«Закляте місце». Чому з «Укрзалізниці» хочуть прибрати Лещенка і його «некомпетентних» колег

Гучне звільнення Кабміном голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва та відсторонення наглядової ради підприємства стало не єдиним скандалом, пов’язаним з топ-менеджментом держпідприємств. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з перевірки та оцінки стану «Укрзалізниці» була створена в січні цього року, але досить швидко встигла розібратись в безладі, що стоїть на цьому підприємстві. Вона ухвалила рішення визнати роботу наглядової ради та правління «УЗ» незадовільною.

ТСК планує звернутися до уряду з вимогою звільнити виконувача обов’язків голови Івана Юрика, членів правління компанії як «некомпетентних і таких, що не відповідають займаній посаді». Також депутати пропонують розпочати пошук заміни нинішнього складу наглядової ради. ТСК звернуло увагу на захмарні зарплати менеджменту «УЗ» та запропонувало привести їх у відповідність фінансових показників компанії. А вони останнім часом не вражають: за минулий рік «Укрзалізниця» отримала 12 млрд грн збитків.

Голова ТСК Юлія Гришина зі «Слуги народу» обіцяє, що її подальша робота тепер проходитиме в «жорсткому режимі», а неявка представників «Укрзалізниці» на засідання комісії буде кваліфікуватися згідно з Кримінальним кодексом. Про те, що ж саме встигли «нарити» за ці місяці члени комісії, аби вимагати таких радикальних кадрових рішень та чому принципи роботи наглядових рад треба переглядати, Гришина розповіла в інтерв’ю «Главкому».

Після початку корпоратизації «Укрзалізниці», вона поступово виходила зі збитковості і навіть почала демонструвати прибутки. Що стало каталізатором створення вашої ТСК в січні цього року, і що за ці три місяці ви встигли з’ясувати перед тим, як прийняти доволі радикальні рішення?

Якщо говорити загалом про останні роки, то «Укрзалізниця» системно демонструє збитки, які на межі банкрутства. У минулому році, за даними Держаудитслужби, ці збитки сягнули 12 млрд грн. І це шокуюча інформація для всієї країни, бо «Укрзалізниця» донедавна була бюджетоутворюючим підприємством держави і стратегічним перевізником вантажів. В Україні велика проблема з автошляхами, і тепер, коли їх відновлюють, ми не можемо собі дозволити їх знов руйнувати вантажними перевезеннями. Для цього і є залізниця.

Тож причини створення комісії – це величезні збитки, які почала демонструвати «Укрзалізниця», падіння якості пасажирських перевезень, якості обслуговування, свідками яких ми всі є. До того ж, навколо підприємства точилася величезна кількість різноманітних корупційних скандалів, жоден з яких не набув належної правової оцінки.

У січні ситуація вже стала катастрофічною. Вже буквально на першому засіданні ТСК, яке ми проводили за участі міністра інфраструктури і членів наглядової ради «Укрзалізниці», була оприлюднена інформація, що підприємство знаходиться в катастрофічному стані, в якому ще ніколи не знаходилося, і вже навіть зарплати виплачуються з кредитів. При цьому якщо порівняти рівень зарплат звичайних працівників, яких в «УЗ» майже 250 тисяч, та рівень зарплат у правління, директорів департаментів, членів наглядової ради, то різниця складає сотні тисяч гривень. Останніми роками збільшується кількість управлінського персоналу і катастрофічно зменшується кількість звичайних залізничників, які масово звільняються через низькі заробітні плати та відсутність перспектив розвитку.

Це просто якесь «закляте місце». Тому ми і хочемо за рік виявити причини, чому залізниця опинилася в такому стані, хто в цьому винен, в якому стані боротьба з корупційними схемами, і, до речі, що там з меморандумом про співпрацю, який два роки тому підписували «УЗ» та НАБУ.

Так у вас є свої припущення, чому це таке «закляте місце»? «Укрзалізницю» ж корпоратизували, намагалися частково приватизувати…

В 2015 році у нас була запущена реформа корпоративного управління державними підприємствами, на яку були великі надії. Мали з’явитися наглядові ради, які будуть наповнені професійними спеціалістами, експертами-міжнародниками, знаними не тільки в межах країни, а й у світі.

