Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Саджати будемо? До чого готуються Зеленський і його команда

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <p>ЗеКоманда з білбордів обіцяла саджати. Тепер їй часто пригадують це зобов&rsquo;язання</p> - Саджати будемо? До чого готуються Зеленський і його команда

    ЗеКоманда з білбордів обіцяла саджати. Тепер їй часто пригадують це зобов’язання

    «Суспільство хоче вироків», - переконаний президент

    «Весна прийде - саджати будемо». Це один зі слоганів тріумфальної президентської виборчої кампанії Володимира Зеленського. Взимку та навесні 2019 року білборди з такою обіцянкою рясніли по всій країні.

    Низка резонансних обшуків, які відбулись за останні місяць, підтверджують: глава держави та його команда намагаються демонструвати: весна пройшла, але про сказане ніхто не забув . Банкова прямо вимагає від силовиків посадок. Залишилось з’ясувати: кому відведена роль сакральних жертв і чи будуть це справжні топ-корупціонери.

    Про те, що відмовлятися від своїх «весняних» обіцянок президент не збирається, він не втомлюється нагадувати публічно. Лише за минулий тиждень Зеленський зробив це двічі.

    Хліба і… посадок?

    18 липня під час засідання Національної антикорупційної ради між правозахисницею Ларисою Денисенко та главою держави виникла суперечка. Правозахисниця обурилась тим, що правоохоронці говорять про суд як про каральний орган. «Під час анонсування появи Антикорупційного суду суспільство отримало хибний сигнал, що суд карає…», - нагадала Денисенко. Вона пояснила Зеленському, що суд - це змагальний процес між сторонами обвинувачення і захисту, і якщо у людини є три «Мерседеси», це ще не означає, що вона заробила на них нечесним шляхом, не сплативши податків.

    На це глава держави відповів: «Я з вами згоден, …суд не є каральним органом. Але ви розумієте, суд не є тільки майданчиком для адвокатів, тому що суспільство хоче вироків. Зараз потрібні рішучі дії».



    До слова, на цьому ж засіданні були присутні керівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань. Жодного з них Зеленський не відчитував у своєму фірмовому стилі. Все, що хотів, Зеленський сказав їм ще під час зустрічі одразу після інавгурації. На ній він дав головним антикорупціонерам три місяці: тобто «відчутні результати» мають бути вже до осені.

    Вдруге про посадки Зеленський нагадав за кілька днів. У день виборів, під час пресконференції в штабі партії «Слуга народу». Президент вчергове заявив, що займається цим питанням. І низка резонансних обшуків, яка триває вже кілька тижнів, - це лише реалізації плану Банкової. У розмові з «Главкомом» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький підтвердив: щодня він підписує по п’ять-шість клопотань про обшуки у різних відомствах. Але куди слідчі прийдуть вже завтра зі зрозумілих причин прокурор не став уточняти.

    Хронологія облав

    12 липня

    У Державну фіскальну службу з обшуками прийшли співробітники Державного бюро розслідувань.

    Справа. Слідчі дії пов’язані з вилученням документів щодо підписання мирової угоди на 2015-2016 рр. між компанією «Філіп Моріс Україна», що належить до корпорації великого міжнародного виробника тютюнової продукції, та Україною. «За попередньою інформацією, чиновники не здійснювали митний контроль за товарами компанії. Крім того, керівництвом ДФС прийнято рішення про скасування фінансових санкцій стосовно згаданого товаровиробника. Через ці дії державний бюджет можливо недоотримав кошти в сумі близько 630 млн грн», — сказано в заяві прес-служби ДБР.

    За даними ДБР, відкрито кримінальне провадження, передбачене ч. 2. ст. 367 Кримінального Кодексу— службова недбалість (невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків, що спричинило особливо тяжкі наслідки).

    Історія конфлікту

    У 2015 році «Філіп Морріс Україна» почала застосовувати спеціальний митний режим переробки на митній території нашої країни для подальшого експорту продукції – на це вона отримала дозвіл від Харківської митниці ДФС. Компанія отримала право на умовне звільнення від українського ввізного мита та деяких інших податків. У березні 2016 року, коли термін дії такого дозволу майже закінчився, харківські податківці ініціювали перевірку, поставивши під сумнів правомірність застосування спецрежиму до операцій «Філіп Морріс Україна». За результатами перевірки компанія отримала 635 млн грн донарахувань ввізного мита, ПДВ, штрафів і пені.

    Після низки оскаржень в адміністративному порядку корпорація оголосила про інвестиційний спір з урядом України. 5 грудня 2018 року Кабмін схвалив підписання мирової угоди між корпорацією та Україною. У квітні цього року стало відомо, що судова справа між ДФС і «Філіп Морріс Україна» на 635 млн грн закрита.

