Як режим Лукашенка стимулює провокації на завдання Кремля
Наразі на території Білорусі розміщено підрозділи, які забезпечують тилове забезпечення, а не бойові штурмові підрозділи
Самопроголошений керівник Республіки Білорусь Олександр Лукашенко заявив, що Україна перекидає свої війська до кордонів, де, нібито, розміщує американську техніку. Зокрема на урочистому вечорі з нагоди Дня незалежності Білорусі 2 липня Лукашенко заявив, що у відповідь його прикордонники вивели ракетні установки «Іскандер» і розгорнуто Сили спецоперацій, «Як наші, так і російські», – сказав Лукашенко. Російська служба Голосу Америки розпиталла в експертів про дієвість спроб мінської влади дестабілізувати обстановку на білорусько-українському кордоні.
Прес-секретар української прикордонної служби Андрій Демченко розцінив подібні заяви Лукашенка як черговий прояв інформаційних провокацій на завдання Росії.
«Це не вперше, коли Білорусь надає інформацію про те, що Україна становить загрозу і зміцнюється. Це – чергова частина інформаційної операції, яку проводить Білорусь за підтримки Росії», – сказав Андрій Демченко у коментарі для українського телебачення.
А майор запасу Нацгвардії України, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман у коментарі для сайту Charter97.org наголосив, що Україна не збирається нападати на Білорусь. «Нам точно цього не потрібно. Ми не маємо імперських амбіцій, територіальних претензій до вашої країни. А напад з боку Білорусі – цілком можливий сценарій, бо вона є союзником РФ, яка веде війну проти нас. Але шансів пройти ту лінію оборону, яку ми збудували на півночі, практично немає», – упевнений Олександр Гетьман.
Стабільна циклічність «застерігаючих» заяв Білорусі
Кореспондент Російської служби Голосу Америки запитала військово-політичного оглядача групи «Інформаційний опір» Олександра Коваленка, чи не є нагнітання обстановки з боку Мінська обманним трюком для того, щоб Україна стягнула війська до кордону з Білоруссю, послабивши своє угруповання на інших напрямках російського агресії?
На думку українського експерта, це цілком реалістична оцінка ситуації, оскільки білоруська влада займається цим із 2022 року, коли російські війська відступили з північного плацдарму, а пізніше навіть залишили територію Білорусі. «Мінськ постійно стимулює провокації, виступає з різними заявами щодо погроз, щоб на нього звертали увагу», – вважає Коваленко.
Він вважає, що у цьому випадку переслідуються дві мети. Перша – спрямована на внутрішнього споживача, для того, щоб залякати місцевих жителів, що нібито є загроза війни з Україною, яка має «хижацькі наміри» щодо Білорусі.
«І це не винахід Лукашенка. Те саме відбувається у Придністров'ї, де вже 30 років хвилями поширюються різні домисли про те, що ось-ось на них нападе Молдова, Україна, Румунія чи НАТО. І мінський режим це використовує з 2022 року, щоб відволікати увагу білорусів від внутрішніх проблем – соціальних, економічних тощо», – наводить приклад військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».
Друга причина цієї інформаційно-психологічної спеціальної операції Мінська та Москви, на думку Олександра Коваленка, полягає у спробі скувати сили ЗСУ на північному напрямку. «З 2022 року на кордоні з Білоруссю перебуває суттєва кількість сил, які призначені для запобігання можливим нападам з території Білорусі, зокрема й російських військ. Це боєздатні підрозділи і це елемент, що сковує, який якраз впливає на те, що ми їх не можемо використовувати на якійсь іншій важливій ділянці реальних зіткнень», – підкреслює він.
І додає, що не йдеться про те, що будуть перекидатися сили з фронту, оскільки там і так ситуація важка, а про те, що боєздатні підрозділи ЗСУ будуть змушені залишатися на північних кордонах країни без можливості бути перекинутими на підсилення Покровського чи Краматорського напрямків.
«Білоруський президент регулярно заявляє, що йому загрожує Польща, Україна, взагалі НАТО. Єдине, у чому відмінність нинішніх заяв – те, що почалися погрози застосування ядерної зброї, якої сама Білорусь не має. Лукашенко уже у цій риториці змагається із Медведєвим.
Наразі на території Білорусі розміщено підрозділи, які забезпечують прикриття засобами ППО, технічний персонал, комплекс РЛС, оператори комплексу РЕБ – тобто тилове забезпечення, а не бойові штурмові підрозділи.
На постійній основі там перебуває близько 400 вагнерівців, які займаються підготовкою білоруських підрозділів – як регулярних військ, так і інших силових структур», – ділиться відомостями Олександр Коваленко.
І наприкінці розмови зауважує, що з інтервалом у три-чотири місяці, швидше за все, з Мінська знову звучатимуть алярмістські заяви про «загрозу» безпеці Республіки Білорусь з боку України та суміжних держав Євросоюзу. «Циклічність таких заяв є досить стабільною», – із сарказмом підсумовує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір».
Білоруська армія під пресом російської пропаганди
Керівник BY.POL Олександр Азаров вважає, що нещодавні заяви високопоставлених представників кабінету самопроголошеного президента РБ пов'язані з тим, що США дозволили Україні застосовувати американську зброю на території Росії.
«І після цього Лукашенко почав заявляти про погрози з боку України та стягувати війська до кордону. Сили спецоперацій, які перебували на польському та литовському напрямах, після повідомлень про рішення американців передислокувалися до українського кордону. Лукашенко відчуває загрозу, він чудово розуміє, що саме з його території було скоєно вторгнення і, відповідно, українці мають право застосувати зброю, в тому числі й територією Білорусі, якщо звідти знову щось прилетить», – зазначив він у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Свою думку він пояснив так: «Наприклад, російські війська розквартовані на території Білорусі, але вони підпорядковуються не Лукашенку, а Путіну. І вони цілком можуть без відома Лукашенка здійснити атаку, і потім територія Білорусі може бути обстріляна. Тому є така риторика залякування українців, щоб вони не наважилися застосувати зброю проти Білорусі».
Ряд політичних експертів висловлювали припущення, що Лукашенко побоюється, що білоруські військові у разі успіху ЗСУ можуть перейти на бік України. Однак, на думку Олександра Азарова, такий варіант розвитку подій навряд чи можливий.
«Таких сигналів ми не маємо. Російська ідеологія дуже активно працює у білоруській армії, практично відбувається зрощування білоруських та російських військових. Якщо взяти психологію військовослужбовця, навіть якщо він проти участі Білорусі у війні і стоїть на боці України, але якщо йому віддадуть наказ у складі підрозділу вибути на територію України, він виконуватиме наказ», – вважає експерт.
Голос Америки