Війна за спадщину легендарного художника Марчука. Колишній нардеп відреагував на арешт картин
Михайло Апостол розповів «Главкому», що до війни митець Іван Марчук подарував йому картину з автографом і навів доказ
Народний депутат VII скликання Михайло Апостол звернувся до редакції «Главкома» і виклав свою позицію після новини про арешт картин у його сина Ігоря. Нагадаємо, столичний суд наклав арешт у рамках кримінального провадження за заявою Народного художника України Івана Марчука.
У коментарі «Главкому» екснардеп повідомив: у 2018 році Марчук подарував картину як подяку за повернене 101 полотно, яке аферисти намагались вивезти незаконно за кордон. За словами експертів, вартість цих творів мистецтва складали близько $10 млн. На задній частині полотна художник залишив свій автограф з побажаннями: «Пану Михайлу на знак безмежної вдячності».
«Серед арештованих картин, які вилучила у сина поліція, була і ця з автографом Марчука. Свого часу цю картину я подарував пʼятому онуку – сину мого сина Ігоря», – сказав Михайло Апостол.
Крім того, екснардеп має кілька репродукцій (копій) полотен легендарного живописця, які були куплені на виставці по 5 тис. грн.
Апостол додав, що не розуміє, чому слідство називає вилучені у його сина картини «речовим доказом».
«Сьогодні в приватній власності у різних людей по всьому світу знаходиться близько чотирьох тисяч картин Івана Марчука, які постійно продаються-купляються. Репродукції син віддав поліції як речовий доказ, що оточення Марчука виготовляли і продавали репродукції художника, не дивлячись на цей договір. Собівартість репродукції – 200 грн, продавали їх від 5 тис. грн до 12 тис. грн за штуку. Кому йшли кошти, чи платились якісь податки – це інше питання. На все свій час. Теж саме стосується укладених договорів з різними товаровиробниками», – наголосив ексобранець.
Крім того, Апостол наполягає, що до 2016 року картини Івана Марчука не були настільки цінними у вартості, як тепер (у 2025 році на зимових торгах аукціонного дому Goldens за $100 тис. була продана одна з ключових робіт Івана Марчука 1990-х років – «Дві паралелі»).
Екснардеп нагадав: у 2017 році, будучи радником міністра внутрішніх справ, посприяв поверненню в Україну 101 картини Марчука орієнтовною вартістю $10 млн, які мали бути вивезені за кордон.
Окремо Михайло Апостол висловив думку стосовно цивільної справи, пов’язаної з ліцензійним (авторським) договором на використання авторських прав на зображення всіх своїх картин терміном на 100 років. У липні 2025 року позов подав Марчук, добиваючись визнання недійсним цього документу. Серед підписантів договору є син екснардепа Ігор Апостол.
«Завжди можна знайти вихід із ситуації. Не розумію, чому позивачі відказалися від мирової угоди на першому судовому засіданні. Можливо їм є якийсь інтерес до безмежної кількості судових процесів та різних судів, щоб імʼя Марчук і картини частіше звучали в соцмережах. Я не бачив і не чув від них пропозицій. Ну що ж, будемо все вирішувати по закону», – підсумував Михайло Апостол.
Варто зауважити: 18 грудня 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження на підставі заяви Народного художника України Івана Марчука. Він скаржився на заволодіння належними йому майновими авторськими правами на твори образотворчого мистецтва шляхом зловживання довірою. Митець зазначив, що був введений в оману «щодо правових наслідків укладення ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, на підставі якого було фактично відчужено права на належні йому картини без його усвідомлення реального обсягу та змісту переданих прав».
Раніше повідомлялося, що у розпорядженні «Главкома» опинилася копія документа, а саме ліцензійного (авторського) договору з підписами п’яти людей: Івана Марчука, Сергія Павленка, Михайла Синиці, Ігоря Апостола (син екснардепа) та Тамари Стрипко.
Підписавши договір, художник надав вищеназваним чотирьом особам виключну ліцензію на використання авторських прав на зображення всіх своїх картин терміном на 100 років, за це митець нібито отримав 10 тис. грн (або $360 за курсом 2020 року) винагороди. Нові ліцензіати «потурбувалися» і про художника, передбачивши для нього у договорі 5% роялті від надходжень за ліцензійні права. Однак ніхто ніколи ніяких коштів за цим договором не передавав Марчуку.