Данило Гетманцев: Білорусь ми можемо обігнати за п’ять років. І це буде великою перемогою

Керівник парламентського комітету з питань фінансів та податків Данило Гетманцев вважає, що нинішня влада має розгребти всі завали в українській економіці, що накопичились за роки незалежності. Його комітет генерує велику кількість законопроєктів, які мають «заткнути» дірки в законодавстві, якими користуються хитрі українці, аби не платити податки. Зокрема, Гетманцев – головний апологет виведення на чисту воду «євробляхерів» та численних ФОПів, які в свою чергу вважають його «душителем» їхніх прав та свобод.

У першій частині розмови ми торкнулись теми анонсованої податкової амністії, податкових потрясінь в агросекторі, а також проблеми високої банківської комісії за розрахунки через термінали.

В другій частині інтерв’ю «Главкому» Гетманцев розповідає, чому подальші компроміси з «євробляхерами» та ФОПівцями неможливі та як економіка буде виходити з затяжного карантину.

Першу частину інтерв’ю читайте тут: Данило Гетманцев: На руках у громадян $50 млрд

«Бідним людям потрібні автомобілі, списані в Європі, а дихати їм не потрібно»

Стосовно ваших улюблених «євроблях» нібито знайдений частковий компроміс…

У мене улюблені – це ФОПи і фіскалізація, «євробляхи» таки менш любима «дитина».

Але представники «євробляхерів» кажуть, що прийнятий в першому читанні законопроєкт ще треба буде «підрихтувати» до другого читання. Які ще компроміси можливі?

Той компроміс, який наразі знайдений, є максимальним. Я вам поясню, що вони вимагають і на чому, власне, не зійшлися. До речі, якщо відверто, я був противником будь-яких додаткових рішень з цього питання і вважав, що воно вже вирішене до нас. Будь-які подальші перемовини і поступки є несправедливими стосовно тих, хто сплачує податки за автомобілі. Але все ж робоча група була створена в комітеті, дуже важко працювала декілька місяців, відбувалися дуже складні консультації і врешті-решт пристали на важкий компроміс, поглиблення якого є неможливим.

У Раді залишаються лобісти цієї організації «євробляхерів», які хочуть до другого читання протягнути те, що їм треба. А треба їм продовжити свій бізнес зі звезення на територію України вживаних авто з Європи без сплати податків. Бізнесом це можна тільки умовно назвати, але вони на цьому заробляють шалені гроші. Власне, звідси і політика, і всі ці акції. А ми вважаємо, що аби поставити жирну крапку на цій суперечці, треба востаннє дати людям, які ввезли на 1 січня 2021 року ці автомобілі в Україну, їх оформити і більше до цього питання не повертатися взагалі. Більше того, після завершення терміну для пільгового розмитнення ввести жорсткі штрафи і почати штрафувати одразу наступного дня тих, хто не розмитнився. Я, до речі, особливо не вірю, що буде багато хто розмитнюватись, але ми вже повинні дати таке право останньої надії.

Але лобісти хочуть, аби ми дали зараз можливість завести ще мільйон автомобілів, бо це начебто дуже необхідно людям. Ще вони хочуть скасувати екологічні стандарти. Бідним людям потрібні автомобілі, що списані в Європі, щоб їздити, а дихати їм не потрібно. Я ж категорично проти перегляду будь-яких екологічних стандартів. Вони хочуть, щоб ми дали можливість (і це в цьому законопроєкті є, але ми домовилися прибрати до другого читання) пільгового розмитнення для автобусів, вантажних автомобілів, мотоциклів. Тобто вони розширюють лінійку своїх товарів, які завозять на територію України і вимагають від нас підтримати цей «прекрасний» бізнес.

А з ФОПами вже питання закрите, хоч вони досі стоять на Майдані?

Якби підприємець стільки стояв на Майдані, то він би просто перестав бути підприємцем. Тому є деякі сумніви щодо тих, хто зараз там стоїть: я вважаю їх абсолютно політичною організацією, яка спробувала зіграти на страхах малого бізнесу, які вони самі породили своєю брехнею. Розіграти цю політичну карту в них не вдалося чи вдалося частково, бо рішення про відтермінування РРО все ж було прийняте.

Тобто питання тільки в термінах?

Абсолютно так. Я вважаю, що з 1 січня 2022 року ми повинні всі перейти на використання РРО так, як це працює в будь-якій розвинутій країні. Сама ця дискусія – це сюрреалізм, бо всі нормальні країни світу таку норму вже ввели і іншого шляху до добробуту не існує.

