В Авдіївці досі залишаються цивільні: Нацполіція назвала кількість
«Переважна більшість тих, хто хотів виїхати, вже виїхали»
Наразі в Авдіївці залишаються десь 1500 місцевих мешканців. Вони мешкають переважно у підвалах, хоча є ті, хто залишаються у своїх квартирах та приватних будинках. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів інспектор з комунікації, член екіпажу «Білий янгол» Павло Дяченко.
«Ми доставляємо до Авдіївки гуманітарну допомогу і майже кожного дня ми у місті. Наші пріоритетні завдання – евакуація населення і гуманітарна допомога. Тобто привозити харчі, зокрема хліб, що вкрай необхідно для місцевих. Обстріли не вщухають. Постійні артилерійські прильоти, мінометні. Будинки складаються як паперові», – каже Дяченко.
Член екіпажу «Білий янгол» наголошує, переважна більшість тих, хто хотів виїхати, вже виїхали. «Але попри це майже кожного дня поліцейські когось вивозять. Зараз виїжджають ті, хто отримав поранення або потребують медичної допомоги, не пов’язаної з обстрілами, ті, хто через обстріли втратили житло, майно і їм вже нема за що триматися. Більшість місцевих, пояснюючи небажання евакуюватися кажуть, що ось це моя земля, ось це мій будинок, який я сам будував, чи купляв, а потім ремонтував», – зазначив Дяченко.
За словами чоловіка, для того, щоб пережити холод люди використовують дрова. «Після артилерійських обстрілів падають дерева, ними люди опалюють підвали. Коли більш-менш спокійно, затишшя, люди виходять, ламають гілки. Є буржуйки, якісь саморобні пічки», – зауважив член екіпажу «Білий янгол».
Дяченко каже, роздача гуманітарної допомоги відбувається дуже швидко. Крім того, масових скупчень при цьому намагаються не допускати.
«Місцеві знають, куди доставляється гуманітарна допомога. Допомогу за адресами ми не розвозимо. Привозимо на певні локації. Якщо безпекова ситуація дозволяє, то одразу з цих локацій забирають допомогу, або пізніше по неї приходять. Там же люди і спілкуються, обмінюються інформацією. Там же є пункт незламності, звідки вони можуть вийти на зв’язок. На околицях міста можна самостійно спіймати мобільний зв’язок. Тобто не можна сказати, що люди в інформаційному вакуумі, не знають, що відбувається. Так само і ми від людей дізнаємося інформацію. Наприклад, нам переказують бажання якихось родин виїхати завтра. То ми приїжджаємо завтра і вивозимо. Немає такого, що ми приїхали і оголошуємо, щоби всі виходили, збиралися на евакуацію, а ми годину-дві чекаємо. Все відбувається дуже швидко. Ми працюємо в Авдіївці як раніше у Бахмуті. Люди на певну точку приходять, розбирають харчі, які ми привозимо, передають інформацію про це іншим. Тобто люди самоорганізовуються», – пояснив чоловік.
За словами Дяченка, гуманітарна ситуація в Авдіївці не відрізняється від того, що було у Бахмуті.
«У людей є усе необхідне, враховуючи реалії у яких вони живуть. Їжа є, є місця, де можна зарядити ліхтарики. Через близькість до лінії фронту звичайного життя там немає. Це життя під обстрілами, у постійній великій небезпеці. Бо ніхто не знає, коли і куди прилетить», – зазначив член екіпажу «Білий янгол».
Дяченко каже, за наказом керівника поліції Донецької області були створені п’ять груп «Білий янгол», які працюють по всій лінії фронту.
«Від Лиманської громади до селища Велика Новосілка. Увагу приділяємо кожній громаді. Є населені пункти, де 14 людей мешкає, є такі, де трішки більше. Але все одно усюди наші групи заїжджають. Немає такого, щоби про когось забули», – пояснив він.
Крім того, у кожної групи є службовий номер телефону, на який може зателефонувати кожен охочий евакуюватися.
«Коли відбулося захоплення Бахмута, нам телефонували люди, рідні яких залишалися там. Ті, хто телефонували, самі були або в інших областях України, або за кордоном. То вони просили вивезти людей, які проживали на лінії ведення стрілецького вогню, або безпосередньо з Бахмута, який уже було окуповано. Авжеж у таких ситуаціях ми відмовляли. Незрозумілі випадки були. Ти питаєш, а коли ви востаннє виходили на зв’язок зі своїми рідними? Відповідають, що місяці три тому. Бувало, що телефонували на службовий телефон і просили поїхати за певною адресою, подивитися, чи ще цілий будинок, чи вже ні. Поїхати у район, куди кулі від стрілецької зброї дістають, аби подивитися на будинок – це безглуздо. У таких ситуаціях також доводилося відмовляти. Зараз таких звернень масових немає», – розповів чоловік.
Як пояснив член екіпажу «Білий янгол», наразі існує безліч способів виїхати з прифронтових територій. «Є величезна кількість програм: державних, волонтерських. Якщо вивозимо хворих, то до лікарень перш за все веземо. Є локації і для маломобільних людей», – зазначив Дяченко.
Нагадаємо, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук розповіла, хто відмовляється від евакуації із зони бойових дій.
До слова, Державна екологічна інспекція нарахувала понад 2,1 трлн грн шкоди та збитків, спричинених довкіллю України внаслідок воєнних дій з боку Росії.