Афера століття. Частина 2. Син екснардепа не зумів пояснити «Главкому», навіщо ініціював психіатричний огляд відомому митцю
Минув тиждень відтоді, як «Главком» опублікував першу частину розслідування про спробу заволодіти правами на зображення картин легендарного живописця Івана Марчука. В епіцентрі скандалу група осіб, пов’язана із народним депутатом VIII скликання і ексрадником міністра внутрішніх справ Михайлом Апостолом. «Главком» показав документи, які свідчать, що видатний митець по суті довірив свій творчий спадок (з вільним доступом до полотен) чотирьом людям, серед яких і син названого політика.
Гучна історія отримала нечуваний розголос, сотні передруків у медіа та десятки тисяч – у соціальних мережах. Ба більше, за даними джерел видання, на історію з кримінальним присмаком звернули увагу в Офісі президента. Наступний 2026 рік – ювілейний для Івана Марчука, тому скандал набув загальнодержавного значення.
Такий ажіотаж врешті змусив відреагувати тих фігурантів історії, яких тепер звинувачує художник Марчук. Якщо до публікації вони уникали будь-яких коментарів, то за останній тиждень ними було здійснено відразу кілька публічних спроб пояснити ситуацію.
Депутат VIII скликання і ексрадник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол спочатку відрефлексував на звинувачення несподівано. Він не став пояснювати, чому він, його син та ще дві особи так перейнялися долею творчого спадку Марчука, а звинуватив помічницю художника Марчука Тамару Стрипко в ізоляції друзів та знайомих у доступі до митця. Апостол-старший заявив, що помічниця начебто збирається сама прибрати до рук твори мистецтва та майно Івана Марчука. З цього приводу у дописі Апостол прямо зазначив, що «буде справа правоохоронців в свій час» (ймовірно, проти пані Стрипко – «Главком»).
Згодом політик у Facebook також спробував відгородити себе та свою сім’ю від скандалу з полотнами Марчука. «Останніми днями на мене полилося море бруду. Мене й мого сина звинувачують у тому, чого ми ніколи не робили. Заявляю чітко і публічно: ні я, ні моя родина не маємо жодного стосунку до прав на картини Івана Марчука. Це легко перевірити в будь-якому реєстрі», – наголосив Михайло Апостол. Проте він так і не пояснив, чому під договором, який оприлюднив «Главком», стоїть підпис його сина.
Фабула конфлікту
Згідно з умовами договору, художник Іван Марчук надав чотирьом особам (Сергію Павленку, Михайлу Синиці, Ігорю Апостолу (сину екснардепа) та Тамарі Стрипко) виключну ліцензію на використання авторських прав на зображення своїх картин терміном на… 100 років! За це митець нібито отримав… 10 тис. грн (або $360 за курсом 2020 року) винагороди! Ба більше: нові ліцензіати «потурбувалися» про художника – передбачили для нього у договорі 5% роялті від надходжень за ліцензійні права. Однак ніхто ніколи ніяких коштів за цим договором не передавав Марчуку.
Окремо в цій історії є сюжетна лінія про власницю і директора підприємства-виробника та імпортера вин в Україні Big Wines Наталію Бурлаченко. Жінка розповіла, що кілька років співпрацює з Марчуком, використовуючи зображення його картин на пляшках з-під вина. Проте у 2024 року випадково зустрілася з екснардепом Михайлом Апостолом, який, за її словами, сказав, що всі права, пов’язані з роботами художника, начебто належать йому.
У липні 2025 року митець подався до суду, де дотепер вимагає визнання недійсним ліцензійного договору.
Як відомо, колекція народного художника Івана Марчука налічує понад 5 тис. картин. Середня ціна полотна – $5-10 тис. Влітку 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» було продано за рекордні для творів митця $300 тис. на аукціоні Goldens у Києві. У 2022 році інша картина Марчука «Сад спокуси» реалізовано за $120 тис. на благодійному аукціоні.
А тим часом у розпорядження «Главкома» потрапив ще один важливий документ, який в черговий раз доводить, які саме наміри мали всі згадані особи.
