Біткоін: чи буде легалізація? Депутатів застукали за списуванням чужих законів
Парламентарі обіцяють узаконити криптовалюту
Рік тому Японія стала першою державою, яка визнала криптовалюти законним засобом оплати. Зараз у країні спостерігається справжній криптобум – віртуальні гроші починають витісняти реальні.
Сполучені Штати також офіційно визнали Bitcoin. Наприкінці минулого року Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами США дозволила почати торгівлю ф'ючерсами на Bitcoin. «Перший дозвіл отримала група Чиказької товарної біржі (CME Group Inc). «Bitcoin - це віртуальна валюта, це товар, з яким ми ще жодного разу не стикалися. Ми очікуємо жорсткого моніторингу від торговельних майданчиків», - підкреслив голова комісії Крістофер Джанкарло.
Навіть Білорусь визнала криптовалюту. Президент Олександр Лукашенко підписав Декрет про розвиток цифрової економіки в країні, який дозволяє криптовалютну діяльність на території держави. Минулого року на «сайті ВАТ «БелАЗ» з'явилося оголошення про те, що всі охочі можуть розрахуватися за техніку криптовалютою. БелАЗ-75710, який офіційно має статус найбільшого кар'єрного самоскида на планеті і може перевозити 450 тонн вантажу, коштує близько $9 млн, що за поточним курсом становить близько 973 Bitcoin.
Водночас духовні лідери мусульман не у захваті від наближення ери криптогрошей. Головний муфтій Єгипту шейх Шавки Аллам цього року видав фетву, що забороняє торгівлю криптовалютою. За його словами, Bitcoin заборонений шаріатом, оскільки завдає шкоди окремим особам, групам осіб або установ та йде пліч-о-пліч з «шахрайством, обманом і невіглаством».
Неоднозначно ставляться до криптовалюти і у Китаї: влада то забороняла, то знову дозволяла користуватися віртуальними грошима. Минулого року Пекін звернувся до регіональних чиновників з установкою «йти до поступового закриття майнінгових ферм». Такий курс обрало Міністерство фінансів КНР у зв'язку з побоюваннями щодо надійності криптовалюти і наявності потенційних ризиків. А вже на початку січня в інтернеті з'явилася копія документа, в якому китайський регулятор прямо вказує на необхідність припинити в країні майнінг - через «споживання величезної кількості електроенергії і підігрівання спекуляцій віртуальними валютами».
Врешті-решт, правила контролю за ринком криптовалют розробили і у Європарламенті. Нові правила набрали чинності 23 квітня і повинні бути включені в законодавства країн ЄС протягом півтора року. «Посилення контролю на криптовалютном ринку покликане знизити ризик фінансування тероризму та незаконного збагачення приватних осіб», - йдеться у повідомленні.
Тим часом, остання найголовніша «криптова» новина в Україні – хакери зламали сайт Міненерго і вимагали викуп у біткоінах…
Складні стосунки України та криптовалюти
Наша країна відстає від загальносвітових процесів. Раніше Нацбанк називав криптовалюти «грошовим сурогатом». Таке визначення регулятор озвучив через дев'ять місяців після того, як так висловився про криптовалюту російський Центробанк. Згідно з листом НБУ від 8 грудня 2014 року № 29-208/72889 випуск Bitcoin не має будь-якого забезпечення та юридично зобов'язаних за ним осіб, не контролюється держорганами влади жодної з країн. Отже, є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари або іншу іноземну валюту, на думку НБУ, має ознаки фінансових пірамід та може свідчити про потенційне залучення у сумнівні операції, відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмивання) доходів.
Після такого вердикту фінрегулятора силовики і суди виступили єдиним фронтом проти бізнесу, який розгорнувся навколо криптовалют. Траплялися випадки невизнання ділових угод, де передбачалась оплата товару чи послуг біткоінами. Майнінг українські силовики категорично називали фіктивним підприємництвом або незаконними діями з віртуальною валютою. До слова, ряд народних депутатів вже є власниками криптовалют, а нардеп від Блоку Петра Порошенка Олексій Мушак в інтерв’ю «Главкому» вперше зізнався, що майнив Bitcoin з 2013 року.
