Один із найкращих правників й викладач Могилянки. Згадаймо Олександра Поліводського

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Поліводського.

Олександр Поліводський входив до топ-100 найкращих юристів України, був членом Національної асоціації адвокатів України. Після повномасштабного вторгнення Росії чоловік пішов добровольцем захищати Батьківщину. Олександр трагічно загинув о 4-й ранку 19 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на околиці села Діброва на Луганщині. Йому не виповнилось і 50 років…

Олександр народився у 1973 році в Жмеринці на Вінниччині у родині військового. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, він здобув вищу освіту на юридичному факультеті Ужгородського університету, після закінчення якого вступив до аспірантури Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України. У 1999 році блискуче захистив дисертацію.

Подальшу дослідницьку роботу в інституті успішно поєднував з адвокатською, законотворчою, експертною діяльністю. Олександр також викладав у Києво-Могилянській академії, спеціалізувався переважно на питаннях аграрного та земельного права, правового регулювання у сфері нерухомості. Заслужений авторитет давно здобула й утворена ним із партнерами юридична фірма «Софія».

Олександр Поліводський за підсумками дослідження «Вибір клієнта» входив до переліку 10 найбільш рекомендованих  юристів із питань аграрного права. З вересня 2019 року до лютого 2023 року він очолював Комітет Національної асоціації з аграрного, земельного та довкілевого права. У 2021 році Асоціація відзначила його почесним знаком «Видатний адвокат України», а у грудні 2022 року – почесною відзнакою «Захисник адвокатури України».

Олександра неодноразово запрошували радником з аграрних і земельних питань Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Європейська Комісія, численні міжнародні організації. Тривалий час він був також радником відповідних парламентських комітетів, співпрацював із низкою громадських організацій, брав активну участь у найважливіших заходах, пов’язаних із земельною реформою.

Науковий доробок юриста охоплює понад 70 наукових праць, серед яких – низка монографій та навчальних посібників.

Але чи не головним його життєвим здобутком стала міцна, дружна родина, він створив її разом зі Станіславою, з якою познайомився ще у школі. Вони виховували дітей – Софію і Тараса.

Олександр ще за три тижні до початку війни пройшов медичну комісію, зібрав документи, необхідні для призову до Збройних Сил України, і вранці 24 лютого 2022 року добровільно вступив до підрозділу тероборони Оболонського району Києва.

Хотілося б сили слова, але під час війни воно не діє, музи мусять мовчати. Книги доводиться відкласти, взяти в руки калашмат…

Олександр Поліводський

Правник опанував військову справу, став стрільцем, пізніше зв’язківцем і воював, боронячи Київ, Київщину, Харківщину, Донеччину, Луганщину. Останнє відоме багатьом фото надіслав під час передислокації неподалік Бахмута.

Перебуваючи на війні, Олександр встигав виступати з лекціями перед військовими, спілкуватися з ними на різноманітні актуальні правові теми, у хвилини затишшя не полишав наукової діяльності.

Був випадок: під час риття окопів до мене підійшов колега-адвокат зі словами: «А я був на ваших семінарах із земельного права». Моя пропозиція була така: «Беріть лопату, приєднуйтеся, будемо разом нагортати та обговорювати проблеми сучасного земельного законодавства»

Олександр Поліводський

Так, наприкінці 2022 року за участю Олександра Поліводського було підготовлено і видано колективну монографію «Фермерські господарства як учасники цивільних та земельних правовідносин: за матеріалами судової практики». Він тоді, 7 грудня, написав: «Одним з важливих підсумків 2022 року для мене особисто, попри все, є завершення проекту з видання цієї книги. Я вважаю, що війна – не привід відкладати на потім розбудову правової держави, не причина не розвивати верховенство права у всіх сферах! Інакше ми перетворимося на диктатуру і поступово програємо цю довгу війну».

Колеги, друзі, всі, хто мав можливість працювати, спілкуватися з чоловіком або скористатися його допомогою як адвоката, незалежного експерта, неодмінно пересвідчувалися в його високій професійності, принциповості, порядності, величезній працьовитості. Усі щиро любили його за легку вдачу, оптимізм, незмінну усміхненість, завжди дослухалися до його спокійних, виважених, професійних порад. Тому його загибель є трагедією для дуже багатьох людей.

«Важко описати почуття про втрату колеги, друга. З Олександром Поліводським ми знайомі з 2001 року. Він був професіонал у своїй роботі, інтелектуальна людина, хороший наставник, прекрасний викладач, цікавий співрозмовник й просто чудова та життєрадісна людина. Шкода, що таких людей забирає війна», – зауважила Роксолана Ханик-Посполітак, завідувачка кафедри приватного права НаУКМА.

«Перша ж моя зустріч в якості декана факультету з Олександром Анатолійовичем справила на мене незабутнє враження від його Особистості: яскраво-пронизливий і допитливий погляд очей, лагідна іноді по-доброму іронічна посмішка відкритого обличчя і внутрішній непохитний стрижень вже сформованих життєвих і професійних принципів. Звертав він себе увагу й своєю непересічною скромністю у поведінці та взаєминах з колегами і студентами», – пригадав Володимир Сущенко, правник, вчений, перший декан факультету правничих наук НаУКМА.

«Я міг би розказати про нього багато всього. Про те, що це остання чесна людина в юрбізнесі і людина слова в принципі. Але я скажу інше, що ця людина загинула заради того у що вірила і що усвідомлювала. У пана Олександра ніколи не було ілюзій стосовно наших тричі проклятих сусідів та їх намірів», – поділився Павло Ляшенко, помічник адвоката Олександра Поліводського.

«Про Сашу у мене тільки гарні спогади: як про дуже світлу, мудру, етичну людину – з чіткою ціннісною позицією та здатністю захищати свої переконання. І головне, що це все ніколи не виставлялось напоказ. Жодних ярмарків марнославства, що нетипово для нашого ринку. Любила наші дискусії та манеру Олександра інтелігентно і спокійно, але активно аргументовувати свою позицію. Ніколи не чула від нього крику або роздратування», – зазначила Марина Саєнко, адвокатка.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.