Вселенська батьківська субота 2026: дата, традиції, що не можна робити
Дізнайтеся, коли Вселенська батьківська (м'ясопусна) субота у 2026 році. Як правильно поминати померлих, текст молитви та що заборонено робити в цей день за церковними канонами
Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота – це один із найважливіших поминальних днів у православному церковному календарі. Вона передує початку Масниці та Великого посту й присвячена молитві за всіх померлих християн.
Коли Вселенська батьківська субота у 2026 році
Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота у 2026 році припадає на 14 лютого.
Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота – це день глибокої молитви, вдячності та пам’яті. Він закликає не до скорботи без надії, а до духовного єднання поколінь і віри у воскресіння.
Цього дня віряни моляться не лише за своїх рідних, а й за всіх спочилих – особливо тих, хто не має кому помолитися за них.
У сучасних українських реаліях Вселенська батьківська субота має особливий зміст. Це день молитви не лише за рідних, а й за всіх загиблих у війні, за невинно убієнних, за тих, хто віддав життя за свободу України.
Це нагадування, що пам’ять – це частина духовної стійкості народу.
Що означає Вселенська батьківська субота та чому вона м’ясопусна
Назва «вселенська» означає, що поминання цього дня має загальний характер: церква звершує молитви за всіх православних християн, які відійшли у вічність від початку світу.
Це не лише родинний день пам’яті, а духовне нагадування про єдність живих і померлих у Христі.
Чому субота називається м’ясопусною
М’ясопусною цю суботу називають тому, що вона припадає на тиждень перед неділею, після якої припиняється вживання м’яса – це останній день м’ясної їжі перед Масницею.
Тобто вона є своєрідною межею перед входом у період духовної підготовки до Великого посту.
Як правильно провести цей день вірянам
У Вселенську батьківську суботу віряни насамперед:
- відвідують храм,
- подають записки за упокій,
- беруть участь у панахиді,
- моляться за рідних і всіх померлих.
Головне – молитва, а не традиційні атрибути
Церква наголошує: поминання – це не застілля, а духовна підтримка душ померлих через молитву та милосердя.
Молитва за померлих родичів та близьких
Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.
Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували.
Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя - правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків
Амінь
Що можна зробити вдома
Тим, хто не має змоги піти до храму, радять:
- помолитися вдома,
- запалити свічку,
- згадати померлих добрим словом,
- зробити пожертву або добру справу в пам’ять про них.
Що не рекомендується робити у поминальний день
Церква застерігає від:
- гучних гулянь і розваг,
- надмірних застіль із алкоголем,
- сварок і негативу,
- перетворення поминання на формальність.
Також не схвалюється залишати їжу на могилах – натомість краще подати милостиню нужденним.