Однак поступово українська влада почала змінювати своє ставлення до криптотеми. Законним платіжним засобом назвати Bitcoin досі не можна, але ніхто не забороняє його на щось міняти. Влітку минулого року в одному з кафе в Пущі-Водиці киянин Сергій Васильченко, який захоплюється криптовалютою, розрахувався Bitcoin. Принаймні він сам так стверджує.
У середині грудня минулого року на той момент виконувач обов'язків голови Національного банку Яків Смолій заявив, що не проти того, аби громадяни мали криптовалюту. «Я не маю біткоіни, але, тим не менш, не проти того, щоб інші їх мали», - сказав Смолій, однак не зміг відповісти на запитання про терміни легалізації такого грошового засобу.
Після тривалого невизнання віртуальних грошей досить дивною виглядала інформація про те, що у Національному банку замислилися над... випуском власної криптовалюти. Про це повідомили в Раді національної безпеки і оборони за підсумками засідання Національного координаційного центру кібербезпеки.
Узаконити криптовалюту пропонував і голова РНБО Олександр Турчинов. «Рішенням Національного координаційного центру кібербезпеки було доручено відповідним органам влади створити робочу групу за участю представників НБУ, Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, СБУ, Нацполіції, Державної служби фінмоніторингу, Державної фіскальної служби та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації для напрацювання нормативно-правових пропозицій щодо регулювання цього питання», - йшлося у повідомленні РНБО вже у січні цього року.
Навіщо взагалі легалізовувати криптовалюту? Перш за все, це потрібно гравцям ринку, щоби вести свій бізнес легально. Наприклад, за словами старшого юриста практики супроводу блокчейн-проектів адвокатського об`єднання Juscutum Нестора Дубневича, нині дуже часто вітчизняні банки блокують рахунки, з яких здійснюються платежі щодо купівлі біткоінів та інших криптовалют.
Крім того, відсутність правового визначення криптовалюти не дозволяє компаніям, які на звичайній системі оподаткування, приймати криптовалюту на баланс. Звичайне питання, в який рядок балансу внести криптовалюту, гальмує весь процес.
Проте державі також вигідно легалізувати нині тіньовий ринок, адже вона зможе отримувати податки з операцій з криптовалютами та залучати додаткові інвестиції в Україну.
Альтернативні законопроекти
Відтоді як ставлення влади до криптовалют почало змінюватись, з ініціативою їхньої легалізації виступив ряд депутатів, які пропонували власні законопроекти. Проте у кожному з них, за словами фахівців, були суттєві недоліки.
Найпершими у жовтні минулого року зареєстрували законопроект група депутатів з «Народного фронту» та БПП – Ірина Єфремова, Ігор Котвіцький, Іван Рибак, Світлана Войцеховська. Цей законопроект визначав криптовалюту як цифровий товар. Саме за таким принципом пішов Ізраїль. «Криптовалюта згідно такого підходу – це не фінансовий актив, а певний аналог товару в інтернеті. До операцій з цим товаром застосовується ПДВ.
Другу спробу легалізувати криптовалюти теж восени минулого року здійснив нардеп від Радикальної партії Сергій Рибалка. Експерти Bitcoin Foundation Цей законопроект називали безглуздим і популістським, а в НБУ були стиманішими і використали слово «передчасний».
За словами нардепа Сергія Капліна, який пізніше презентував власне бачення легалізації криптовалют, законодавча ініціатива «радикала» Рибалки більше схожа на спробу пролобіювати чиїсь інтереси. В законопроекті «Про стимулювання ринку криптовалют і їхніх похідних» нардепа Рибалки знаходить своє відображення запропонована Росією модель врегулювання галузі.