    Philip Morris International володіє в Україні тютюновою фабрикою в Харківській області. Компанія реалізує продукцію під назвами Chesterfield, Bond Street, Marlboro, L & M, Parliament, IQOS і інші.

    19 липня

    Детективи Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуком у приміщення ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», фітнес-клуб «5 елемент», які входять в сферу впливу експрезидента Порошенка та його партнерів.

    Справа. Обшуки проводилися в ході розслідування розтрати державного майна в особливо великих розмірах службовими особами Міноборони та Генштабу Збройних Сил України, які у 2015-2018 рр., на думку слідства, незаконно внесли до державного оборонного замовлення спеціальний автомобільний транспорт та здійснили його закупівлю за завищеними цінами, повідомили у НАБУ.


    Фото: ТК Наш
    ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» та фітнес-клуб «5 елемент» входять в сферу впливу експрезидента Порошенка та його партнерів. Фото: ТК Наш

    За даними ЗМІ, невідомі люди спортивної статури намагалися перешкодити слідчим діям, заявляючи, що в будівлі нібито знаходиться приймальня народного депутата, сина колишнього президента Петра Порошенка Олексія.

    Деталі. Кінцеві бенефіціарні власники клубу «5 елемент» (він же – Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор») – це експрезидент Петро Порошенко та екснардеп, права рука Порошенка Ігор Кононенко. Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань запевнив, що обшуки не пов’язані саме із Порошенком.

    Серед засновників компанії є також ПАТ «Закритий недеверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Сова», засновник якого Олег Гладковський – звільнений перший заступник секретаря РНБО. Саме його журналісти називали «смотрящим» від Порошенка в оборонці. До 2014 року носив прізвище Свинарчук, однак змінив його на материне. Після циклу журналістських розслідувань про розкрадання в «Укроборонпромі» прізвище Свинарчук стало вживатися у випадку топ-чиновників, які наживаються на схемах у державних структурах.

    Гладковський – бенефіціар корпорації «Богдан» (раніше також належала Порошенку), офіційно придбав її у 2009 році (через ту ж «Сову»).

    У той самий день, 19 липня, детективи НАБУ провели обшуки в офісі компанії «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). Вона, за даними Антикорупційного бюро, «задіяна в реалізації формули «Роттердам +». Так, в ICU працював Дмитро Вовк, який згодом очолив НКРЕКП – якраз його Бюро підозрює у сприянні введенню формули «Роттердам+» (методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наголошували, що така методика розрахунку має ліквідувати ручне регулювання цін. Введена в дію у травні 2016 року, у червні 2019 року команда Зеленського заявила, що її скасовано, - «Главком»). Детальніше про скандальну формулу читайте тут.

    Справа. Як зазначили в НАБУ, попередня правова кваліфікація - ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права). Розслідування запровадження «Роттердам+» НАБУ здійснює з березня 2017 року.

    Деталі. У самій ICU називають обшуки політичним тиском. У компанії стверджують, що раніше ICU повністю задовольнила всі запити НАБУ, яке розслідує справу з 2017 року, на надання інформації в рамках кримінального провадження.


    ICU за даними Антикорупційного бюро, «задіяна в реалізації формули «Роттердам +»
    ICU за даними Антикорупційного бюро, «задіяна в реалізації формули «Роттердам +»

    Адвокат Ірина Одинець стверджує, що з початку слідства детективи провели 21 виїмку документів, а обшуки проходять регулярно. Вона також наголосила, що дії НАБУ захист розцінює виключно як політичне переслідування, адже «перша особа НАБУ дозволяє собі публічно ще до завершення слідства та передачі справи до суду, заявляти про незаконність формули».

    ICU – компанія, пов’язана із Петром Порошенком. Нині її співвласником є довірена особа Порошенка з питань фінансових операцій Макар Пасенюк. У 2007-2014 роках головою ради директорів групи ICU була Валерія Гонтарева. У 2014 році після призначення головою Національного банку Гонтарева продала свою частку в компанії.

    20 липня

    Служба безпеки прийшла з обшуками на найбільше гірничо-металургійне підприємство України - «АрселорМіттал Кривий Ріг».  Комбінат належить одній із найбільших металургійних компаній світу ArcelorMittal, яка водночас є і найбільшим іноземним інвестором в Україні.

    Справа.  Як повідомив в.о. глави СБУ Іван Баканов, співробітники спецслужби отримали інформацію щодо можливого порушення правил радіаційної безпеки в одному з виробничих цехів підприємства. У рамках розпочатого кримінального провадження за ст. 441 Кримінального кодексу (Екоцид), правоохоронці виявили на підприємстві прилад, що випромінював у п’ять разів більшу дозу радіації, ніж передбачено нормативами.

