Російська пропаганда через фейсбук шукає невдах по всьому світу. Як саме

Рецепт їхнього успіху дуже простий. Тексти трохи подивилися, як працює міжнародна мережа російських пропагандистських ботів. Подорож почалася з Камбоджі. Там зареєстровано адміністраторів одного з російських пропагандистських пабліків, орієнтованих на зовнішню аудиторію. Довго шукати його не довелося, він сам виплив у рекомендаціях фейсбуку після кількох переглядів російських пропагандистських сторінок.

Пропагандисти-колонізатори

На жаль, попри декларації про боротьбу з пропагандою та насильством, фейсбук абсолютно спокійно й далі пропонує своїм користувачам різноманітну пропагандистську продукцію. Тексти вже писали про пропагандистську рекламу для українських користувачів, яку шерила ця соцмережа.

Здається, цей паблік належав простій кхмерській дівчині, яка чомусь собі на гіфку поставила фотографію Путіна й обрала дуже «рідкісне» прізвище та ім’я Victoria Paris. А вже з інформації про саму сторінку можна довідатися, що в неї є чотири адміністратори з Камбоджі та що її було створено напередодні російського вторгнення в Україну ‒ у січні 2022 року.

Трохи помоніторивши «френдів» Victoria Paris, без особливих зусиль вдалося вичленувати невеликий «кущик» схожих пабліків, на яких курсував такий самий контент. Усі ці сторінки було створено перед самим вторгненням Росії ‒ на початку 2022 року, й вони мають аудиторію в кілька тисяч френдів.

А подивившись на коло вподобань підписників пропагандистських сторінок, маємо ще одне цікаве відкриття. Дехто з них виявився підписаним на ще одну Victoria Paris ‒ іншу сторінку з такою самою назвою та майже ідентичним контентом. Вона була складовою іншого пропагандистського «кущика» аналогічних пабліків. Можна припустити, що це лише невелика частка сітки з більшої кількості схожих «кущів», якою російські пропагандисти намагаються «накрити» світ.

На сторінці Victoria Paris усе просто ‒ там працює дуже примітивний алгоритм: жодного «умняка» й мінімум текстової інформації. Здебільшого ‒ фотографії привабливих жінок з російською державною символікою впереміш із фото Путіна в образі «альфа-самця». Можливо, фотографії танка з буквою Z й колаж з якоюсь російською «переможною» зброєю.

Певний інтернаціональний мікс, де все доносять на максимально «низинному» рівні.

Контент універсальний, його можна без додаткових зусиль розкидати по багатьох сторінках для різних країн. До того ж це потребує лише мінімального знання місцевих особливостей. Хоча іноді автори таки віддають «данину» місцевим «уподобанням».

Певно, фотографії розсилають з тієї самої бази й ставлять їх ті самі руки. А вже в самих ботів, що пасуться на цій ботофермі, можна побачити певні варіації, наприклад, колажі. Хоча якість таких витворів явно шкутильгає.

Загалом створюється враження, що пропагандистські пабліки для мешканців світового «бідного» Півдня ведуть якісь пихаті колонізатори, які не дозволяють собі зійти до рівня «аборигенного» населення й навіть свої короткі підписи до постів роблять здебільшого російською мовою. Це дуже контрастує з пропагандистськими пабліками, які росіяни ведуть для Європи. Тут широко залучають місцевих блогерів, які знають мову та локальну специфіку, а їхні пости активно пушить ботоферма.

Маргінальний інтернаціонал

Але зводити все до роботи типової ботоферми та тролів не можна. Якщо переглянути підписників пропагандистських пабліків, можна побачити цілком реальних людей. І вони будуть буквально з усіх куточків світу, тому можна говорити про справжній маргінальний інтернаціонал.

Мешканці Балкан, насамперед серби, громадяни країн колишнього Варшавського блоку, вихідці з Індії та Шрі-Ланки, ліваки з Південної Америки та жителі Близького Сходу й Північної Африки ‒ їх усіх можна зустріти у френдах зазначених сторінок.

