Податок у смартфоні, кешбек та збільшення рентних ставок. Резонансні податкові ініціативи «слуг народу»

Серед гасел, з якими партія «Слуга народу» увійшла у парламент, були не лише боротьба з корупцією та «посадки» чиновників-злочинців із настанням весни, а й суттєве зниження податків та спрощення життя малому та середньому бізнесу.

Водночас законотворчість «слуг» подекуди свідчить про протилежні наміри. Чимало галасу наробив законопроєкт №1210, який, зокрема, передбачає збільшення рентних ставок на руду, а також інших кроків, що можуть призвести до зростання вартості сировини для гірничо-збагачувального виробництва. Експерти побоюються, що в результаті Україна не отримає додаткові кошти у бюджет, а натомість втратить ринки збуту продукції українського металопрокату. Ба більше – з об’єктивних причин і у експертів, і у журналістів виникли підозри, що насправді законопроєкт виписаний в інтересах лише однієї людини – олігарха Ігоря Коломойського.

Законопроєкт №1210 – не єдиний скандальний документ, що вийшов з-під пера «слуг». Окрім нього, представників малого бізнесу неприємно вразили і інші законодавчі ініціативи монобільшості (№1053 та №1073): е-чек та кешбек – у специфічній трактовці. «Правильні посили президента в його програмі чомусь повністю спотворюються, і з'являються законопроекти, в основі яких - контроль за всіма: від громадянина до бізнесмена, збільшення податкового навантаження і жорсткі штрафи», - коментує економічний експерт Данило Монін. На його думку законопроєкти №1210, 1053 та 1073 погіршують бізнес середовище в Україні.

Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак скаржиться не лише на суть законопроєктів, а й на повну неможливість хочу якось вплинути на їхній текст. У себе на сторінці у Facebook він пише наступне: «Один з представників бізнес асоціації прийшов на комітет (у п’ятницю відбулося засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики). Не знайшов себе в акредитованих списках (це теж не страшно, там зі списками був бардак), дочекався людини з секретаріату, яка повинна була його провести. І ось ця людина через рамку уточнила, чи він прийшов підтримати законопроекти – «Сподіваюся, так?». На що почув: «Ми хочемо поправку. Як мінімум, з приводу тотального РРО з 2021 року». Людина, яка прийшла проводити на комітет, заявив, що не пропустить на засідання і пішов. Офіційна причина - мало місць».

Збільшення ставок ренти

Повна назва законопроєкту №1210 - «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Він передбачає підвищення ставки оподаткування залізорудних гірничо-видобувних підприємств. Ініціатор – нардеп від «Слуги народу», голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У пояснювальній записці до законопроєкту автор нагадує, що з 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting — проект Організації економічного співробітництва та розвитку, план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори, - «Главком»), участь в якій на сьогодні приймають понад 116 країн світу. Законопроєкт, йдеться у записці, відповідає плану дій BEPS.

Найскандальнішим нововведенням може стати збільшення рентних ставок на руду: з 8% до 10%. Гірничо-збагачувальні комплексу будуть змушені піднімати ціни на продукцію, відтак їхня конкурентоспроможність істотно знизиться, і вони ризикують втратити звичні ринку збуту.

Економічний оглядач Юрій Гавриленко вважає, що Україна ризикує втратити ринок Китаю, на який, за його словами, припадає понад 20% українського експорту залізорудної сировини. «За оцінками Федерації металургів України, втрата китайського ринку для нас еквівалентна закриттю двох таких підприємств, як Інгулецький ГЗК і Центральний ГЗК. А це - 10 тис. працівників, безпосередньо зайнятих в залізорудному виробництві, і ще 10-15 тис. працівників суміжних галузей», - зазначає він і додає, що рівень скорочення доходу досягне 4 млрд грн на рік, що автоматично трансформується мінімум в 3 млрд грн недоотриманих платежів до бюджету.

