Ціною свого життя врятував авіабригаду. Згадаймо Героя України В'ячеслава Радіонова
Захисник загинув у перший день повномасштабного вторгнення
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо В'ячеслава Радіонова.
25-річний старший лейтенант В’ячеслав Радіонов загинув 24 лютого 2022 року, коли виводив авіацію з-під російського ракетного удару по аеродрому у місті Васильків на Київщині. Завдяки діям офіцера повний склад літаків 40-ї бригади тактичної авіації не зазнав ушкоджень і був піднятий у повітря.
В’ячеслав народився у Запоріжжі. З дитинства обрав шлях військового. Навчався у Запорізькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник». Згодом закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
«У 2014 році уже почалися бойові дії на Донбасі, і це покоління, ці хлопці, які поступали чітко знали, що вони пов’язують своє життя з військовою справою, і не просто будуть ходити у формі чи красуватися на парадах, а їм доведеться застосовувати свої знання та навички безпосередньо в бою», – розповів Руслан Кулька, керівник військового навчального закладу, де вчився майбутній льотчик.
Сестра загиблого Анастасія розповіла, що В’ячеслав завжди жив авіацією. З дитинства всі розмови були тільки про літаки, професійно займався авіамоделізмом, навіть кілька разів ставав чемпіоном України з авіамодельного спорту. А як інакше? Прадід служив в авіації, дідусь і дядько – штурмани, старший брат – льотчик. Тож і В’ячеслав пов’язав життя з військовою авіацією.
«Він дуже чекав випуску з ХНУПСу, аби нарешті сісти за штурвал бойового літака, – поділилася Анастасія. – Дуже горіли очі від справи, якою займався. Купив камеру, знімав відео пілотування, постійно поліпшував навички, багато говорив про майбутнє української військової авіації… А ще нерідко радив: «Настю, вчи історію…», і розумів, що його навички знадобляться на війні…»
Після випуску молодий офіцер служив льотчиком-винищувачем у лавах 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. З першого дня повномасштабного вторгнення російських військових став на захист Батьківщини. Того дня військовий аеродром у Василькові одним із перших зазнав ворожого ракетного удару. Зaвдяки оперативним та самовідданим дiям льoтчикa, вecь cклaд лiтaкiв бpигaди пiднявcя у пoвiтpя і цe вpятувaлo їx вiд знищeння.
«Під час першої атаки ворожої авіації на військовий аеродром, В’ячеслав першим підняв свій військовий літак, прикрив організацію бойових польотів і зліт інших льотчиків. Ціною власного життя він зберіг бойовий склад свого підрозділу», – розповів Руслан Кулька, керівник запорізького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою де навчався Радіонов.
В’ячеслав врятував інших – бо мав з дитинства загострене почуття справедливості, зазначила мама героя Інна: «Ще з дитинства, якщо треба було когось захистити, ніколи не терпів несправедливість. І друзів вибирав собі таких. До його виховання багато доклала бабуся старого гартування: «Ні-ні, так-так»… Завдяки йому інші пілоти змогли полетіти… Він навіть тут не злякався».
«На військовому параді у 2021 році Слава летів над столицею за штурвалом МіГ-29. Тоді винищувачі за допомогою кольорових димів утворили в небі синьо-жовтий стяг. Слава «малював» синім кольором. Ми неймовірно ним пишались, просто до мурашок, і усміхались, як ніколи у житті. Хто ж знав, що пройде усього пів року, як Слава прийме бій у небі над Київщиною і загине… А ми пишатимемось, але на цей раз ридатимемо, як ніколи у житті…» – зауважила сестра В’ячеслава.
За героїзм і мужність старшому лейтенанту Радіонову посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
«Для мене, як для сестри, Слава завжди був Героєм, оберігав від усіх бід. Я знала, що він зможе піти на найвідважніші вчинки… Тепер він став Героєм для усієї України!» – наголосила сестра загиблого.
«Наш випускник, офіцер, який рятував Україну та українців ціною власного життя. Герой, чиє ім’я назавжди закарбовано в історії нашого закладу, нашої України, серед величних подвигів ЗСУ. В’ячеславе, в нашій пам’яті ти назавжди залишишся юним, сміливим, усміхненим. Дякуємо тобі за сміливість. Низькій уклін батькам за сина, справжнього воїна-захисника», – зазначили на сторінці Запорізького ліцею.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.