрофи, що продовжує історію виживання родини Ґарріті у постапокаліптичному світі після падіння комети. Усвідомивши, що залишатися у сховищі більше неможливо, вони вирушають через напівзруйновані континенти, шукаючи нове місце для життя. Герої стикаються, зокрема, з голодом, хаосом і боротьбою за ресурси, де людяність часто поступається інстинктам. Основою нової історії стає не природна катастрофа, а випробування людства та їхня боротьба за виживання.

Бюджет продовження суттєво зріс і склав $90 млн. Це дозволило команді створити масштабніші декорації та використовувати сучасніші ефекти. Перша частина фільму, який вийшов в прокат у 2020 році, була помірно успішною. При бюджеті приблизно $35 млн вона зібрала $52 млн у світовому прокаті, що включало міжнародні продажі та відеоринок. Ці цифри, хоча й не зробили її успішним блокбастером, але забезпечили основу для розвитку франшизи.

Зйомки проходили у Великій Британії, Ісландії та частково у Канаді. Вибір локацій був ключовим. Творці стрічки «Гренландія 2: Міграція» прагнули правдоподібно відтворити «оновлену» Землю після падіння комети. Туманні ісландські рівнини та вулканічні долини стали природним майданчиком для сцен з покинутими поселеннями та зруйнованими дорогами. Команда використовувала реальні занедбані промзони та кар'єри, які доповнювали комп'ютерною графікою.

Виконавець головної ролі, титулований британський актор Джерард Батлер у кількох інтерв'ю зізнавався, що друга частина стала фізично найважчою роботою в його кар'єрі за останній час. 56-річний актор виконував більшість трюків самостійно. Режисер Рік Роман Во розповідав, що натхненням для стилістики другої частини стали документальні проєкти про виживання в екстремальних умовах. Для аерознімання команда застосовувала дрони з тепловізорами, які дозволяли створювати ефект «вигорілих» ландшафтів. Це технологія, яку раніше рідко застосовували в художніх стрічках. Також у виробництві використовували спеціальні пилові гармати, щоб імітувати атмосферу Землі після кометного удару.

• Країна: Україна, Франція
• Режисер: Володимир Мула

Документальна стрічка «Гра на перехоплення» – українсько-французький проєкт режисера Володимира Мули. Раніше журналіст здобув телевізійний аналог «Оскара» (премію Sports Emmy Awards) за доксеріал «Футбол має тривати». Новий проєкт Мули фіксує реальну історію двох братів – військовослужбовця Сергія Михайленка (командира мобільної групи ППО) та футболіста Миколи Михайленка (гравця Олімпійської збірної України на Іграх у Парижі, 2024). Фільм «Гра на перехоплення» показує, як кардинально різні діяльності братів переплітаються в час війни. А також як спортивні перемоги стають ковтком надії для тих, хто перебуває на передовій.

До історії Михайленків на екрані долучаються й інші герої, які формують ширший контекст. Серед них – головний тренер олімпійської збірної України з футболу Руслан Ротань, журналіст і спортивний оглядач Євген Гресь, а також військовий та тренер Максим Бецко. Їхні коментарі та присутність у кадрі підсилюють документальну основу фільму. Кожен із них знає ціну підтримки, дисципліни й психологічної стійкості, без яких однаково неможливо ані вийти на футбольне поле, ані у чергову нічну зміну сил ППО.

Зйомки проходили в Україні та Франції. Члени знімальної групи працювали на позиціях мобільних груп ППО. Частину епізодів знімали неподалік бойових чергувань уночі, під час повітряних тривог. У Франції ж оператори фіксували шлях української олімпійської збірної під час підготовки до Літніх Олімпійських Ігор 2024 року у Парижі. Усі діалоги у стрічці – несплановані. Режисер принципово відмовився від постановочних розмов, щоб зберегти відчуття документальної чесності. Частину матеріалу Сергій Михайленко знімав сам.

У своїх інтерв'ю Мула зазначав, що саме контраст життів двох братів став головною причиною створення фільму. Сергій часто говорив, що кожен успішний матч Миколи допомагає йому триматися і нагадує, заради чого він ризикує щодня. Микола ж визнає, що його праця на полі – це теж фронт, тільки спортивний. Мовляв, перемоги там – спосіб подякувати братові й усім військовим.

Саундтреками стрічки «Гри на перехоплення» стали дві композиції: «Козацькому роду» у виконанні бронзової призерки Євробачення-2024 Jerry Heil та «Добрий ранок, Україно» гурту «Нумер 482».

• Країна: Україна
• Режисер: Сергій «Мус» Гулейков

Документальний фільм «Замки на піску» розповідає, як українські митці демонструють світові реальність буття нашої країни через мистецтво на всесвітньо відомому фестивалі Burning Man у пустелі Блек-Рок (штат Невада, США). Творці стрічки показують масштабні артоб'єкти та пояснює, як творчість стає мовою розповіді про війну та культурний опір.