«У зв’язку із зростанням рентних ставок під ударом опиняться великі міста у зоні конфлікту на Донбасі – Маріуполь, Краматорськ, і поруч з зоною конфлікту – Запоріжжя, Дніпро. А це вже дуже небезпечно з політичної точки зору. До речі соціальна напруга може різко зрости і на малій батьківщині президента Зеленського у Кривому Розі. А він на такі речі чутливо реагує», - таку думку висловив політолог Володимир Фесенко.

Згідно з дослідженням однієї з найбільших світових аудиторських компаній PricewaterhouseCoopers, у разі внесення змін до податкового законодавства, вартість рентної ставки щодо комерційного прибутку в Україні буде вищою, ніж у таких країнах, як РФ, Канада, Австралія, Казахстан, Бразилія, Китай та інших.

Сам же автор законопроєкту Гетманцев скаржиться на замовну інформаційну кампанію проти законопроєкту. Свою законодавчу ініціативу він пояснює так: «(йдеться) не тільки про руду. Ми збільшуємо ставки одразу кільком галузям економіки, які досі користуються, скажімо м’яко, не цілком обґрунтованою прихильністю з боку держави».

Гетманцев також зазначив, що розрахунки Мінфіна показують: рівень оподаткування рудовидобувних компаній вкрай низький у порівнянні з іншими країнами, «що за сприятливої кон’юнктури ринку дає можливість отримати надприбутки, чим ще дужче збільшити майнове розшарування в суспільстві».

У відповідь на закиди про те, що у разі ухвалення законопроєкту українські ставки ренти перевищуватимуть закордонні, нардеп відповів, що у деяких країн, які видобувають руду, приміром, в Австралії і Південній Африці ставка менша за нашу, у Канаді ж та Індії — істотно вища. «Загалом, якщо брати усереднений показник, наша ставка трохи вища за середню. Однак, оцінюючи податковий тиск, ми ж не можемо зважати тільки на один податок», - зазначив він і уточнив, що кошти, які Мінфін планує отримати у бюджет у разі ухвалення законопроєкту, будуть витрачені на проведення освітньої і медичної реформ.

Ще один цікавий момент - законопроект №1210 набув резонансу після того, як з'ясувалось, що за три дні до його внесення до парламенту Ігор Коломойський озвучив виписану у документі ініціативу у інтерв'ю виданню «Цензор». Експерти наполягають на ангажованості законопроекту і підозрюють, що таким чином олігарх планує розорити гірничо-збагачувальні комбінати, аби придбати їх задешево, після чого зусиллями монобільшості скасувати зміни до Податкового кодексу. У «Слузі народу» ж спростовують закиди про те, що зміни до Податкового кодексу продиктовані шкурними інтересами Коломойського.

Прикрості для малого бізнесу

Законопроєкти №№ 1053 і 1073 спрямовані на детінізацію розрахунків в сфері торгівлі і послуг. Простіше кажучи, вони покликані боротися з продавцями, які дають покупцеві фальшиві «чеки» та із засиллям ФОПів, яких використовує великий бізнес задля ухилення від оподаткування.

Серед іншого, аби реалізувати цю ініціативу,  законотворець пропонує введення «кешбеку»: споживач отримує повернення вартості своєї покупки, якщо  доповідає в податкову про те, що йому або видали фальшивий чек, або взагалі чек не видали. Податкова здійснює перевіріку, штрафує підприємця, а з суми штрафу повертає покупцю вартість товару.

«У мене тільки одне питання - як покупець буде доводити, що він придбав товар саме у конкретний час та саме в цього продавця? Наявність самого товару ще не може слугувати доказом, оскільки товари широкого споживання продаються далеко не в одній точці. Крім цього, як довести, що товар придбаний саме в цей час та день. І що чек з відповідним товаром - це не мій, а мого сусіда по черзі», - коментує віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз. На її думку, або ідея не спрацює, або з'являться «мисливці» за чеками, які вигадуватимуть способи заробити на компенсаціях з бюджету.

