За 15 км від фронту. Як живе Краматорськ та чому місцеві не поспішають виїжджати

Жителі Краматорська неохоче виїжджають з рідного міста навіть попри те, що до фронту всього 15 км
фото з відкритих джерел

Краматорська художниця Вікторія Гончаренко: «Поки місто живе – ми тут»

Евакуація з Донецької області продовжується, водночас жителі Краматорська неохоче виїжджають з рідного міста навіть попри те, що до фронту всього 15 км, а саме місто ледь не щодня обстрілюється ворожими військами. Керівник напрямку евакуації по Донецькій області гуманітарної місії «Проліска» Євген Ткачов зауважує, що з часом евакуція з Краматорська чи Слов'янська може лише  ускладнитись тим, що евакуаційні шляхи будуть супроводжуватись російськими дронами, які лише масштабуються і в кількості, і у відстані польоту, пише «Главком».

Ткачов розповів, що на початку повномасштабної війни люди просто тікали з міста, бо бачили пряму загрозу з боку російських окупантів, але ще тоді, на початку 2022 року сподівались, що з часом зможуть повернутись до рідних домівок.

З часом, каже Євген Ткачов, усе змінилось. Люди зараз менше виїжджають, бо усвідомлюють, що можуть більше не повернутись в рідне місто.

«Перше – це моральна складова. Людям дуже важко кудись переселятись», – зазначив керівник напрямку евакуації по Донецькій області гуманітарної місії «Проліска».

Засновник ГО «Краматорське об'єднання волонтерів» Богдан Зуяков розповів, що планує переїзд з Краматорська, але «поки люди потребують допомоги ми повинні тут залишатись».

Місцева художниця Вікторія Гончаренко каже, що більшість мешканців уже звикли до війни і до теперішніх умов проживання у місті. «Треба буде виїхати, так, ми виїдемо, звичайно, що ніхто не залишиться в окупації. Не хотілось би, це наше місто, тут все рідне», – каже жінка.

Вікторія Гончаренко також зазначила, що особисто її лякає сам факт переїзду та адаптації у іншому місті, зокрема питання з працевлаштуванням. «Поки місто живе – ми тут».

Нагадаємо, у Краматорську російські окупанти вкотре атакували головний прапор Донеччини.