Параліч НКРЕКП. Хто взяв українську енергетику у заручники
Парламент спробує перекласти повну відповідальність за стан справ в енергетиці на президента та його оточення
У грудні Верховна Рада спробує розблокувати роботу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). На сьогодні прийняття рішень регулятором заблоковано: ротація членів НКРЕКП паралізовано, Комісія втратила кворум.
Законотворці пропонують вихід з патової ситуації, вони пропонують законодавчо перекласти усю відповідальність за ситуацію на президента, надавши йому повноваження поза конкурсом призначити тимчасовий склад Регулятора на період проходження опалювального сезону. Відповідний законопроект №4372 (автори – депутати Вікторія Войціцька та Олексій Рябчин) був зареєстрований в парламенті 29 листопада. Але не виключено, що до початку сесії з`являться ще декілька подібних документів. І чим більше буде таких ініціатив, тим запеклішими будуть суперечки під куполом, а рішення проблеми ймовірно буде заблоковано.
«Президент України є посадовою особою, указом якої було створено НКРЕКП та призначено чинних членів Регулятора. Водночас президент призначив своїх представників до складу Конкурсної комісії для обрання оновленого складу Регулятора лише 17 листопада 2017р., знаючи, що вже з 26 листопада Регулятор стає неправомочним. У зв’язку з цим вбачається, що саме президент повинен отримати всю повноту повноважень для виходу з кризи», - сказано в Пояснювальній записці до законопроекту №4372.
«Нехай президент призначить цих людей (тимчасовий склад членів НКРЕКП – «Главком») - поки не виберуть нових кандидатів на вакантні посади, та нехай бере повну відповідальність за ті речі, які кояться в енергетиці», - заявив депутат Олексій Рябчин. Під «речами, які кояться», депутат мав на увазі правовий колапс, що виник через втрату кворуму при ухваленні рішень на засіданнях НКРЕКП – такий кворум мають забезпечувати мінімум 4 члени із 7 чинних (включно з головою Комісії).
Проте депутат Рябчин визнає, що «всі політико-правові варіанти, включаючи й запропонований у законопроекті №7342, так само, як і повна бездіяльність, ведуть до погіршення. Але відсутність будь-якого рішення – це найгірша з можливих опцій, - написав у соціальних мережах Олексій Рябчин. - Президент завів ситуацію з НКРЕКП у цугцванг».
Отже, президента звинувачено в штучно створеній кризі – нібито задля того, щоб «зняти з енергоринку мільярдний ґешефт, який повинен піти на фінансування виборчої кампанії 2019-го…». Про ґешефт – трохи пізніше, а от щоб спростувати чи підтвердити висунуті звинувачення, варто зробити детальний аналіз ситуації навколо створення Конкурсної комісії та ротації членів НКРЕКП.
Хто заблокував ротацію членів НКРЕКП?
26 листопада 2016 року вступив у дію закон Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. З цієї дати й розпочався відлік до моменту звільнення усіх чинних семи членів НКРЕКП.
Коли депутати ухвалювали цей закон, вони декларували повне оновлення складу членів НКРЕКП – з метою створення органу, незалежного від політично-олігархічних впливів. Саме тому в перехідних положеннях цього закону чітко визначено:
До Голови та членів Регулятора, які перебувають на посаді станом на день набрання чинності цим Законом, президентом України застосовується ротація, згідно з якою члени Регулятора підлягають звільненню у такі строки:
- три члени - не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2017-го);
- два члени - не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності Закону (26 листопада 2017-го);
- два члени - не пізніше 18 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2018-го).
Відповідний план ротації з поіменним списком затверджується Президентом України.
Отже, згідно з узаконеним планом ротації мали б бути підготовлені нові кандидати в члени НКРЕКП. Але чому ж була заблокована ротація нових членів Регулятора?
