Ціною свого життя врятував авіабригаду. Згадаймо Героя України В'ячеслава Радіонова

Ціною свого життя врятував авіабригаду. Згадаймо Героя України В'ячеслава Радіонова
У 2021 році В'ячеслав Радіонов брав участь у військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України
фото з відкритих джерел

Захисник загинув у перший день повномасштабного вторгнення 

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо В'ячеслава Радіонова.

25-річний старший лейтенант В’ячеслав Радіонов загинув 24 лютого 2022 року, коли виводив авіацію з-під російського ракетного удару по аеродрому у місті Васильків на Київщині. Завдяки діям офіцера повний склад літаків 40-ї бригади тактичної авіації не зазнав ушкоджень і був піднятий у повітря. 

В’ячеслав Радіонов вступив у повітряний бій із трьома російськими літаками. Хлопець відволік на себе ворога та ціною власного життя дав можливість врятуватися іншим льотчикам
В’ячеслав Радіонов вступив у повітряний бій із трьома російськими літаками. Хлопець відволік на себе ворога та ціною власного життя дав можливість врятуватися іншим льотчикам
фото з відкритих джерел

В’ячеслав народився у Запоріжжі. З дитинства обрав шлях військового. Навчався у Запорізькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник». Згодом закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

«У 2014 році уже почалися бойові дії на Донбасі, і це покоління, ці хлопці, які поступали чітко знали, що вони пов’язують своє життя з військовою справою, і не просто будуть ходити у формі чи красуватися на парадах, а їм доведеться застосовувати свої знання та навички безпосередньо в бою», – розповів Руслан Кулька, керівник військового навчального закладу, де вчився майбутній льотчик.

Сестра загиблого Анастасія розповіла, що В’ячеслав завжди жив авіацією. З дитинства всі розмови були тільки про літаки, професійно займався авіамоделізмом, навіть кілька разів ставав чемпіоном України з авіамодельного спорту. А як інакше? Прадід служив в авіації, дідусь і дядько – штурмани, старший брат – льотчик. Тож і В’ячеслав пов’язав життя з військовою авіацією.

«Він дуже чекав випуску з ХНУПСу, аби нарешті сісти за штурвал бойового літака, – поділилася Анастасія. – Дуже горіли очі від справи, якою займався. Купив камеру, знімав відео пілотування, постійно поліпшував навички, багато говорив про майбутнє української військової авіації… А ще нерідко радив: «Настю, вчи історію…», і розумів, що його навички знадобляться на війні…»

Після випуску молодий офіцер служив льотчиком-винищувачем у лавах 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. З першого дня повномасштабного вторгнення російських військових став на захист Батьківщини. Того дня військовий аеродром у Василькові одним із перших зазнав ворожого ракетного удару. Зaвдяки оперативним та самовідданим дiям льoтчикa, вecь cклaд лiтaкiв бpигaди пiднявcя у пoвiтpя і цe вpятувaлo їx вiд знищeння.

«Під час першої атаки ворожої авіації на військовий аеродром, В’ячеслав першим підняв свій військовий літак, прикрив організацію бойових польотів і зліт інших льотчиків. Ціною власного життя він зберіг бойовий склад свого підрозділу», – розповів Руслан Кулька, керівник запорізького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою де навчався Радіонов.

В’ячеслав врятував інших – бо мав з дитинства загострене почуття справедливості, зазначила мама героя Інна: «Ще з дитинства, якщо треба було когось захистити, ніколи не терпів несправедливість. І друзів вибирав собі таких. До його виховання багато доклала бабуся старого гартування: «Ні-ні, так-так»… Завдяки йому інші пілоти змогли полетіти… Він навіть тут не злякався».

«На військовому параді у 2021 році Слава летів над столицею за штурвалом МіГ-29. Тоді винищувачі за допомогою кольорових димів утворили в небі синьо-жовтий стяг. Слава «малював» синім кольором. Ми неймовірно ним пишались, просто до мурашок, і усміхались, як ніколи у житті. Хто ж знав, що пройде усього пів року, як Слава прийме бій у небі над Київщиною і загине… А ми пишатимемось, але на цей раз ридатимемо, як ніколи у житті…» – зауважила сестра В’ячеслава.

В’ячеслав Радіонов, запорізький льотчик-винищувач, який ціною власного життя врятував повний склад авіабригади
В’ячеслав Радіонов, запорізький льотчик-винищувач, який ціною власного життя врятував повний склад авіабригади
фото з відкритих джерел

За героїзм і мужність старшому лейтенанту Радіонову посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

«Для мене, як для сестри, Слава завжди був Героєм, оберігав від усіх бід. Я знала, що він зможе піти на найвідважніші вчинки… Тепер він став Героєм для усієї України!» – наголосила сестра загиблого.

В’ячеслав Радіонов з сестрою
В’ячеслав Радіонов з сестрою
фото з відкритих джерел

«Наш випускник, офіцер, який рятував Україну та українців ціною власного життя. Герой, чиє ім’я назавжди закарбовано в історії нашого закладу, нашої України, серед величних подвигів ЗСУ. В’ячеславе, в нашій пам’яті ти назавжди залишишся юним, сміливим, усміхненим. Дякуємо тобі за сміливість. Низькій уклін батькам за сина, справжнього воїна-захисника», – зазначили на сторінці Запорізького ліцею.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також: Пішов на війну добровольцем та боронив рідну Чернігівщину. Згадаймо боксера Юрія Ворону

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Юрій Ворона був триразовим чемпіоном Чернігівської області, а також призером українських та міжнародних змагань
Пішов на війну добровольцем та боронив рідну Чернігівщину. Згадаймо боксера Юрія Ворону
У вересні цього року Софійка мала йти у перший клас
Збирала гроші на ЗСУ і хотіла зустрітися з президентом. Згадаймо шестирічну Софію Голинську
З 2019 року Олександр регулярно проходив військову перепідготовку
Історик та науковець, який боронив Україну до останнього. Згадаймо Олександра Гонтаря
Антон Прасоленко працював у театрі «Вавилон»
Воював у самому пеклі, щоб потрапити до раю. Згадаймо актора Антона Прасоленка з Бердянська
На знімку Володя святкує свій день народження – у червні йому виповнилося вісім років
Ракета забрала життя дитини з Івано-Франківщини. Згадаймо восьмирічного Володимира Балабаника
До початку повномасштабного вторгнення росіян Кінаш займався документуванням воєнних злочинів росіян на Донбасі
Хотів жити до 100 років і ходити в гори. Згадаймо офіцера Ореста Кінаша
23-річний Андрій віддав життя за Батьківщину
Діджей з Херсона пішов на фронт добровольцем та загинув під Бахмутом. Згадаймо Андрія Мехрякова
Після анексії Криму у 2014 році Моджахед вирішив воювати на боці України та став до лав добровольчого батальйону «Торнадо»
Білорус, який став на захист України. Згадаймо Даніїла Ляшука з позивним Моджахед
Наталія Фраушер загинула у 46 років
Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер
Дата публікації новини: