Загинула через ворожий удар по піцерії у Краматорську. Згадаймо 17-річну Валерію Сімоннік
Дівчина не дожила до свого повноліття декілька місяців
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо 17-річну Валерію Сімоннік.
Увечері 27 червня 2023 року російські війська вдарили ракетами по Краматорську та селищу Біленьке, що неподалік. Зокрема, ворог влучив у піцерію в середмісті Краматорська на Донеччині. Там загинула 17-річна працівниця Валерія Сімоннік. Російські обстріли Краматорська та околиць того дня відібрали життя 12 людей.
Валерія Сімоннік народилася 23 серпня 2005 року. Закінчила школу та вступила у Краматорський фаховий коледж технологій і дизайну, була студенткою та старостою 51-ї групи. Працювала у піцерії. Була товариською, прямолінійною, чесною. Мріяла побувати у Львові, купити власне авто.
«Лєра вчилась на 2-му курсі на спеціальності «перукарське мистецтво та декоративна косметика», була старостою своєї групи. За кілька тижнів мала отримати атестат про повну середню освіту. Під час всього навчання вона працювала у піцерії. Влаштувалась туди сушистом», – розповіла близька подруга загиблої Фаїна Гончарук.
«Майже постійно Лєрка була у Краматорську. Прямо на довгий час не виїжджала нікуди. Бувало їздила в інші міста, щоб зустрітися з друзями. Думаю, так вона намагалась відволіктися від цієї ситуації», – додала подруга.
«Лєрочка була душею компанії. Найсвітліша людина, яку я знала. Вона завжди усміхалася, а її усмішка розтоплювала серця. Вона вміла підтримати, була життєрадісною і веселою. Мені іноді здавалося, що вона ніколи не сумує… Шалено любила гучну музику і танці, красиві краєвиди та теплі літні ночі. Любила міцні обійми. А ще вона так милувалася полями соняшників влітку – ніби це якесь диво», – сказала про загиблу її подруга Євгенія.
«Цей янгол тільки починав своє життя… Знаю Валерію особисто, була її класною керівницею. Це дуже світла, добра і відповідальна дівчинка. Вона була старостою класу, моя права рука. Чудова донька та подруга», – сказала Діана Ростовська, вчителька Валерії.
«Вона мріяла, щоби це все швидше закінчилося і ми всі повернулися в Краматорськ. Вона завжди говорила: «будемо танцювати на ваших весіллях, а я остання вийду заміж». Валерія не хотіла помирати. Вона була наповнена життям, радістю, любов’ю. У її серці завжди були рідні та моменти, пов'язані з близькими… Вона назавжди залишиться в наших серцях», – поділилися спогадами подруги загиблої – Настя, Тахміна і Фая.
Дівчина не дожила до свого повноліття декілька місяців. У Валерії Сімоннік залишилися батьки, молодший брат та інші рідні.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.