«Радикал» пропонував визнати криптовалюту фінансовим активом, а не предметом обміну, як передбачалось в законопроекті від «БПП» та «Народного фронту». Аналогічно і в РФ — пропонують визнати криптовалюту фінактивом і регулювати цей ринок за законами цінних паперів. У Росії власникам ферм з видобутку криптовалюти пропонують гарантувати пільги. Аналогічна пропозиція є і в законопроекті «радикала». Рибалка пропонував не обкладати цю діяльність податком і ввести пільги на оплату послуг з надання електроенергії для майнерів, що дійсно, виглядає, як лобіювання.
Третя законодавча ініціатива була подана самим Сергієм Капліним, одіозним нардепом від БПП. Цей документ експерти називають найневдалішим із запропонованих, адже депутат фактично переклав українською мовою декрет президента Білорусії Олександра Лукашенка 22 грудня 2017 року «Про розвиток цифрової економіки» та вніс його як проект закону до Ради «Про розвиток цифрової економіки». Цей законопроект також пропонує визнати криптовалюти віртуальними активами, проте не враховує реалій українського ринку.
Далі комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності законопроекти про криптовалюту не пішли. Врешті-решт, за словами нардепа від «БПП» Олексія Мушака, у комітеті було ухвалено рішення не підтримувати запропоновані ініціативи, а розробити досконаліший документ, який би влаштовував і державу, і українську криптоспільноту.
Нині в Україні працює одразу декілька робочих груп з розробки «криптовалютних законопроектів» - і у Раді, і у Нацбанку, і у Мінфіні. «Потрібен новий документ, в якому буде чітко визначено статус майнінгу, криптовалют, віртуальних валют в цілому, технології блокчейн», - заявляв керівник проектів департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі.
Паралельно з державними органами над законопроектом працює нині робоча група на чолі з нардепом Олексієм Мушаком. Деталі документа депутат поки що не розкриває, говорить лише, що згідно із планами в обмін на легалізацію діяльності будуть платити податок з прибутку – 5% для юридичних осіб та фізичних осіб, а також ще 1,5% військового сбору для фізосіб. Криптовалюту пропонують у законопроекті визначити як нематеріальний актив. «Оподаткування має бути стимулюючим, аби в Україну заходили працювати іноземні компанії», - коментує Мушак. Днями у мережі з’явилася чернетка податкової частини законопроекту, до якої навіть підготували роз’яснюючу інфографіку.
Разом з існуючими робочими групами у Верховній Раді та інших органах влади, йде активна дискусія щодо регулювання ринку криптовалюти і серед представників криптоспільноти. Підприємці пропонують нульову ставку податку на операції з криптовалютами та 10-річний мораторій на запровадження податків. Щоправда, поки що це лише «мрії». Навіть представники криптоспільноти мають сумніви щодо доцільності таких «податкових канікул» для майнерів та трейдерів (ті, хто видобуває криптовалюту та ті, хто заробляє на коливанні її курсу – «Главком»), які заробляють на біткоінах та інших криптовалютах.
«Криптоспільнота каже, що буде робити все, що захоче, водночас хоче бути у правовому полі. Нульова ставка відкриває дорогу для багатьох маніпуляцій, коли можна купити, наприклад біткоін, потім продати його офіційно без податків і фактично відмити кошти», - пояснює експерт з криптовалют, засновник Cryptocurrency Consulting Ukraine Андрій Великий.
За словами Великого, створення закону щодо регулювання криптовалютного ринку відбувається надто повільно саме тому, що у розробників документа немає єдиного бачення розвитку цієї діяльності в Україні. «Грузія, наприклад, дозволила завозити обладнання для майнінгу без сплати ПДВ і легалізувала цю діяльність. Коли більшість бізнесменів починають думати про те, де починати майнінг, вони згадують про Грузію. Підприємці не бояться, що до них там прийдуть силовики і відберуть обладнання. Якщо подібна стратегія буде обрана для України – сюди потечуть інвестиції. Чи ми хочемо просто платити податки або зробити з України фінансовий центр? Нам треба зрозуміти, що ми хочемо бачити на фініші», - розмірковує Андрій Великий.
Юлія Тунік, «Главком»