«Вивчи гімн Польщі, аби не мобілізували». Огляд російської дезінформації

З 24 лютого «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. З часом ми почали робити регулярні огляди. Читайте останні: 1‒14 березня, 14‒21 березня, 23‒30 березня, 31 березня ‒ 7 квітня, 8‒15 квітня, 16‒23 квітня, 23‒30 квітня, 1–7 травня, підсумковий текст за десять місяців, а також огляд найбезглуздіших фейків за рік великої війни.

Із 8 по 14 травня 2023 року «Детектор медіа» зафіксував понад 30 дезінформаційних вкидів. У цей час пропагандисти намагалися переконати світ, що в Україні проводять масову мобілізацію студентів, а у школах Львова змушують вивчати гімн Польщі.

«Вступили в НАТО? Ядерна війна!»

На початку тижня в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширили фейк, нібито Росія перевозить ядерну зброю до кордону з Фінляндією як відповідь на вступ країни до НАТО. За словами авторів, Росія почала перевозити ядерну зброю до прикордонного міста Виборга. Як доказ вони прикріплюють відео та додають, що на цьому записі везуть ядерні установки «Тополь-М» або «Ярс». 

Однак це фейк, адже поширене відео зняте в місті Кольчугіному неподалік Москви. У мережі також знайшовся запис перевезення ядерної зброї через Кольчугіно від 26 лютого 2022 року. Саме це відео могли використати пропагандисти, щоб нібито підтвердити перевезення зброї до міста Виборга. 

Поширюючи такий фейк, пропагандисти вдаються до залякувань і хочуть натякнути, що на так звані ворожі дії проти Росії (як-от вступ до НАТО) можна отримати «рішучу відповідь». 

«Jeszcze Polska nie zginęła… у Львові?»

В анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширили фейк, буцімто у львівських школах дітей змушують вивчати гімн Польщі. У повідомленнях додавали, що не тільки гімн Польщі є обов’язковим до вивчення, але й державна символіка сусідньої країни. Таку ініціативу автори пояснили майбутнім проведенням відкритого уроку з історії. Мовляв, діти повинні проявити солідарність із Польщею й бути готовим до «будь-яких» сценаріїв. Вони натякають на нібито приєднання територій заходу України до Польщі. Як доказ прикріплюють «скриншот» зі шкільного чату Львівської школи №6 у вайбері. 

Утім, львівським школярам не наказували вивчати гімн Польщі й жодного відкритого уроку з таким завданням не було. Адміністрація школи спростувала цю інформацію. Крім того, проаналізувавши скриншот, який поширили пропагандисти, можна помітити, що так званий батьківський чат називається «школа 6», хоча зараз це ‒ ліцей. Іншої шостої школи в місті немає. Ба більше, на фейковому скриншоті вказали, що відкритий урок відбудеться об 11:15. За чинним розкладом, який вказаний на офіційному сайті ліцею, третій урок починається о 10:55 і закінчується об 11:40. Тобто час, який вказали в чаті, не збігається з розкладом дзвінків. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки та маніпуляції на тему так званого приєднання територій України до Польщі. Вони прагнуть довести, що Польща нібито також є агресоркою й провадить колонізаторську політику, а Україна їй потурає, зокрема, запроваджуючи такі відкриті уроки. Мовляв, українці розуміють, що анексія частини територій Польщею є неминучою.

«Поголівна мобілізація триває» 

Протягом тижня аналітикині й аналітики фіксували фейк про студентів вишів, яких нібито силоміць мобілізують. У повідомленнях ішлося, що в українських університетах розпочалася масова мобілізація студентів-юнаків. На підтвердження своїх слів автори повідомлень додавали відео, на якому українського студента забирають правоохоронці з навчальної авдиторії, а той пручається.

Проте це відео зняли сім місяців тому на пункті пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею. Тобто, по-перше, жодного стосунку до університету воно не має. По-друге, це фрагмент сюжету «Бі-бі-сі Україна», в якому журналісти розповідали про проблему виїзду українських студентів іноземних вишів за кордон. Студенти протягом певного часу збиралися на митниці й мітингували за можливість перетину кордону. Проте не досягли свого. Також журналісти навели відео, де українського студента закордонного вишу намагаються силоміць вивести з приміщення на кордоні. 