Виконуючи норму закону, в березні 2017 року президент своїм указом №78/2017 від 23 березня затвердив план ротації членів НКРЕКП. Протягом перших 6 місяців, тобто, не пізніше 26 травня, мали бути звільнені Юрій Голляк та Володимир Євдокимов – і вони були звільнені в останній день визначеного терміну. Ще через півроку, тобто 26 листопада, підлягали звільненню ще двоє членів НКРЕКП – Вікторія Морозова та Борис Циганенко (він був звільнений у листопаді). В останній термін ротації – 26 травня 2018 року - підлягають звільненню голова НКРЕКП Дмитро Вовк та член Комісії Руслан Машляківський.
У відповідності до закону, призначення нових членів НКРЕКП мало би здійснюватися на умовах відкритого конкурсу. Протягом року в експертних колах, у відкритих дискусіях владі невпинно нагадували про необхідність створення Конкурсної комісії для призначення нових членів НКРЕКП. Але відповідальні за це особи перекладали все на потім і ситуація штучно доведена до патової.
Конкурсна комісія (на громадських засадах) вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше чотирьох осіб. Строк її повноважень - три роки. До її роботи можуть залучатися - з правом дорадчого голосу - представники Єврокомісії, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, інших міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною у сферах енергетики та комунальних послуг. Конкурсна комісія подає на розгляд президента кандидатури з розрахунку дві особи на одну посаду члена Регулятора. І вже глава держави обирає когось з них та призначає на посаду не пізніше місячного строку з дня внесення подання.
Строк повноважень членів Регулятора становить шість років. При цьому забезпечується періодична ротація складу Регулятора. Одна й та сама особа не може бути членом Регулятора більше двох строків.
Схемою ротації членів Регулятора передбачається, що не більше двох нових членів Регулятора призначаються протягом кожного календарного року, крім випадків, коли більше двох членів Регулятора звільняються достроково з посади протягом цього періоду. У разі дострокового звільнення членів Регулятора нові призначення здійснюються на залишковий період перебування на посаді звільнених членів Регулятора. Голова НКРЕКП обирається членами Регулятора шляхом таємного голосування кожні два роки після дня затвердження першого складу Регулятора.
Посадовий оклад голови НКРЕКП – 50 розмірів мінімальної заробітної плати, члена НКРЕКП – 40 розмірів. За відмінне виконання службових обов’язків - місячна або квартальна премія – не більше 50% фонду посадового окладу за рік.
Хто винен?
Отже, протягом року мала би бути створена Конкурсна комісія з п’яти осіб. На початку жовтня парламент затвердив двох своїх членів Конкурсної комісії – Світлану Голікову та Василя Яструбинського. Трохи згодом уряд затвердив Миколу Ніцака, тобто, в листопаді було лише три члени комісії, для початку конкурсу потрібно мінімум чотири повноважних члени.
З 26 листопада НКРЕКП стала нелегітимною, і це триватиме, на думку експертів, до весни, адже закон відводить на прийом заявок на конкурс 45 днів, плюс ще 30 днів конкурсна комісія оцінюватимекандидатів на посади членів НКРЕКП.
«Параліч НКРЕКП стався через узурпацію впливу на НКРЕКП однією групою інтересів, яка втратила всякий страх… Тимчасове рішення з наданням повноважень особі (президенту України – Главком), на якій у значній мірі лежить вина за ситуацію, - призначити в обхід закону своїх представників - це для мене те саме, що доручити росіянам ввести миротворчий контингент у окуповані території Донбасу», - написав у Фейсбуці енергетичний експерт Святослав Павлюк, критикуючи згаданий законопроект №4372, яким пропонується надати главі держави повноваження призначити поза конкурсом тимчасовий склад Регулятора - на період проходження опалювального сезону.
Главком вже писав про те, що зараз збираються підписи до зміни закону «Про НКРЕКП» щодо зменшення кворуму з чотирьох до трьох осіб. «Це означає, що на 6-9 місяців подовжено термін, протягом якого Регулятор буде перебувати в захопленому стані», - вважає директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев, акцентуючи, що саме президентська гілка влади робить усе, щоб зберегти нинішній стан речей у НКРЕКП.