Ще одне цікаве рішення, яке зачепить ФОПи. Кабмін ухвалив законопроєкт, який встановлює ознаки трудових відносин між працівником та роботодавцем. Це спрямовано якраз проти того, аби працівників масово оформлювали як ФОП. Які наслідки може чекати ринок праці, якщо закон приймуть?

Абсолютно підтримую цей законопроєкт. Але питання про виведення заробітних плат «з конвертів», як зараз працює більше 90% компаній, лежить не лише в податковій чи в адміністративній площині, хоча податкова і є вирішальною. Наприклад, молодь ухиляється від призову, а якщо ви берете до себе на роботу офіційно молоду людину, її треба поставити на облік у військкоматі. Або, наприклад, ми з вами як роботодавець з працівником хочемо регулювати відносини: якщо ви не здаєте матеріал вчасно, то я вас штрафую і ви не проти цього. А в межах нашого діючого трудового законодавства ми не можемо цього зробити. Третє – якщо в мене бізнес орієнтований на валюту, я можу сплачувати вам зарплату у валюті, нівелюючи валютні ризики, і при цьому, звісно, не платити податків.

Ми повинні зменшувати обсяг готівкових розрахунків у нашій державі, виходити в cashless, треба прийняти новий Трудовий кодекс. Ми повинні припинити війну на Сході, яка генерує величезний обсяг готівки. Тобто це ціла низка заходів, які спрямовані на детінізацію.

«Податкова не бачить більше 5 млн працездатного населення»

Ви висловлювались, що тарифи на електроенергію, які нещодавно було підвищені, мають бути ринковими. Скільки вона має коштувати?

Це ж ринок повинен дати відповідь. Є біржа, де визначається вартість електроенергії, яка працює постійно. Але дотувати вас чи мене на 70 грн щомісячно, даючи пільгу в 90 копійок до 100 кіловат…

Її вже скасували.

Так, це непопулярне рішення, за це уряд критикували, але як його не приймати? Навіщо всіх в Україні дотувати? Дотувати бідних треба через субсидії, а не всіх абсолютно. У нас взагалі в Україні однією з основних проблем є проблема неякісного, неправильного перерозподілу ВВП. От кожного дня ми стоїмо в пробках, і в них разом з нами стоять дуже непогані машини, і «євроблях» майже нема і «жигулі» рідкість. Тобто в одному місці дохід накопичується, і ті хто накопичує дохід, вважають, що недоцільно ділитися цим доходом з лікарями, вчителями, пенсіонерами. Чому у нас жалюгідні пенсії? Тому що бюджет найменший в Європі, бо у нас найбільша в Європі тіньова економіка. Це що – через Зеленського чи через Гетманцева?

Просто внаслідок 29 років популізму склалися абсолютно неадекватні процеси перерозподілу ВВП через оподаткування. У нас 9 млн працівників, з яких 4 млн сплачують ЄСВ з мінімалки, утримують 11,3 млн пенсіонерів. Податкова 10 років не бачить більше 5 млн працездатного населення. Тобто за даними податкової вони взагалі не отримують доходи. І при цьому всьому у нас затори у великих містах щоранку із дуже недешевих автомобілів. Це, погодьтеся, свідчить про рівень добробуту частини населення? А інша частина – медики, вчителі, пенсіонери, поліцейські – поставлені на межу виживання… Чому так відбувається? Тому що внаслідок тіньової економіки національного доходу перерозподіл не працює як слід. Ті, хто одержує дохід, відмовляються від сплати чесної долі доходу на утримання соціальної сфери, доріг, оборони. Це нечесно і неправильно, особливо для держави, яка воює.

Бізнес з державою досить тривалий час співіснували в такому консенсусі: чиновники крали гроші з держбюджету, а бізнес не доплачував, ухиляючись від оподаткування. Ці два процеси мають одну економічну природу. І те, і те – злочин, спрямований проти суспільства. І питання на сьогодні вже не стільки в державі, скільки в бізнесі, який повинен платити чесні і справедливі податки, які, до речі, не є найбільшими в Європі. До речі, ми готові знизити оподаткування, але знижувати податки, якщо половина економіки в тіні, – це така ж саме крадіжка грошей у пенсіонерів, вчителів та медиків, як зниження удвічі ЄСВ у 2016 році. Детінізації нема, а дірка в Пенсійному фонді у 200 млрд грн є.

Але такі погляди, як у вас, не всі розділяють в Офісі президента і у вашій фракції.

Тобто краще частину «совка» у нас залишити? Давайте ми або повернемося до адміністративно-командної системи і все заберемо державі, повернемося повністю до соціалізму, або перейдемо повністю на ринкові відносини. Ви хочете, аби ми мали дороги, якісну поліцію, нормальні державні сервіси, екологію, як у Європі, але при цьому не платили податки та мали ціну на енергоносії, що залишилась нам з Радянського союзу? Ми ж не хворі на шизофренію, аби поєднувати речі, які несумісні між собою.