Але ми вже бачимо, що ця реформа не дає результату і її треба коригувати. Ви бачите, що відбулося з керівництвом «Нафтогазу» та його наглядовою радою. Якщо «Укрзалізниця» отримала 12 мільярдів збитків за минулий рік, то «Нафтогаз» – 19, та ще й тарифи зросли для всього населення, не збільшується власне газовидобування і так далі. Сама по суті реформа корпоративного управління і цей підхід є нормальними, але проблема в тому, що немає прив’язки заробітних плат членів наглядових рад до результатів роботи. Це взагалі в голові в нормальної людини не може поміститися, коли підприємство повністю збиткове…

А у голови наглядової ради «УЗ» Шевкі Аджунера, здається, найбільша зарплата серед усіх керівників цих рад в держпідприємствах.

Точної інформації про це ні в кого нема. Коли ми надіслали свої запити до правління, до членів наглядової ради, до бухгалтерів, то скрізь отримали відповідь, що це – конфіденційна інформація. До речі, окрім основної зарплати, члені наглядових рад та члени правління ще й мають надбавки, у них оплачуються переїздами, проживання, компенсації за медичні послуги. За місяць накопичуються величезні суми, які, на жаль, поки навіть члени ТСК не можуть дізнатися.

Це просто обурює, бо ми впевнені, що заробітна плата на державних підприємствах, яка виплачується з державного бюджету, взагалі не може бути засекречена. В європейських стандартах корпоративного управління чітко написано, що ці зарплати повинні бути абсолютно прозорими, і все суспільство має знати, скільки заробляють всі держслужбовці. До речі, у нас є відповідний законопроєкт авторства першого віцеспікера Руслана Стефанчука, який вже готується до другого читання. Після його прийняття мають взагалі припинитися будь-які розмови про те, що заробітні плати на державних підприємствах можуть бути таємницею.

Коли призначали ці великі зарплати, то йшли за логікою, що вони допоможуть залучити іноземців з досвідом. В Наглядовій раді «Укрзалізниці» з п’яти членів – три іноземці. Ці люди що – некомпетентні чи сама система якась недосконала?

Сама система корпоративного управління є абсолютно працюючою і перевіреною у світі. Але повторюся: нам потрібно її доопрацьовувати і перше, що зробити – обов’язково прив’язати заробітну плату до прибутковості підприємства. Чим більший прибуток – тим більшим можуть бути бонуси для керівництва. Якщо ж підприємство збиткове, про жодні бонуси говорити не можна. Нехай ці особи отримують якусь середню суму, яка, звісно, не повинна бути на рівні мінімальної зарплати, але все одно прив'язана до прибутковості. Якщо, наприклад, «Укрпошта» є прибутковою, то там хоча б якось можна пояснити високі зарплати. Хоча вважаю, що зарплата пана керівника «Укрпошти» пана Смілянського все одно є неспіввідносною у порівнянні з заробітними платами інших працівників.

Ви робите акцент на високих зарплатах, але ж явно не від них всі біди. Якщо в наглядовій раді «УЗ» є спеціалісти, вони не можуть просто нічого не робити хоча б з огляду на свою репутацію.

В першу чергу я роблю акцент на рекордній збитковості «Укрзалізниці». Вже потім на непомірних зарплатах членів Наглядової ради, які навіть не проживають в Україні і не мають стимулу працювати. Є положення, які передбачають систему вимірювання результату наглядових рад, проте в даному випадку вона не працює. Жодних претензій до наглядових рад не було б, якщо підопічні їм підприємства держави демонстрували розвиток та прибуток, але ж ви самі бачите ситуацію. Тому тут потрібні радикальні рішення.

Найбільш, скажімо так, медійним членом наглядової ради є колишній журналіст та екснардеп Сергій Лещенко, який активно підтримує президентську команду. У вас є якась окрема оцінка його роботи?

Кожному члену наглядової ради ми надіслали особисті звернення з конкретними запитаннями щодо їх обов’язків. Коли отримаємо результат, тоді і будемо говорити про результативність кожного. Але ситуація в цілому вже зрозуміла.

Коли була створена ТСК, то в «Укрзалізниці» казали, що плідно з нею співпрацюють. В чому ця співпраця полягає?