Експертиза: «будь-який каприз за ваші гроші»
10 листопада на адресу Тернопільського міськрайонного суду надійшло клопотання у справі за позовом художника Марчука. Автор клопотання, син екснардепа Апостола Ігор Михайлович. Він – один із підписантів ліцензійного (авторського) договору, який оскаржується у суді. Апостол-молодший, який тепер разом із батьком стверджують, що не претендували на спадок митця, для чогось ініціював проведення судово-психіатричної експертизи української легенди Івана Марчука! Ігор Апостол навіть висловив готовність оплатити експертизу, яку радить суду доручити львівським експертам Інституту судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я.
На розсуд спеціалістів відповідач у справі пропонує винести два питання:
- Чи страждав Марчук Іван Степанович будь-яким психічним розладом на момент вчинення правочину?
- Чи усвідомлював Марчук Іван Степанович за своїм психічним станом значення своїх дій та (або) чи міг керувати ними на момент вчинення правочину?
Якщо перекласти простою мовою, то Апостол цікавиться, чи був при здоровому глузді народний художник 21 травня 2020 року, коли ставив підпис під ліцензійним (авторським) договором, який він тепер намагається оскаржити?
«Главком» телефоном поспілкувався з Ігорем Апостолом. Спочатку ми просили пояснити причини появи клопотання такого неоднозначного змісту. На що Апостол-молодший зазначив: «На жаль, нічого не можу прокоментувати, бо це судова справа і не знаю, чи можу щось розповідати».
Журналіст також поцікавився, чи знайомий Ігор Михайлович із художником Марчуком. На що відповідач у справі знову ухилився від прямої відповіді і заявив, що не має можливості будь-що коментувати. І кинув слухавку.
Але вже приблизно через годину після цієї бесіди Ігор Апостол перенабрав журналіста «Главкома». Син політика почав заперечувати, що має будь-які права на картини знаного художника. Мовляв, це журналісти не до кінця розібралися у темі. «Я хочу, аби ви перечитали договір і переконалися, що там немає порушення жодних авторських прав і ніхто нікому їх не передає», – доводив власну правоту син екснардепа.
Уважно вислухавши аргументи Апостола-молодшого, автор матеріалу поставив чітке запитання: якою ж тоді є мета судово-психіатричної експертизи Івана Марчука? Однак співбесідник уникнув чіткої відповіді.
Що цікаво: схвалити чи повернути клопотання Ігоря Апостола – повноваження Феміди. І вона ще не сказала своє фінальне слово у цьому питанні. Найближче судове засідання заплановано на 22 грудня. Тоді все стане відомо.
Перші знайомства з Марчуком
На відміну від сина колишнього нардепа, який посоромився повідомляти «Главкому» подробиці знайомства з Іваном Марчуком, інші відповідачі охоче про все розповіли у суді. Наприклад, Михайло Синиця зауважив: 29 лютого 2020 року його з художником познайомив… Михайло Апостол! Зустріч відбулася у квартирі та майстерні митця. Після чого, за словами Синиці, у нього зав’язалася співпраця з живописцем – виготовляв репродукції його творів.
Інший відповідач Сергій Павленко повідав суду, що заочно знався з Іваном Марчуком ще з 2016 року. Тоді до нього, як фахiвця у галузi права, звернувся Михайло Апостол, який був радником очільника МВС Арсена Авакова. Апостол просив про допомогу з пошуком 101 картини Марчука, які опинилися у володiнні одного колекцiонера. У результаті полотна вдалося повернути Марчуку.
Як ідеться у матеріалах справи, Павленко тримав комунікацію з Апостолом, який, у свою чергу, спілкувався з Тамарою Стрипко та самим Марчуком.
***
11 грудня на сторінці у соцмережі української легенди Івана Марчука з’явився свіжий допис. Митець скаржився, що його ім’я паплюжиться. Те ж саме відбувається і з його близькими людьми. Художник попросив захисту у держави.
«Моя виставка була у Європарламенті, коли вирішувалось питання безвізового режиму, мої твори бачили шанувальники мистецтва у світі – я обʼїхав з виставками чотири континенти. І те, що відбувається – це не лише моя проблема. Дуже сподіваюся, що і держава стане на мій захист», – зазначив Іван Марчук.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0