Серед іншого, пропонується запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) до 2021 року: введення так званого е-чека. Для його впровадження необхідний додаток на смартфон. За словами Гетманцева, його вже розроблено: це буде додаток на смартфон. Водночас автор законопроєктів уточнив, що фіскалізація відбуватиметься не на рівні телефону, а на рівні сервера фіскальної служби.

Експерти розкритикували ідею. «Зробити лише вигляд діджиталізації (РРО у смартфонах) - насправді касові апарати ніхто міняти не збирається. На сьогоднішній день реєстрація новітніх моделей комплексів (РРО) у Реєстрі ДФС не здійснена. Тому їх впровадження відбудеться не так скоро, а от купувати РРО старих моделей доведеться у найближчі шість місяців», - підкреслює Юлія Дроговоз.

Проти цих ініціатив під будівлею Верховної Ради протестували кілька представників малого та середнього бізнесу.

На думку В’ячеслава Черкашина, старшого аналітика Інституту соціально-економічної трансформації (ISET), жорстка податкова політика під прапором боротьби з тіньовою економікою обіцяє важкі часи, в першу чергу, саме для підприємців малої та середньої руки. «Наприклад, законопроект № 1073 містить норму про проведення загального фіскалізації розрахунків з 2021 року. Всі суб'єкти спрощеної системи (крім першої групи) будуть зобов'язані купити касові апарати (РРО), що ставить під удар майже 1,5 млн підприємців. Захисний поріг застосування РРО в 1 млн грн також скасують. При цьому пом'якшення архаїчного законодавства в сфері застосування касових апаратів, крім не зовсім робочої опції «касовий апарат в смартфоні», ніхто не пропонує», - зазначає він.

Водночас Європейська Бізнес-Асоціація схвалила ініціативи «слуг народу». «Асоціація завжди підтримувала законодавчі ініціативи, направлені на детінізацію економіки України у сфері торгівлі, - йдеться у листі, розміщеному на сайті ЄБА. - Так, зокрема, ми виступали за необхідність розширення сфери обов’язкового використання реєстраторів розрахункових операцій, збільшення відповідальності суб’єктів господарювання за невидачу фіскальних чеків та створення мотивації для покупців в сприянні контролю за дотриманням вимог законодавства шляхом запровадження механізму «кешбеку».

Крім того у ЄБА додали: бізнес-спільнота завжди активно підтримувала надання суб’єктам господарювання можливості використовувати паралельно з традиційними касовими апаратами сучасні технології.

Податкова амністія

Запропонований, знову-таки, Гетманцевим законопроєкт №1232 вводить поняття «спеціальне декларування», який фактично означає звільнення платників податків - фізичних осіб  від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства України до 1 січня 2020 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань у розмірі:

• 2,5% - для активів, за рахунок яких відбулося придбання декларантом облігацій внутрішньої державної позики, випущених Нацбанком;

• 5% - для валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, часток (паїв) у майні юридичних осіб, майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності або фінансових інструментів;

• 10% - для всіх інших майнових прав.

Водночас спецдекларування не застосовуватиметься до податкових агентів, доходів (активів), отриманих злочинним шляхом, корупційних, або пов’язаних з ними, правопорушень та до доходів, які були виявлені за результатами податкової перевірки контролюючими органами до 1 січня 2020 року.

На думку економіста, керівника приватного інвестиційного фонду на фондовому ринку США Володимира Компанієця, така ініціатива надає лазівки для корупціонерів та криміналітету.

«Законопроект дозволяє дуже легко корупціонерам, криміналу та неплатникам податків легалізувати свої статки лише за 2,5%, і дуже гарно себе відчути тим, хто отримував офіційні доходи/зарплату та сплачував податки», - вважає він.

Компанієць звернув увагу, що для того, аби легалізувати тіньові кошти під 2,5%, треба буде лише придбати ОВДП (облігації внутрішньої державної позики). «Ну а обхід корупціонерами норми про неможливість зазначення доходів та активів набутих під час перебування ними на відповідній посаді, обходиться за 5 хвилин», - додає він.