Ми їм надсилаємо запити, вони нам надсилають відповіді. Але про ті ж заробітні плати нам ніхто не відповів. У нас є величезний блок запитів, які стосуються фінансової діяльності, вантажних, пасажирських перевезень… Ми отримуємо просто тонами від них різні «ксерокси». Вони не сідають і не роблять аналітичні відповіді на питання, а просто «ксерять» якісь договори. Ми їх намагаємось розібрати, але не можемо знайти відповіді на наші питання. Тобто співпраця є, але результативною її назвати не можна. На останнє засідання ТСК вони направили не безпосередніх керівників, а непідготовлених людей. Міністр інфраструктури взагалі прислав замість себе по «скайпу» заступника по цифровій трансформації, який не міг дати відповідь на жодне наше питання.

Ви вимагаєте від уряду звільнити в.о. голови правління «УЗ» пана Юрика та склад наглядової ради. А щодо пана Криклія будете ставити питання?

У нас є три головні стейкхолдери, які несуть відповідальність за стан «УЗ» – наглядова рада, правління та Міністерство інфраструктури. У кожного з них є свій блок повноважень. Враховуючи те, в якому стані на сьогодні знаходиться підприємство, то жоден з них, як ми вважаємо, не справляється зі своїми обов'язками. Тобто це або некомпетентність, або халатність. Питання по пану Криклію ми зараз обговорюємо.

Але цей міністр був одним з небагатьох, кого переобрали в новий уряд. Чи не вважаєте ви таку його незамінність тим, що він раніше працював в системі МВС, тобто за ним стоїть пан Аваков?

Міністр Криклій відповідає за формування державної політики в сфері інфраструктури, а це не лише залізниця. У нього були певні здобутки, але «Укрзалізниця» так і залишилися занедбана. Тому нині обговорюється його компетентність загалом.

Щодо впливу міністра Авакова – на мою особисту думку, це політичні чутки, тому обговорювати їх на серйозному і офіційному рівні я не можу. Я можу лише коментувати його результати, а нині вони невтішні. У нас багато претензій до міністра інфраструктури, зокрема щодо кадрової політики і призначень в «Укрзалізниці». Вони нікому не зрозумілі, бо постійно призначаються «в.о.». Як на стратегічному підприємстві, яке має одні з найбільших корупційних ризиків, можуть працювати тимчасові люди? От і маємо такі наслідки.

Чому ви вважаєте нереалістичний фінплан «Укрзалізниці», який вони подали на цей рік?

У нас зараз іде розслідування ТСК по всіх пунктах фінансового плану, який, на наш погляд, є «фіктивним». Ми будемо готувати звернення і до президента, і до прем’єра про те, чому вважаємо цей фінансовий план абсолютно нікчемним. Всі люди, які причетні до його підготовки, взагалі некомпетентні. Не можу вам сказати зараз конкретно по цифрах, бо там доволі великий об’єм інформації, над яким працюють експерти. Поверхово можу зазначити, що заплановані показники прибутків, які вказані у фінансовому плані, абсолютно необґрунтовані. Фінплан попереднього року був таким самим, тож затвердження фінансових планів — це така вже певна традиція в «УЗ». Тому виникає питання: хто затверджує такі фінансові плани і хто буде нести за це відповідальність.

Чи була вже якась реакція уряду на ваше звернення?

Звернення зараз готується, бо через свята були певні зміни в роботі парламенту. Відправимо його сьогодні-завтра. Але ТСК може лише зробити певні висновки і оприлюднити їх для всього суспільства. Наші рішення не є обов'язковими до виконання, але вважаю, що вони є дуже важливими. В липні у нас буде публічний звіт за трибуною Верховної Ради, я буду подавати повну інформацію з цифрами, ця інформація буде розміщена і в ЗМІ. Ми вважаємо, що в нас є контакт і з прем’єром, і з іншими структурами. Одним з рішень ТСК була вимога надсилати резюме тих кандидатів, яких хочуть призначати в правління «Укрзалізниці» з їхнім стратегічним планом розвитку. Ми будемо слідкувати за тим, як проходять конкурси і на підставі чого взагалі приймаються кадрові рішення.

Павло Вуєць, «Главком»