Ми 30 років займаємося популізмом, бо яке завдання нормального класного українського політика у нас? Вийти та продати себе людям, які за нього проголосують, потім заробити гроші з бізнесу та олігархів на наступні вибори, щоб знову продати себе людям, але не чіпати теми, які є непопулярними. Ну, хто взагалі серед українських політиків може в здоровому глузді зайнятися фіскалізацією? Це ж самогубство.

Тобто ви вважаєте, що Зеленський має стати нашим Бальцеровичем, який зробив болючі реформи, за які його всі прокляли?

І зараз Бальцерович – національний герой. Ми вкрай недостатньо робимо для того, щоб піти шляхом Бальцеровича, але без прийняття непопулярних, але дуже потрібних рішень у нашої країни майбутнього нема. Ми і так втратили вже все, що могли. Бо перебуваючи в тіні і сплачуючи такі заробітні плати вчителям, що вони йдуть на базар або їдуть у Польщу, ми продовжуємо дискусію, чи треба фіскалізувати, чи треба приймати антиофшорний закон, бо начебто можна загнобити бізнес... Це якесь божевілля.

Зараз насувається нова хвиля коронавірусу, в деяких регіонах оголошений «червоний рівень», а в Буковелі вже ресторани позачинялись. Наскільки українська економіка готова до чергового адаптивного карантину?

Подивіться на нашу економіку в попередньому році. Різні корисні ідіоти в соціальних мережах, які себе називають експертами, волали про катастрофу, але звідки взялося це враження? У нас в 2020 році кількість ФОПів збільшилася більше, ніж на 20 тис. Ми впали разом з усім світом, але менше, ніж наші сусіди – Чехія, Словаччина, Угорщина, ніж ЄС в цілому.

Може, падати особливо не було куди?

Так я ж не в абсолютних цифрах говорю, а у відсотках. Падати завжди є куди. Подивіться 2014-2015 роки – падіння було більш ніж на 15%, 2009 рік – 14,3%. А у нас минулого року була найнижча інфляція за всі роки незалежності – 2,7%. Ми підвищили середню заробітну плату в державі до $430 – вона вперше є вищою за рівень 2013 року, і це в такий кризовий рік. Ми пенсії підняли: не набагато, але більш, ніж на 400 гривень. У нас є достатньо потужний потенціал, і я переконаний, що 2021 рік стане роком зростання. І ніхто цьому не завадить: ані ділки, які працюють в «темній» площині і не хочуть звідти виходити, ані хтось інший, бо ми вводимо нормальні прозорі рівні правила гри для всіх, проводимо детінізацію і будемо нормально розвиватися. Ми не станемо, безперечно, Францією за нашого з вами життя та й Польщею у найближчі 30 років, але Білорусь можемо років за п’ять обігнати, і це буде великою перемогою.

Але в цьому році інфляція вже росте – це такий індикатор зростання економіки?

При цьому у нас вже є від’ємною ставка кредитування від Нацбанку: в січні була 6% при інфляції в 6,1%, а в лютому буде ті ж 6% при інфляції 7%. Це те, що власне робить Європа, і я вдячний Нацбанку за таку послідовну і виважену політику, яка, дійсно, підтримує розвиток економіки. У нас минулого року всього на 3% впав курс гривні до долара, що є абсолютною заслугою Нацбанку і Кабміну. У нас платіжний баланс кращий, ніж в 2019 році. Тому ніякої катастрофи немає. Тепер треба нормальні правила гри для всіх встановити, чим ми зараз і займаємось.

Користуючись кон’юнктурою, коли у світі через коронакризу багато вільних коштів, Україна знову включає такий інструмент поповнення бюджету як облігації внутрішньої позики. Хоча цей механізм свого часу дуже критикувався як «піраміда».

Абсолютно не погоджуюся з тим, що в другій половині 2019 року у нас була піраміда ОВДП, бо ставка знижувалася постійно, і якби не коронакриза, вона була б ще меншою. Не заперечую, що у Мінфіну в 2020 році були помилки щодо запозичень, коли вони дуже затягнули і отримали в грудні завелику ставку. Я, до речі, про це не мовчав. Якби вони своєчасно звернули увагу на це, то не було б таких втрат. Але все це не критично і жодної піраміди досі я не бачу.

Справа стосовно Приватбанку, на вашу думку, чимось завершиться у зв’язку з підозрами, висунутими його колишньому топ-менеджменту?

Якщо Венедиктова за щось береться, то обов’язково завершиться.

Павло Вуєць, «Главком»