Підсумки опалювалювального сезону. Чи вдалось Зеленському зігріти Україну?

 «Платіжки для людей стали меншими. Це стовідсотковий факт. Комунальні платежі зменшилися. Хто б що не казав: нафта впала, газ дешевший», - бравурно відрапортував президент Володимир Зеленський на пресконференції до річниці інавгурації минулого тижня. Таку гучну заяву не змогли пропустити  ні експерти  комунальної галузі, ні пересічні споживачі. Їхня реакція виявилась неоднозначною. І ось чому…

Заради справедливості варто зазначити, що президент був правий, коли визнав, що ціни на газ знижуються. Але це аж ніяк не означало, що так стрімко знижуються і тарифи для населення на тепло та гаряче водопостачання, у собівартості яких складова газу сягає 80%.  А підстави для цього були.

Нагадаємо, ще влітку минулого року Зеленський пообіцяв:  якщо витрати  на комунальні платежі не скоротяться, то з урядом будемо прощатися. На користь цієї вимоги грали промовисті факти: у грудні 2018 року тисяча кубів газу для побутових споживачів коштувала 7482 грн, а рівно через рік – 5132 грн. Але тарифи на тепло не ставали нижчими, а подекуди навіть зросли. Тож у грудні 2019-го президент знову нагадав Кабміну, що час знизити вартість опалення та гарячої води.

Реагуючи на вимогу глави держави, 24 грудня 2019 року уряд Гончарука ухвалив постанову  №1082, яка дозволила змінити обсяги нарахувань за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до зміни ціни газу. «Раніше не було механізму, що дозволяв би зробити такий перерахунок, тепер він є. Уряд прийняв постанову, що дає таке право органам місцевої влади», –  наголосив тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Отже, ще у грудні споживачі отримали реальну можливість заощадити на опаленні, а в наступні місяці економія мала б лише зростати, адже газ постійно дешевшав.  Та  чи дійсно всі споживачі  змогли скористатися такою щедрістю?

Тарифи: що відбувається насправді?

Перший «вбивчий» аргумент, який спростовує слова президента і урядовців, –  борги. Загальна сума прострочених платежів за комірне сягає 66 млрд грн. Це – офіційні дані Держстату станом на початок травня.  Тобто попри заяви президента тарифи на комунальні послуги залишаються непідйомними для населення, ці цифри – зайве свідчення цьому.

Другий привід сперечатися із Зеленським – вражаюча невідповідність між тим, як впали ціни на газ, і тим, як змінились тарифи на тепло та гарячу воду. Для розуміння: за останній рік ціни на газ на європейському ринку знизилися майже вдвічі. Слідом за ними поповзли вниз й ціни на українському ринку, адже уряд їх прив`язав до  газового  хабу ТТF в Нідерландах.

Та й офіційні дані Держстату свідчать те ж саме: до прикладу, у лютому 2020 року все населення країни сплатило за житлово-комунальні послуги (за опалення та гарячу воду) на 5 млрд грн більше порівняно з лютим-2019 – відповідно 19,8 млрд грн та 14,6 млрд грн. Отже, й платежі середньостатистичного споживача аж ніяк не стали меншими, а, навпаки, збільшилася. Навіть, якщо передбачити, що споживачі у лютому почали масово гасити борги, різниця у 5 млрд з минулорічними цифрами, занадто суттєва.

Заради справедливості варто визнати, що зростання сум платежів відбулося й тому, що цього року народ став краще платити за «теплі» послуги – рівень оплати у лютому-2020 зріс до 100,8%,  а у лютому-2019 був 69,4%. Це теж дані Держстату.

Третій аргумент – до рекомендацій уряду дослухались не всі регіони. Тому заяви Зеленського про «здешевшання платіжок» для жителів окремих міст – сіль на рану. Наприклад, станом на кінець січня 2020 року у Чернівецькій області жодне з чотирьох підприємств теплопостачання не зробило перерахунку тарифів за опалення та гарячу воду у зв'язку зі зниженням цін на газ. У Миколаївській області таких підприємств сім. Є області, де знизили оплату менше половини підприємств.

І цьому теж є пояснення: уряд не може зобов’язати місцеву владу зменшити тарифи, затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тобто розрекламована Гончаруком постанова Кабміну №1082 – всього лише рекомендація.

Треба визнати, що при цьому багато міст таки до цієї постанови прислухались. Вже наприкінці січня тодішній  прем’єр Гончарук заявив, що підприємства теплокомуненерго у 124 містах почали робити перерахунок платежів за тепло та гарячу воду. Зокрема до ініціативи долучилися Вінниця, Луцьк, Дніпро, Маріуполь, Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Сєвєродонецьк, Львів, Одеса, Рівне, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Чернігів, Івано-Франківськ, Київ.

Детально з  інформацію  про географію зниження цифр у платіжках можна познайомитися на урядовому порталі, але там дані лише на кінець січня.

До прикладу, детальну інформацію за підсумками опалювального сезону вже розмістило на своєму сайті «Вінницяміськтеплоенерго». За даними цього підприємства, у квітні нарахування для населення були зменшені на тепло в середньому на  45,2% , на  40,5% – на гаряче водопостачання. Це найбільші відсотки перерахунку за всі місяці опалювального сезону. Якщо у квітні вінничани спожили «теплі» послуги на суму 38,3 млн грн (за офіційно діючим тарифом), то після перерахунку до сплати була виставлено 24,8 млн грн, тобто на 13,5 млн грн менше.

Проте споживачі все-рівно різко знизили платежі. Попри перерахунок у бік зменшення населення не поспішає платити за спожите. Станом на 12 травня рівень сплати перед КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» становить лише 18 % від нарахувань. Загальна заборгованість населення» перед ТКЕ – 140  млн грн.  

Столичне «Київтеплоенерго» також звітує кожного місяця про перерахунок тарифу через падіння цін на газ. Загалом протягом опалювального сезону (тривав з 25 жовтня 2019 року по 8 квітня 2020-го) комунальне підприємство зменшило загальну суму платежів киян за тепло і гарячу воду на суму майже 1,5 млрд грн у зв’язку зі зниженням ціни  газу.

До прикладу, найбільше зекономили у березні: опалення для киян після перерахунку стало на 32% дешевше, ніж було нараховано за базовим тарифом – 1654 грн за гігакалорію. На гарячій воді мешканці столиці зекономили 29%.

То чи стали платіжки меншими?

Що ж не влаштовує критиків уряду? «Постанова про перерахунок платіжок за схемою, яку придумав Гончарук, порушила відразу кілька законодавчих норм. Отже, можливі додаткові податкові нарахування як для підприємств теплокомуненерго, так і для самих споживачів. Адже сам тариф не перераховується, а просто до суми застосовується додаткова знижка. Податкові органи взагалі при бажанні можуть трактувати це як додатковий дохід громадян і підприємств. Це одна з причин, чому підприємства ТКЕ не поспішають застосовувати формулу зниження від Гончарука – вони розуміють, якими наслідками для них це може обернутися. Податкова на наші запити з цього приводу не відповідає», - пояснював перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Депутат також звертає увагу на той факт, що уряд досі не оприлюднив загальну суму зекономлених для населення коштів. Ця цифра показала б наскільки відповідало здешевлення послуг падінню вартості газу.

«Вибити» потрібну інформацію  Олексій Кучеренко спробував через адміністрацію президента – туди він вже спрямував відповідний запит.

Наталка Прудка, «Главком»