Війна застала його на митному посту. Згадаймо Сергія Яцуха

Уродженець Хмельницької області Сергій Яцух працював державним інспектором Чернігівської митниці
фото з відкритих джерел

31-річний чоловік до останнього боронив Чернігівщину

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Яцуха.

31-річний військовослужбовець Сергій Яцух загинув 16 березня 2022 року в боях із російськими окупантами біля села Новоселівка під Черніговом. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Сергій народився у селі Святці Хмельницької області. Закінчив кафедру податків та фіскальної політики Тернопільського національного економічного університету. Декан факультету фінансів та обліку Андрій Кизима розповів про Сергія Яцуха. «Я ще тоді читав у них лекції з податкового менеджменту. Пам’ятаю Сергія, він був дисциплінований, розумний, добре вчився. Погано вчитися і потрапити одразу на митницю – це неможливо, а він потрапив одразу по розподілу на митну службу. Це не так просто. І бачте, так сталося, що завдяки таким студентам героїчним, Україна вистояла і стоїть до цього часу», – зауважив Андрій Кизима.

Сергій Яцух працював державним інспектором митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці 10 років та проживав у Чернігові. 24 лютого, коли російські війська почали повномасштабне вторгнення, він був одним з перших, хто зупиняв ворога на чернігівському напрямку. Чоловік воював у складі 21-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. 

Митник Сергій Яцух був на зміні, коли 24 лютого Росія почала рух військ до кордонів України
фото з відкритих джерел

З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист України у складі 21-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України. Він мріяв бути схожим на свого батька Василя Яцуха – кіборга, захисника Донецького аеропорту. 

Батько Сергія розповів, коли російські війська ввійшли в місто, щоб зупинити танки і БМП син робив все, що міг. Разом з другом виготовляв запалювальну суміш, возив їжу на блокпости: «Він не служив і військової підготовки не проходив. Третій вже певно раз пішов у військкомат і 6 березня він вже захищав Чернігів, воював. Розповідав, що і з літаків обстрілювали, бомби скидали на них. Їх обстрілювали зі всіх видів зброї. Це не бій був, це просто був розстріл».

16 березня 2022 року, під час мінометного обстрілу в селі Новоселівці, Сергій отримав смертельні поранення. «Прилетіло біля нього, поранило напарника. Він просто висунувся, щоб подивитися, що з ним, щоб допомогти йому. В той час прилетіла міна і Сергій загинув», – поділився батько.

Разом із нареченою 31-річний Сергій мав багато планів, розповідає його мама. «Вони дуже гарна пара була. Мали добудувати будинок, одружитися, діточок народити», – зауважила мати Галина.

«У нашій пам’яті залишаться лише світлі спогади про Сергія, завжди позитивного та приємного, гарного фахівця у своїй справі, людину, віддану роботі», – розповіла колега загиблого Анна.

«Він був веселим, товариським, світлим, чуйним та відважним воїном, який віддав своє життя за нас з вами, за наше мирне майбутнє, за Україну», – зазначили на сайті університету, випускником якого був воїн.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села. 

Читайте також: Загинув при обороні Маріуполя. Згадаймо Максима Моцевика родом з Донеччини