«Вбивці самокатів» чи «вбивці на самокатах»?

За останній період часу одразу дві медійні особи стали жертвами наїздів. Причому, «наїздів» не в лапках, а саме фізичних. Про водія електросамоката, який таранив людей просто на тротуарі, на своїй сторінці в ФБ спочатку повідомив журналіст Майкл Щур. Зауваження невправному водію завершилося банальною бійкою. Інший інцидент трапився з колишнім нардепом Бориславом Березою, якого водій самоката на швидкості мало не збив з ніг. «Удар був такий, що я мало не впав. Пакет з продуктами вилетів з рук», – написав політик у Facebook.

Те, що новий вид транспорту швидко набув популярності (особливо у великих містах), вже не новина. Але досі норм керування електросамокатами та іншими схожими транспортними засобами, які б унеможливлювали скоєння наїздів на пішоходів та створення травматичних і аварійних ситуацій, у правовому полі не існувало.

Між тим, особливо у великих містах, травмування пішоходів, яким не пощастило опинитися поруч із гонщиками на таких транспортних засобах – буденність. Фактично ж заборона на катання на транспортних засобах з електричними двигунами по тротуарах, де ходять люди, ніде не прописана. Так само, як і катання проїжджою частиною.

У соцмережах чимало дописів авторства обурених пішоходів і водіїв автівок.

«Сьогодні мою молодшу дочку, що йде зі мною за руку, дивом не збив дурень на самокаті. Він хотів проскочити між нами і бордюром біля магазину, в результаті його захитало на божевільній швидкості і я почула звук гальма і відскочила з малою, збила собою при цьому свою старшу дочку, а він зачепив коляску і поїхав далі», – пише одна з користувачок.

Тротуар у центрі міста – не єдине місце, де пішоходи наражаються на небезпеку бути збитим любителем покататися. Гуляти з дитиною просто у парку стало небезпечно. Показово, що «винною» дорослий на самокаті легко зробить… дитину, котру сам збив. І Закон ніяк йому не завадить.

Отримати халепу на рівному місці від самокатників можуть не лише пішоходи, а й автомобілісти – і, звісно, винними у пригоді будуть вони, а не водії самокатів. Чому? Бо, за законом, автомобіль – об’єкт підвищеної небезпеки. Тож самокатник, який (без шолома) кидається під колеса, буде… правий.

Власник торгівельної мережі Rozetka (одного з великих продавців відповідних товарів) Владислав Чечьотків наголошує, що пересування на електросамокатах – справді дуже зручний спосіб пересування. «Зручний для того, хто їде на самокаті і жахливий для того, хто йде по тротуару або їде за кермом», – уточнює він.

«Проблема в тому, що регулювати правила їзди на електросамокаті повинні відповідні правила дорожнього руху. В Україні їх немає. Їх ніяк не напишуть, що не розглянуть і не приймуть депутати. Я закликаю владу якомога швидше звернути увагу на цю проблему, яка кожен день призводить до плачевних наслідків», – зазначає Чечьоткін.

Що пропонують нардепи

І от, на сайті Верховної Ради з’явилися два нових законопроєкти щодо врегулювання руху самобалансуючих транспортних засобів, обладнаних електродвигунами, та покарання за їхнє порушення. Автором обох документів став позафракційний нардеп Андрій Деркач.

Так, парламентар виписав у законопроєкті, де і як мають рухатися такі транспортні засоби, а також запропонував доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення уточненнями щодо штрафування таких водіїв у раз порушення ними правил дорожнього руху.

Так, нардеп пропонує внести до «Закону України про дорожній рух» самобаланчуючі транспортні засоби, обладнані електродвигунами (електросамокат, сігвей, сегвіл, гіроскутер). Право керувати ними мають особи, які досягли 16-річного віку. Пересуватися на них можна не будь-де, а лише по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Крім того, документ врегульовує, що особи, які рухаються на самобалансуючих транспортних засобах обладнаних електродвигунами, зобов’язані:

• використовувати технічно справні та належним чином обладнані транспортні засоби;
• перебувати в застебнутому мотошоломі;
• не відволікатись від керування транспортними засобами;
• не перевозити вантажі, що заважають керуванню;
• не перевозити пасажирів.

