Закордонна нерухомість та розкішні авто: НАЗК виявило порушень у деклараціях посадовців на 1,9 млрд грн
НАЗК підбило підсумки перевірок декларацій – за фактами порушень у деклараціях відкрили майже сотню кримінальних проваджень
За перше півріччя 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 415 повних перевірок декларацій українських посадовців. Майже в усіх випадках – у 412 деклараціях – фахівці виявили порушення, повідомляє «Главком».
Загальна сума виявлених незадекларованих статків та сумнівних активів перевищила 1,9 мільярда гривень.
«У 243 деклараціях встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 1,836 млрд грн; у п’яти – ознаки необґрунтованості активів на понад 23 млн грн; у семи – ознаки незаконного збагачення на понад 111 млн грн», – розповіли в НАЗК.
Ефективність ризик-орієнтованих перевірок за цей період сягнула 61%. За результатами аналізу НАЗК направило до компетентних органів 228 обґрунтованих висновків щодо недостовірних відомостей, незаконного збагачення та необґрунтованості активів. На основі цих матеріалів органи досудового розслідування вже розпочали 98 нових кримінальних проваджень, а також долучили матеріали ще 36 перевірок до раніше відкритих справ.
Серед найбільш поширених схем приховування статків перевірки зафіксували оформлення майна на родичів, заниження реальної вартості розкішних автівок і нерухомості, а також замовчування наявності криптовалюти й великих сум готівки.
Зокрема, серед гучних епізодів – викриття посадовця поліції в Полтавській області, який оформив на матір і вітчима майно на суму понад 20,3 млн грн, серед якого квартири в Полтаві, Ужгороді, Закарпатті та Варшаві, а також елітні автомобілі. Крім того, він не вказав у документах співмешканку та належне їй майно й доходи на десятки мільйонів гривень.
Також зафіксовано непоодинокі випадки купівлі занижених у ціні авто та ділянок під виглядом «вільних від забудови», хоча насправді на них уже розташовувалися зведені котеджі. Окремі декларанти дивували й поясненнями джерел статків: так, т.в.о. голови Державної екологічної інспекції пояснив походження $653 тис. тим, що нібито знайшов їх у гаражі після отримання спадщини. Ще один декларант, заступник керівника відділу Бюро економічної безпеки України, стверджував, що знайшов понад 19 млн грн готівки у сейфі після смерті батька.
Наразі правоохоронні органи повідомили про підозру в недостовірному декларуванні 21 особі та ще одній – у незаконному збагаченні. Суди вже ухвалили 8 обвинувальних вироків у кримінальних провадженнях та притягнули 24 осіб до адміністративної відповідальності. Паралельно Спеціалізована антикорупційна прокуратура подає позови до Вищого антикорупційного суду для цивільної конфіскації необґрунтованих активів у дохід держави.
Як повідомляв «Главком», раніше Опендатабот перевірив кількість закритих від публічного доступу декларацій. Станом на липень 2026 року 99 087 декларантів приховали 445 536 декларацій. Хоча можливість засекречувати декларації з'явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого реєстру зникло документів, поданих ще до початку повномасштабної війни. Зокрема, 94 968 прихованих декларацій припадають на 2016 рік, ще 72 068 – на 2020 рік.
Частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році – 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%. Загалом один декларант приховав, у середньому, чотири-п'ять своїх декларацій.
До слова, декларація віцепрем’єрки з гуманітарної політики – міністра культури Тетяни Бережної, яку 16 липня Верховна Рада перепризначила на займану посаду, відсутня у загальному доступі на сайті НАЗК. Як з’ясував «Главком», декларацію Бережної вилучено з публічного доступу з 2025 року, коли вона ще працювала заступницею міністра економіки. Підстава – член її сім'ї є військовослужбовцем.