    Деталі. В.о. гендиректора компанії Олександр Іванов спростовує усі звинувачення. «Представники Служби безпеки прийшли з обшуком на сучасний, щойно побудований об’єкт – третю машину безперервного лиття заготовок. У нас вилучили копії усіх документів з цього обладнання та почали перевірку з контролю іонізаційного випромінювання», - сказав Іванов і додав, що такі дії виглядають дещо нелогічними і ставлять під сумнів подальшу реалізацію масштабної програми модернізації у «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Баканов заявив, що обладнання «АрселорМіттал» не конфісковували через його громіздкі розміри. Водночас представники заводу заявили, що обладнання арештоване, а співробітники СБУ неодноразово телефонували на підприємство після обшуків та нагадували, що проводити будь-які операції з новим обладнанням заборонено.  До слова, через арешт обладнання «АрселорМіттал Кривий Ріг» може зазнати збитків на суму $1 млн за підсумками місяця - це загальна вартість продукції, яке підприємство мало виготовити за допомогою обладнання, яке арештували силовики.

    Компанія закликала посольства країн Великої сімки, Європейську бізнес-асоціацію, Американську торгівельну палату, «Укрметалургпром», Федерацію металургів України та інші організації звернути увагу на цю ситуацію та допомогти «забезпечити конструктивну співпрацю міжнародного бізнесу та влади».

    Разом з тим, секретар РНБО Олександр Данилюк на своїй сторінці в Facebook, коментуючи обшуки на «АрселорМіттал», написав: «Тривожний виклик. Розбираюся».

    Нагадаємо, 13 липня президент Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до рідного для нової владної команди Кривого Рогу, традиційно увімкнув «режим Лукашенка», розкритикував керівництво металургійного гіганта за шкоду екології. За його даними, за останні п’ять років у Кривому Розі в середньому з'явилося ще 25 тисяч онкохворих. Крім того, глава держави хотів поставити питання міністру екології Остапу Семераку, якого запросив на захід напередодні. Однак той і не міг прибути на нараду, адже сам Зеленський запустив виборчу кампанію, і міністр, виконуючи норму закону, пішов у відпустку, бо балотувався.

    22 липня

    Співробітники СБУ провели обшуки у службових приміщеннях Кабінету міністрів, Держприкордослужби, Державної фіскальної служби та «Спецтехноекспорту».

    Справа. Обшуки проводили через виявлені факти заволодіння майже $6,8 млн у оборонній сфері при укладанні американською компанією контракту з одним із підприємств «Укроборонпрому». Мова про закупівлю сучасного обладнання для охорони кордону – підвісної системи раннього виявлення Aeros.


    У кінці 2016 року тодішній президент Порошенко передав обладнання прикордонникам і розповів, що це - спільна українсько-американська розробка.
    У кінці 2016 року тодішній президент Порошенко передав обладнання прикордонникам і розповів, що це - спільна українсько-американська розробка.

    Тепер СБУ закидає, що менеджери «Спецтехноекспорту» «без реальної потреби уклали контракт із іноземною компанією на поставку системи Aeros».

    Деталі. Компанія, співробітників якої звинуватила спецслужба, вже звернулася із відкритим листомдо Баканова, у якому заявила, що заволодіння «Спецтехноекспортом» зазначеною сумою є неможливим: «Будь-які «зловживання» посадовими особами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» виключені – систему поставлено, оплату перераховано компанії-виробнику у США (Worldwide Aeros Corp, - «Главком») на підставі безвідкличного акредитиву після пред’явлення ним документів, які підтверджують поставку. Систему було введено в експлуатацію та прийнято Держприкордонслужбою. Крім того, як вам відомо, під час візиту до Маріуполя у кінці 2016 року, сенатори Сполучених Штатів Джон Маккейн, Ліндсі Грем та Емі Клобучар особисто відвідали місце встановлення системи».


    Читайте також


    Загалом закупили вісім таких систем, у вартість входять послуги збирання та обслуговування. За матеріалами СБУ Генпрокуратура 22 липня відкрила кримінальне провадження. Прокурори вважають, що службові особи заволоділи  коштами шляхом зловживання довірою, чим завдали державі збитки.

    23 липня

    Через день після згаданого вище візиту Зеленського до Кривого Рогу, за інформацією «Главкома», силовики прийшли з обшуками вже до Міністерства екології. Однак хто шукав і що шукали – таємниця. Антикорупційний прокурор Назар Холодницький відмовився від коментаря – навіть не взявся підтвердити чи спростувати інформацію або ж уточнити, яка правоохоронна структура проводила обшуки.

