Є план «А» і «Б». Президент розповів, на що піде репараційна позика
У разі продовження війни Україна зможе використати репараційну позику на підтримку армії та оборонного сектору
Президент Володимир Зеленський заявив, що репараційна позика піде на потреби Сил оборони України в разі продовження війни або на відновлення країни та макрофінансову стабільність у разі настання миру. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на главу держави.
Український лідер розповів про плани щодо репараційної позики Україні, яка базуватиметься на заморожених активах РФ. «На сьогодні репараційна позика або будь-який формат, який розрахований на суму російських заморожених активів, це від 150 до 200, в цілому $210 млрд, – це геймченджер. Це гарантія безпеки для України, фінансова гарантія безпеки», – сказав він.
Глава держави наголосив, що Київ має прорахувати різні варіанти. Якщо війна завершиться, триватиме, або ж якщо Україні так і не погодять репараційну позику.
«На жаль, ми повинні думати і про план «Б». План «А» – закінчення війни, план «Б» – продовження російської агресії. Якщо план «Б» і російська агресія продовжується, то Україна розраховує не тільки на двосторонні пакети з країнами, ми розраховуємо на, як мінімум, 40-45 млрд євро на рік фінансової допомоги», – пояснив Зеленський.
Президент підкреслив, що у разі плану «Б» та продовження війни – Україна зможе використовувати репараційну позику на підтримку армії та оборонного сектору. Йдеться про фінансування зброї, ППО тощо. Утім у випадку завершення війни кошти репараційної позики будуть спрямовані на відбудову України.
Крім того, за словами Зеленського, є ще третій варіант – якщо виникнуть проблеми з отриманням репараційної позики. У такому разі Україна розраховує на альтернативні варіанти фінансування в розмірах вищезгаданого траншу – щодо цього з керівництвом Євросоюзу вже тривають відповідні перемовини.
Нагадаємо, Банк Росії вимагає стягнути з бельгійського депозитарію Euroclear 18,1 трлн рублів або майже $230 млрд за «незаконні дії» з російськими активами. Відповідна заява надійшла до Арбітражного суду Москви.
Раніше Центробанк РФ заявив, що має намір подати до суду на Euroclear, в якому було заморожено російських активів на близько 190 млрд євро. Регулятор пояснив це тим, що депозитарій нібито завдав йому збитків, обмеживши можливість розпоряджатися грошовими коштами та цінними паперами. Журналісти стверджують, що розмір збитку був виведений із суми заблокованих коштів, вартості цінних паперів і упущеної вигоди регулятора.
До слова, нещодавно стало відомо про погодження Європейським Союзом довгострокового замороження 210 млрд євро російських активів. За утримання заморожених активів Росії проголосували 25 країн з 27. Тож рішення було прийняте волею більшості, а не одноголосним голосуванням.