У фільмі показані ключові роботи українських митців на Burning Man: Phoenix, I’m Fine, Blue Bull, Black Cloud / No Fate, The Hedgehog Temple, Merman, The Point of Unity, LOVE, Sorry та інші. Кожен артоб'єкт відображає концептуальну ідею авторів і процес створення, який включає проєктування, транспортування та монтаж у суворих умовах пустелі.

Режисер Сергій «Мус» Гулейков підкреслює, що фільм створювався протягом кількох років і фокусується на реальних подіях і людях, без вигаданих сюжетних ліній. Кадри фіксують процес роботи українських команд, спілкування митців, монтаж та демонстрацію об'єктів, а також моменти спілкування з міжнародною аудиторією фестивалю. Музичний супровід фільму підкреслює атмосферу творчого процесу та культурного контексту. Автори використовували оригінальні композиції популярного електронного музиканта Cepasa.

• Країна: Франція, Бельгія
• Режисерка: Вінсьєн Міллеро
• Актори: Ельза Зільберштейн, Дідьє Бурдон, Ромен Коттар, Орор Клеман

«Закинуті в майбутнє» – французько‑бельгійська комедія, що поєднує в собі елементи фантастики та соціальної сатири. Оригінальна назва стрічки, C’était mieux demain, перекладається з французької як «Було краще завтра». За сюжетом, подружжя Елен та Мішель Дюпюї живе у 1958 році. В них доволі передбачуване, традиційне й чітко розписане життя. Мішель працює банкіром і вважає себе главою родини, а Елен займається домашнім господарством.

Але одного разу несподіване коротке замикання в новій пральній машині переносить їх у 2025 рік, де вони опиняються в сучасному світі, насиченому гаджетами, технологіями й іншими невідомими їм речами. Нові реалії перевертають уявлення героїв про роль сім'ї, роботу й навіть про самих себе. Елен стає впливовою банківською керівницею, а Мішель – змушений опановувати хатні справи та пристосовуватися до сучасних соціальних норм. Ця зміна часу й умов життя створює низку комічних ситуацій та культурних зіткнень, у які потрапляють персонажі, намагаючись повернутися до свого звичного життя.

Бюджет фільму «Закинуті в майбутнє» склав близько €8,5 млн. Для режисерки Вінсьєн Міллеро, яка виступила також однією зі сценаристок, комедія стала її першою повнометражною стрічкою.

• Країна: США, Еквадор
• Режисер: Антоніо Нере
• Актори: Сара Каннін, Деніел Гілліс, Джетт Кліне

Міжнародний горор «Шаман», створений у співпраці США та Еквадор, поєднує в собі елементи надприродного, культурного конфлікту та психологічного трилеру. Стрічка показує зіткнення релігійних вірувань і шаманських практик у глибинах еквадорських Анд. У центрі сюжету – католицька місіонерка Кендіс, яка разом із сім'єю прибуває до віддаленого селища біля вулкана Чімборасо, щоб звершувати свою духовну місію серед місцевого корінного населення. Однак мирне життя з родиною руйнується, коли її син Елліот проявляє дивні та тривожні ознаки після контакту з забороненою печерою. Стає очевидно, що в ньому вселилася сила, що перевищує рамки звичних вірувань та ритуалів.

Частина зйомок проводилася безпосередньо серед еквадорських Анд – поблизу легендарного вулкана Чімборасо. Прем'єра стрічки відбулася влітку 2025 року. В український кінопрокат фільм, який не став комерційним феноменом, виходить лише зараз.

• Країна: США, Австралія
• Режисер: Баз Лурман

Документальний музичний фільм «EPiC: Елвіс Преслі і концерт» – новий проєкт від режисера Баз Лурманн, який сприймається як продовження його масштабного байопіку «Елвіс» (2022). Стрічка не є художньою біографією. Це документальний проєкт, побудованим на унікальних архівних матеріалах американського легендарного співака. Деякі з них було найдено в різних особистих архівах після десятиліть забуття та реставровано для великого екрану. Частина матеріалів була знайдена у соляних шахтах штату Канзас, де упродовж тривалого часу зберігалися коробки з плівками 35 мм та 8 мм.

Фільм складається з, зокрема, концертних виступів Елвіса Преслі в його резиденції у Лас‑Вегасі та гастрольних шоу 1970‑х років. Також у стрічку додані записи виступу у «золотому піджаку» на Гаваях 1957 року, невидані інтерв'ю та сцени, які режисер Баз Лурманн та його команда відновили й інтегрували у проєкт.

Світова прем'єра «EPiC: Елвіс Преслі і концерт» відбулася на початку вересня 2025 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF). Документальний фільм отримав позитивні відгуки  як від критиків, так і глядачів. Прем'єра стрічки в Україні відбудеться одночасно з релізом у США. Хоча офіційні дані про бюджет поки неоприлюднені, джерела оцінюють виробничі витрати проєкту приблизно в $10-11 млн. Це включає  реставрацію архівних записів, роботу з форматом IMAX та ліцензування музичних прав.