Як змінився бізнес за час повномасштабної війни: дослідження

У 2025 році українці щотижня реєстрували 5 579 ФОП і 717 компаній
фото з відкритих джерел (ілюстративне)

Початок великої війни різко обвалив ринок праці

Після обвалу на початку повномасштабної війни український бізнес і ринок праці пройшли через різке падіння, бум відновлення та поступовий вихід на плато. «Опендатабот» проаналізував як війна переформатувала українську економіку, повідомляє «Главком».

Відкриття та закриття бізнесів

5 676 фізичних осіб-підприємців та 1 077 компаній на тиждень, в середньому, відкривалось напередодні повномасштабного вторгнення у 2021. На початку лютого 2022 підприємці зареєстрували за тиждень рекордні 9 350 ФОПів.

З початком повномасштабного вторгнення реєстри закрилися, а реєстрація нових бізнесів стала неможливою. Після відновлення роботи Єдиного державного реєстру наприкінці березня було 3 565 реєстрацій ФОПів та 289 нових компаній. Загалом протягом 2022 відкриттів нових справ поменшало: на 28% менше нових підприємців на тиждень та на 40% – компаній.

Протягом 2023 року бізнес набирав обертів: побільшало реєстрацій компаній, а кількість нових ФОПів навіть незначно перевищила показники 2021 року. Абсолютний рекорд стався восени 2023 року, коли за один тиждень відкрилось 12 534 нових підприємців. Після цього буму, у 2024 кількість відкриттів нових справ пішла на спад.

За підсумками 2025 бізнес вийшов на плато: 5 579 нових ФОП і 717 компаній на тиждень.

Ринок праці

Початок повномасштабної війни різко обвалив ринок праці: якщо у 2021 році щодня публікували, в середньому, 106 тис. вакансій, то на початку березня 2022-го — лише близько 3 тис.

Відновлення почалося у квітні та досягло піку у вересні. У 2025 році ринок відновився на 95%: близько 100 тис. вакансій на день, а в західних областях – навіть до 150%. Кількість компаній, які виходять на ринок праці, нині вже дещо перевищує показники 2021 року.

За даними Work.ua, у перший рік війни зафіксували рекордну активність кандидатів: у червні 2022 року вони розміщували до 170 тис. резюме на тиждень. Наразі кількість резюме залишається стабільно великою, близько 120 тисяч на тиждень. Зростання кількості резюме у наступні роки радше пов’язане з розвитком сервісу, ніж із новими хвилями безробіття.

Структура ринку також змінилася. Частка вакансій без вимоги досвіду зросла з 29% у 2021 році до 42% у 2025-му. Гендерний баланс зсунувся у бік жінок: їхня частка серед кандидатів зросла з 53% до 62%.

Змінився й професійний запит: у топі залишаються продавці та менеджери з продажу, втім наразі попит на барменів перевищив попит на бухгалтерів, а до кухарів та офіціантів додалися вакансії водіїв.

За даними OLX, напередодні повномасштабної війни високий попит на кандидатів був у категоріях роздрібної торгівлі та логістики/доставки. Також значну кількість оголошень фіксували у сферах будівництва/облицювальних робіт та виробництва/робітничих спеціальностей.

Переважно, потреби роботодавців у фахівцях у 2025 році були такими самими – втім змінилась кількість запитів. Зріс попит на:

  • касирів (медіанна зарплата – 18,5 тис. грн),
  • продавців (зарплата – 18 тис. грн),
  • водіїв (зарплата – 35 тис. грн).

Варто зазначити, що напередодні повномасштабної війни в Україні царював ринок кандидатів. За даними Djinni, станом на початок лютого 2022 року кількість резюме у 1,2 раза перевищувала кількість вакансій: 36 тис. проти 29 тис.

Картина різко змінилась після вторгнення: кількість резюме перевищувала кількість вакансій у вісім разів. Якщо в інших сферах ситуація з часом, переважно, стабілізувалась та вийшла або на показники 2021 року, або ж хоча б на плато, в айті цього не сталось. Пік кризи припав на 2023: мінімум вакансій та максимум резюме. Тоді кількість резюме перевищувала кількість вакансій у 15 разів.

Покращення почалось у 2024: кількість вакансій зростала, а кількість резюме зменшувалася. Наприкінці 2025 кількість вакансій зросла до 9,5 тис., а кількість резюме стабілізувалась на рівні 82-83 тис., така ж ситуація спостерігається і на початку 2026 року. Втім ринок так й не повернувся до показників 2021: кількість резюме перевищує кількість вакансій майже у девʼять разів.

Змінився й запит роботодавців. Якщо напередодні повномасштабної у топі були розробники (JavaScript, Java), вже з 2023 за попитом лідирують нетехнічні спеціальності – зокрема, вакансії у маркетингу.

За резюме ситуація схожа: у топі як були, так й залишились розробники JavaScript, кількість їх резюме повернулась до показників 2022. А ось фахівці у сфері маркетингу викладають майже удвічі більше резюме до 2022 та наразі посідають другу позицію.

Покупки

Після різкого падіння на початку повномасштабної війни вже наприкінці 2022 року український e-commerce почав зростати й тримає позитивну динаміку досі. Так, у перші тижні вторгнення активність онлайн-покупців знизилася до 7% за даними платформи для створення інтернет-магазинів «Хорошоп». Ознаки пожвавлення ринку з’явились ще у серпні, а додатковий імпульс стався у період сезонних розпродажів у листопаді та грудні.

У бізнесу зростає інтерес до онлайн-продажів навіть в умовах війни. Підприємці адаптувалися: якщо у попередні роки під час блекаутів та масованих обстрілів активність помітно знижувалася, то нині подібні фактори майже не впливають на динаміку запуску нових магазинів.

Наразі на платформі працює понад 12 тис. українських онлайн-магазинів, які згенерували 15 млн замовлень у 2025 році.

До слова, у січні 2026 року український бізнес продовжив працювати в умовах воєнних ризиків та енергетичних обмежень. За результатами 45-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень (ІЕД), проведеного серед 491 промислового підприємства, перелік ключових перешкод розвитку загалом не змінився, однак окремі проблеми посилилися.