З 14 вересня 2022 року студентам іноземних університетів заборонили виїзд за кордон. У Державній прикордонній службі пояснили це тим, що зафіксували безліч спекуляцій із фейковими документами про нібито навчання в іноземних вишах. Наприклад, за червень ― серпень минулого року прикордонники виявили 600 сфабрикованих документів. Варто визнати, що в сюжеті журналісти наводять уривки інтерв’ю колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича та президента України Володимира Зеленського, де обидва натякають, що заборона виїзду студентам пов’язана з потенційною необхідністю боронити Україну. 

Пропагандисти часто поширюють фейки та маніпуляції на тему поголівної мобілізації серед юнаків та юнок, яких нібито забирають на фронт, бо більше немає кого. У такий спосіб автори повідомлень прагнуть переконати, що українське керівництво порушує свої ж закони й мобілізує дітей, жінок та студентів. Подібні меседжі покликані залякати українське суспільство й переконати, що українській армії нібито доводиться мобілізовувати всіх підряд. Що вона програє війну. 

«Маршмелоу на багатті»

Впродовж тижня анонімні телеграм-канали, які транслюють проросійську риторику, поширювали фейк, нібито в українських інтернет-магазинах продають свічку з назвою «Будинок профспілок» з ароматом «маршмелоу на багатті». Як доказ автори повідомлень навели скриншот із сайта українського інтернет-магазину. 

Виявилося, що фото відредагували. Якщо скористатися зворотним пошуком, можна віднайти оригінальне зображення свічки. Воно розміщене на безкоштовному стоковому сайті. І там відсутній напис. Крім того, жодної згадки про свічку з таким написом в українському сегменті соцмереж знайти не вдалося. Тож світлину просто створили за допомогою фотошопу.

Створюючи такі фейки, пропагандисти намагаються дегуманізувати українців. Мовляв, вони справжні нелюди, які здатні вбити своїх співвітчизників, а потім сміятися з цього. 

Нагадаємо, 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси та пожежі в Будинку профспілок загинули 48 людей. Ще близько 200 поранені. Противники майдану хотіли створити так звану Одеську народну республіку. Під час сутичок «антимайданівці» забарикадувалися в Будинку профспілок. Водночас проукраїнські сили хотіли прорвати оборону, але з будівлі їм відповідали пострілами та пляшками із займистою сумішшю. Достеменно невідомо, за яких умов загорівся будинок. Утім, російська пропаганда часто спекулює цією темою, кажучи, що нібито «радикальні» українці вбивали інших людей через їхні погляди. 

«Німецькі парламентарі возвеличують Радянський Союз»

Наприкінці тижня пропагандисти поширили фейк, буцімто на будівлі Бундестагу встановили червоний прапор Радянського Союзу. Автори повідомлень додали фото та відео, на яких нібито радянський прапор із серпом та молотом майорить над будівлею німецького парламенту.

Насправді жодного прапора над Бундестагом не встановлювали, навіть несанкціоновано. Це підтвердили самі представники адміністрації німецького парламенту в коментарі інформаційному агентству Deutsche Presse-Agentur. 

Пропагандисти змонтували відео, а фото відредагували за допомогою фотошопу. На це вказують різноманітні неточності. Наприклад, на відео радянський прапор і прапор Німеччини розвіваються в різних напрямках. Погодні умові, які зафіксували на відео, не відповідають весняній погоді 8 травня в Берліні. Наприклад, у відеороликах чи на фото можна помітити досить хмарне небо, але 8 травня 2023 року в столиці Німеччини протягом усього дня було сонячно й тепло. До того ж на деяких відео помітні калюжі перед будівлею Бундестагу, але за кілька днів до 8 травня у Берліні не було сильних дощів, щоб калюжі утворилися. Подібні світлини можна знайти лише в російському сегменті соцмереж.

Поширюючи такі фейки, Росія вкотре прагне показати свою велич перед «нацистським Заходом». Оскільки повідомлення про «червоний прапор Перемоги над німецьким парламентом» є алюзією на образ радянського солдата, який піднімає радянський прапор над Рейхстагом за кілька днів до капітуляції нацистської Німеччини в 1945 році.

Орест Сливенко, Детектор медіа