Самобалансуючі транспортні засоби також мають бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби – зовнішніми світловими приладами.

Що про це думають юристи

Пропозиції, озвучені у законопроєкті, викликають кілька питань.

По-перше, чи випливає з тексту законопроєкту, що з моменту його схвалення дитячі моделі таких транспортних засобів і літні «покатушки» школярів у дворі опиняються поза законом?

Юристка Людмила Яремчук у коментарі «Главкому» зазначила, що такого висновку робити не варто. «Зверніть увагу: написано слово «керувати». Це означає безпосередній рух на проїжджій частині, як ідеться вище, «спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїжджої частини дороги, вулиці чи узбіччю». Всі, хто виїжджає на проїжджу частину, автоматично стають учасниками дорожнього руху. І вони набувають не лише прав, а й обов’язків – наприклад, сплатити штраф, якщо не втрималися, влетіли у чужий «Мерседес», – пояснює вона.

Юрист звертає увагу на те, що в Україні, на жаль, досі немає відповідальності, неминучості покарання ані для пішоходів, ані власників таких транспортних засобів, про які йдеться. «У нас пішохід, який фактично створив ДТП, ніколи не несе фінансову відповідальність. Винні завжди автомобілісти – як власники засобів підвищеної небезпеки. Є лише декілька рішень українських судів щодо винуватості пішоходів, з яких стягнули гроші», – констатує експерт.

За словам експерта, у контексті ж катання у дворі по тротуару цей транспортний засіб варто розглядати як іграшку.

По-друге, чи захистить цей проєкт закону пішоходів на тротуарі від любителів покататися?

«Так. Якщо людина, яка керує будь-яким видом транспорту, не справилась з керуванням, влетіла у когось чи щось, вона несе відповідальність, бо є опосередкованим власником транспортного засобу (у випадку, якщо йдеться про неповнолітнього, відповідальність несуть його батьки) Тому чия іграшка – того і відповідальність», – коментує Яремчук.

Діти, які наїхали на перехожого на своїй «іграшці», нароблять клопоту і постраждалому, і власним батькам. «На внутрішньодворових ділянках – стежках, тротуарах, дорогах - мають перевагу пішоходи», – підкреслює Яремчук.

«Якщо дитина, яка їхала у дворі по тротуару, випадково налетить на перехожого, винною буде вона – як опосередкований власник, а її батькам доведеться платити компенсацію постраждалому», – веде далі експерт. До слова, якщо, Боже збав, у ДТП на дорозі потрапить 16-17-літня дівчина чи юнак, які матимуть право керування, відповідальність нестимуть їхні батьки.

Американський нюанс

Ухвалити, принаймні, у першому читанні законопроєкт, який потім можна доопрацювати, може завадити… особистість ініціатора документа.

Дійсно, бекграунд у Андрія Деркача справді неоднозначний. Мажоритарник із Сумщини, який не вперше проходить до парламенту, опинився у центрі міжнародного скандалу, наслідком якого для парламентаря стало запровадження проти нього, а також ще семи українців, пов’язаних із ним, персональних санкцій Сполученими Штатами. Причина – поширення «наклепу проти кандидатів у президенти США та їхніх родин».

Під роздачу потрапили, зокрема, нардеп Олександр Дубінський, одіозний екснардеп-втікач Олександр Онищенко, експрокурор генпрокуратури Костянтин Кулик, ексдипломат Андрій Теліженко, медіаменеджери Петро Журавель та Дмитро Ковальчук, а також помічник Деркача Антон Сімоненко.

На спільній пресконференції у листопаді 2019 року Деркач разом із Дубінським обрушився зі звинуваченнями на адресу Хантера Байдена (сина Джо Байдена), що той, мовляв, отримував за свою роботу в газовій компанії Burisma «гроші громадян України, отримані злочинним шляхом».

***

Втім, в парламенті кажуть, що уже на осінь в Раді можуть з’явитися альтернативні законопроекти, які знімуть питання авторства. Причому, вносити їх готові депутати від різних політичних сил.

Наталія Сокирчук, «Главком»