    Руслан Рябошапка, заступник голови Офісу президента, якого нещодавно Зеленський назвав головним претендентом на посаду генерального прокурора, також запевнив «Главком», що не знає, хто обшукував і в якій справі обшукував відомство.

    Втім, за даними «Главкома», обшуки у Мінекології проходили саме у рамках провадження щодо вище описаної справи проти «Арселор Міттал» за статтею про екоцид.

    24 липня

    Представники НАБУ знову прийшли з обшуками до офісу «Богдан Моторс».

    Справа. Обшуки відбуваються в рамках так званої справи «Укрексімбанку». Як зазначили в корпорації, йдеться про реструктуризацію кредиту, яка була відкритою. У НАБУ ж уточнили, що розслідування справи детективи НАБУ займаються з червня 2019 року; розслідування відбувається за ст.364 (п.2) Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

    Деталі. У березні партія «Укроп» (пов’язана із олігархом Ігорем Коломойським, - «Главком») звернулася до суду з позовом проти корпорації «Богдан» та «Укрексімбанку». За версією партійців,  банк (який на 100% перебуває у державній власності - «Главком») нараховував «мізерні» відсотки на борг корпорації «Богдан Моторс» у розмірі 1,5 млрд грн. Зазначається, що відсоткова ставка за основним боргом у найближчі три роки становитиме від 0,46% до 2,46%.

    «Крім того, банк пробачив «Богдан Моторс» 335 млн грн, які той мав сплатити у вигляді прострочення зобов’язань за одним із кредитів», - додають у партії.

    У корпорації назвали обшуки політично мотивованими, заявивши про повну необґрунтованість звинувачень. «Ми неодноразово відкрито говорили про те, що кредит брався для будівництва заводів, але в умовах катастрофічного обвалу авторинку, фінансової кризи, девальвації гривні, відсутності держпідтримки та фінансування це призвело до того, що компанія була не в змозі обслуговувати кредит, і банк пішов назустріч», - повідомив прес-секретар корпорації Сергій Красуля.

    У «Богдан Моторс» також зазначили, що постійні обшуки ставлять під загрозу виконання корпорацією виграних на конкурсах контрактів щодо поставок автобусів і тролейбусів муніципалітетам, які закуповують їх за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

    25 липня

    Цього Держбюро розслідувань запросило на допит Порошенка. Але епопея розтягнулась на кілька діб: спочатку експрезидент прибув у Бюро днем раніше, 24 липня, бо збирався у довгострокову відпуску. Однак слідчі не стали підлаштовуватись під графік ексглави держави і попросили прибути на таки 25 липня . І Петро Олексійович, хоч із запізненням, але таки прийшов знову.

    Загалом прізвище експрезидента фігурує нині у восьми кримінальних провадженнях, які веде Державне бюро розслідувань. Заяву за заявою проти Порошенка до ДБР носить колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича одіозний Андрій Портнов. Про кожну із заяв він доповідає у Telegram.

    Додамо, що виклик на 25 липня – це не перше запрошення Порошенка до ДБР на бесіду щодо «Кузні на Рибальському». Як стверджує Портнов, Бюро викликало експрезидента на допит 17 липня на 9:30. Однак на допит Порошенко не з’явився, бо поїхав до Страсбурга – як повідомили у пресслужбі «Європейської Солідарності», візит відбувся на запрошення євродепутатів на перше засідання новообраного Європарламенту.

    26 липня

    Співробітники НАБУ та Генпрокуратури прийшли з обшуками в Окружний адміністративний суд Києва.

    Справа. Як повідомили в НАБУ, обшуки здійснюються «в межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями».

    Деталі. Саме цей суд приймав рішення про відновлення Романа Насірова на посаді глави ДФС; заборону Уляні Супрун виконувати обов’язки міністра; відміну націоналізації «ПриватБанку» (в інтересах Коломойського); зупинку перейменування УПЦ МП.


    Співробітники НАБУ та Генпрокуратури прийшли з обшуками в Окружний адміністративний суд Києва
    Співробітники НАБУ та Генпрокуратури прийшли з обшуками в Окружний адміністративний суд Києва

    Суддів цього суду журналісти неодноразово ловили на шахрайстві з обходом автоматизованої системи розподілу справи. Наприклад, 17 квітня  судові позови могли потрапити на розгляд лише до одного судді – Ігоря Погрібніченка, бо саме у той день 28 суддів на чолі з головою суду Павлом Вовком масово «захворіли», ще десятеро опинились у відпустці або на навчанні. Ба більше, частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