Здається, в них не мало б бути нічого спільного ‒ ні за країною проживання, ні за мовою, ні за релігією. Але спільне таки є. Певно, ми не відкриємо Америку, якщо скажемо, що насамперед їх об’єднує антиамериканізм і загалом вороже ставлення до Заходу та його цінностей. Тут усе прогнозовано й чітко. Але справді вражає, як люди з різним культурним бекграундом можуть мати якісь спільні невловимі для них точки перетину.

Так фан Радянського Союзу з Румунії постить фотографію з диктатором Чаушеску з підписом «оце була людина». І лівійський емігрант у Марокко постить майже таке саме за сенсом фото, але вже з зображенням Муаммара Каддафі. До того ж ці антизахідні цінності в них якось уживаються з їхніми іншими переконаннями. Наприклад, великий патріот і відданий православний християнин з Болгарії, який не втомлюється нагадувати про перемоги болгар над турками, активно перепощує «прокадировських» блогерів з Грозного, які вдають із себе справжніх подвижників ісламу.

У цьому разі ботоферми більше відіграють роль певного сполучного матеріалу, який втягує у свою орбіту всіх незадоволених, тобто прихильників маргінального інтернаціоналу.

І саме контент з фото красивих жінок і зображень російського диктатора є найбільш інтернаціональним, щоб зацікавити таку публіку.

Звичайно, весь цей інтернаціональний маргінес давно дотримувався своїх поглядів. Але, певно, останні два роки відбулася його активізація й більша інтернаціоналізація. І, звісно, поштовхом для цього стала велика російсько-українська війна. У маргіналів з’явився новий символ американського «західного» імперіалізму ‒ і тут ми можемо привітати себе, бо цим символом стала Україна й персонально президент Зеленський, який набув таки справді світової народної слави, хоча іноді ця слава може бути зі знаком мінус. На нього малюють карикатури та роблять злісні колажі ‒ здебільшого це, вочевидь, продукують самі росіяни, але є приклади й місцевої творчості. Водночас є й ті, хто в коментарях до таких зображень стає на захист і українського президента, й України загалом.

Лузери люблять «Вагнера»

У проросійських пабліках відбувається надзвичайно цікава річ. Формується паралельний потік російської пропаганди ‒ там з’являється дедалі більше пропагандистських матеріалів від групи «Вагнер».

Це дуже помітно ‒ є російські ботоферми з суто державною російською пропагандою без жодної згадки про «вагнерівців». І окремо є ботоферми з пропагандою від «Вагнера», де Путіна теж згадано, але більше суто для проформи, а основу увагу приділено угрупованню Пригожина (Євгеній Пригожин ‒ власник приватної військової компанії «Вагнер»).

Що цікаво: у фейсбуку, який нібито декларує свою упередженість проти насильства, є цілий «кущ» пропагандистських «вагнерівських» пабліків ‒ і нібито самих учасників, і груп підтримки з фотографіями та епізодами бойових дій. Фейсбук їх чомусь не банить ‒ ба більше, на них підписано багато представників маргінального інтернаціоналу з усього світу. І вони активно шерять у себе фотографії «вагнерівців», а також саму емблему цієї терористичної групи.

Чи означає це, що сммники Пригожина працюють краще за російських державних пропагандистів? Найімовірніше, ні. Пояснення, певно, полягає у психотипі іноземних апологетів «русского міра». Це приблизно та сама історія, коли з різноманітних ісламістських екстремістських груп лідером стала найбільш фундаменталістська й «відбита» ‒ ІДІЛ.

Так, схоже, й у ситуації з «вагнерівцями» ‒ психотип іноземних «русскомірівців» (до речі, як і їхніх ідейних «братів» у самій Росії) вимагає подальшої радикалізації та конфронтації. І з цим дуже добре резонує образ російської терористичної групи з усіма їхніми кувалдами й антизахідною риторикою.

Можна припустити, що згодом, після нових поразок російської армії та Путіна, світовий маргінес шукатиме собі нові центри вподобання, й імовірно, що ними стануть саме терористи з «Вагнера». Як тут не пригадати добре старе українське прислів’я: «Яке їхало ‒ таке й здибало».

Андрій Гарасим, Тексти