Загинув за день до дня народження. Згадаймо Павла Петриченка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Петриченка.

Столичний активіст, волонтер і військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Павло Петриченко загинув у боях під Авдіївкою на Донеччині 15 квітня 2024 року – за день до свого 32-річчя.

Морально краще я почуваю себе на фронті. Розумію, що захищаю державу, вбиваю ворога.

Павло Петриченко

Друг Павла Костянтин Батозський присвятив йому щемкий пост, розповідаючи, яким веселим і сміливим він був, як любив машини й завжди мав багато бізнес-ідей. «Два роки поспіль, опинаючись наодинці з горем, ми так і не знаємо, що писати, говорити, згадувати. Наші протоколи слабкі та ненадійні. Слова втратили вагу. Я щойно написав про те, що вчора втратив друга. А сьогодні у нього ще день народження. Йому 32. Мені буде 44, і я все ще питаю у нього, як мені треба жити далі», – написав Костянтин Батозський.

«Мені здається, що країна зараз достеменне ще не до кінця розуміє, яку втрату понесла. Тому що в певних суспільних колах про Павла знали дуже добре завдяки його громадській діяльності. Завдяки його, у хорошому сенсі слова, упертості й невідступності своїх принципів, які він сам в собі сповідував і намагався прививати іншим», – розповів товариш та керівник загиблого Сергій Притула, у благодійному фонді якого Петриченко був проєктним менеджером.

«Він був справжнім другом. Попри те, що ми могли з ним сваритися страшенно, до піни просто. Але завжди на нього можна було покластися. Він за своїх друзів тягнув мазу до останнього. Він був вірний до  неможливості. І робив все для того, щоб підтримати людину, з якою був  у команді», – розповіла подруга і колега Меланія Подоляк. 

Юридичний радник фонду Сергія Притули Максим Костецький згадав, яким Павло був при житті – рішучим та цілеспрямованим. «Так не мало бути. У жодній чортовій альтернативній реальності так не мало бути. Паша любив людей і вмів їх надихати. Паша ніколи не впадав у відчай. Це завжди були «вперед-вперед» і ні кроку назад. Ніколи, чуєш, ніколи, я не уявляв, що щось таке може з тобою статися. Смерть мала обходити тебе десятою дорогою», – наголосив він.

Петриченко свого часу очолював громадську раду з благоустрою при Дніпровській райдержадміністрації Києва. Геннадій Сенцов, голова Дарницької ОДА (2014-2016 роки) розповів, що 10 років тому Павло Петриченко був 22-річним активним членом Громадської Ради у Дарницькому районі. Він контролював, як держслужбовці виконують рішення, прийняті Радою.

Павло займався активізмом, зокрема він був учасником Майдану, а також одним із засновників руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» та організатором акцій на підтримку Сергія Стерненка. Працював проєктним менеджером у фонді Сергія Притули та очолював штаб його майбутньої партії, про створення якої так і не оголосили через початок повномасштабного вторгнення.

На початку повномасштабного вторгнення росіян розвивав у Києві волонтерський центр. Після відступу росіян з-під Києва, чоловік вирішив доєднатись до лав ЗСУ. Павло був аеророзвідником і воював на Херсонському, а потім і на Донецькому напрямках. 

У всіх має бути одна мета – вигнати окупанта з нашої землі. 

Павло Петриченко

«У 2014 році я пропустив війну. Тому в мене було моральне переконання, що прийшов час захищати країну. Не можна сказати, що я досвідчений солдат. Я людина, яка може приносити користь на фронті. Не хочу називати себе військовослужбовцем. Військовослужбовець – це професія. Наразі я людина, яка воює тим способом, який змогла опанувати за короткий час», – розповідав захисник.

«Якби не війна, я б нізащо не став військовим. Мені 30 років, в мене вища освіта – не військова, і починати зараз в армії простим солдатом, виконувати накази, навіть правильні, – мене б це не задовільнило. Але зараз війна, і ми повинні воювати, виконувати накази, робити спільну справу. Цивільні мають прийти у військо і навчитись тому, що вміють робити військові. Тому що в нас немає сотень тисяч кадрових військових. Звичайно, військо це не курорт і не санаторій, це важка робота. Але поки ми живі, здорові, то все нормально», – наголошував Петриченко.

У квітні 2024 року Павло Петриченко створив петицію про заборону доступу до онлайн-казино для військових та обмеження можливості казино використовувати військову символіку у рекламі. Петриченко пояснював, що військовослужбовці, які вже третій рік перебувають на фронті в стресових умовах, є особливо психологічно вразливими. Тому для багатьох із них азартні ігри стають єдиним способом упоратися зі стресом і, як наслідок, швидко викликають дофамінову залежність та послаблюють самоконтроль. Петиція набрала потрібну кількість голосів лише за декілька годин, після чого президент України Володимир Зеленський доручив дослідити та розв’язати це питання.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.