Згідно з чинним законом, засідання НКРЕКП є правомочними у випадку, якщо на них присутні щонайменше чотири члени Комісії, але починаючи з 27 листопада 2017 року в складі Регулятора працюють лише три члени (в листопаді президент звільнив лише Бориса Циганенка, але залишив працювати вже нелегітимну Вікторію Морозову). Насправді ж закінчився термін повноважень п’яти із семи членів, тому з повноваженнями працює лише два.
Чому це вигідно? Тому що НКРЕКП перестає бути колегіальним органом, і тоді фактично одна особа буде ухвалювати рішення, які, як підозрюють незалежні експерти, принесуть вигоду олігархам.
Регулятор для Ахметова
Отже, задля того, щоб не оновлювати склад НКРЕКП, планується внести зміни до чинного Закону про НКРЕКП. «Суть така: кворум для діяльності Регулятора. Рішення можуть прийматися двома голосами, тоді як з згідно з чинним законом потрібна згода чотирьох із семи членів НКРЕКП… На першому місці – якомога швидше підняти ціну на електроенергію з метою створити новий грошовий потік обсягом плюс 12,5 млрд грн», - стверджує енергетичний експерт Андрій Герус.
Дійсно, наприкінці листопада НКРЕКП оголосила про план підвищити тариф для теплової генерації на 25% на 2018 рік - і це принесе додаткові 12,5 млрд грн. «У матеріалах Комісії щодо перегляду оптової ціни електроенергії на 2018 рік, ціну вугілля у тарифах на електроенергію планується збільшити з $66 до $82,4 за тонну. Також вартість фрахту (транспортування морем та перевалка у порту) вугілля з порту Роттердаму до України Регулятор планує збільшити на 28,5% - до майже $19 за тонну. І це при тому, що жодної тонни вугілля в Україну з Роттердаму не постачалось, а сукупні поставки морем складають менше 5% від загального обсягу споживання вугілля. Тобто у тарифі будуть закладатися неіснуючі затрати і так відбудеться завищення ціни електроенергії», - повідомляє Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг.
За розрахунками Асоціації, «враховуючи, що в 2018 році в Україні буде спалено близько 25 млн т вугілля, таке підвищення дасть тепловій генерації додатково понад $475 млн, або ті самі 12,5 млрд. грн. Понад 75% теплової генерації володіє компанія ДТЕК Рината Ахметова, трохи більше 15% контролює ПАТ «Центренерго», а решта (менше 10%) - ПАТ «Донбасенерго». Ми вважаємо таке рішення не обґрунтованим та несправедливим, адже воно призведе до підвищення тарифів на електроенергію для бізнесу та бюджетних установ», - стверджують у Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг.
Звісно, зростання тарифу на 25% для теплової генерації призведе до зменшення конкурентоспроможності підприємств, адже зростуть ціни на товари та послуги, де закладена вартість електроенергії, зокрема - тарифи на воду. Також зросте обсяг перехресного субсидіювання (різниця у тарифах для бізнесу, бюджету та населення) – до кінця цього року може сягнути 50 млрд грн. Ухвалений нещодавно Закон про енергоринок України передбачає запуск ринку прямих контрактів з липня 2019 року. Але до того часу потрібно повністю врегулювати боргові проблеми енергоринку і ліквідувати перехресне субсидіювання.
Щоб не допустити зростання тарифу, Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг звернулася до президента. «Найбільшим набувачем вигоди стане найбагатший олігарх країни, компанія якого (мова про ДТЕК Ріната Ахметова, - «Главком») може отримати додатково біля 10 млрд грн. за рахунок подальшого тарифного навантаження на малий та середній бізнес, всю українську економіку».
До кінця року Секретаріат Енергетичного співтовариства, на прохання керівництва НКРЕКП, завершить детальний аналіз діяльності Регулятора. До такої згоди сторони дійшли після того, як у серпні працівники НАБУ провели обшук в НКРЕКП в межах кримінального провадження в інтересах генеруючих компаній при затвердженні формули Роттердам+. Тоді й стане відомо, чи справедливі звинувачення Регулятора в описаних гріхах.
Наталка Прудка, «Главком»