Помилка Гетьманцева: за збагачення агрохолдингів заплатять українці

Закон, який знижує податок на сільськогосподарську сировину, вже працює. Поки в фешенебельних офісах агрохолдингів відкорковують шампанське, у супермаркетах злітають ціни, а переробники сільгоспродукції рахують збитки.

Податок на додану вартість для виробників агросировини знижено з 20% до 14%: закон №1115-IX увійшов в дію з березня. Наслідки досить неоднозначної парламентської ініціативи вже відчули харчова переробна галузь і споживачі: ріст цін на продукти суттєво прискорився. Водночас можна прогнозувати і більш тяжкі наслідки для економіки країни.

Експерти кажуть про зменшення надходжень до держбюджету внаслідок цього зниження ПДВ вже у наступному році. За словами завідувача відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леоніда Тулуша, втрати внаслідок зниження податкової ставки можуть сягнути у кращому випадку 5,5 млрд грн, у гіршому -- 8,5 млрд грн.

Слід також розуміти, що ігрища зі зниженням ПДВ для окремих категорій ускладнять отримання кредитів від МВФ. Адже Україна пообіцяла (і це чітко записано у Меморандумі з МВФ) не вводити нових податкових пільг. Тобто, на додачу до втрат від зменшення податку, ми збільшуємо ризики неотримання позики МВФ (2,9 млрд. дол заплановано у 2021 році). Цілком прогнозовано, що граничний рівень дефіциту бюджету буде перевищено.

Ще деталь, на яку, втім, попри проєвропейську риторику правлячої партії, давно вже не зважають законотворці і міністри. Згаданий закон … не відповідає Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС! Згідно з документом, дозволяється зниження ставки тільки на товари, призначені для безпосереднього споживання, а не на сировину, яка підлягає подальшій переробці. То ж годі сподіватися, що цього року Україна отримає макрофінансову допомогу від ЄС у розмірі 0,6 млрд. євро. Бо, як добре відомо, європейці не платять за обіцянки, кредит довіри до України стрімко вичерпано.

Розглядаючи наслідки «закону агрохолдингів», можна вкотре говорити про «чорний лобізм», до якого вдалися

. Преференції отримав сектор, який чудово себе відчуває у нинішні скрутні часи, має гарні перспективи з огляду подальшого зростання світових цін на продовольство і через це зовсім не потребує державної підтримки.

Це підтверджують і цифри. Прибуток агропідприємств у 2020 році зріс на 47,7% в порівнянні з 2019, склавши 58,4 млрд. грн. У той же час ситуація в харчовій промисловості невтішна. Обсяг виробництва за січень-лютий 2021 року впав на 11%, кількість збиткових підприємств зростає. Не потрібно бути оракулом, щоб прогнозувати: через зниження ПДВ експорт непереробленої продукції з України стане привабливішим, це призведе до дефіциту сировини та зростання цін на внутрішньому ринку.

Тож на прикладі цього законопроекту добре видно тенденцію: попри всі обіцянки стрімкого економічного злету, Україну поволі перетворюють на сировинний придаток розвиненого світу. Спробуємо дослідити, як саме і чиїми руками це робиться.

Будь-які найфантастичніші законотворчі ініціативи «пропускають» через фільтр профільних комітетів Верховної Ради. Саме вони мають стати ситом, де дурниці залишаються, а тези президентського курсу на зростання економіки втілюються у життя.

У нашій історії «закон агрохолдингів» потрапив до вирла парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики, яким керує Данило Гетманцев. Чому саме цей комітет був визначений як головний для даного закону, а не профільний Комітет з питань аграрної та земельної політики, історія замовчує.

Втім, Данила Олександровича важко звинуватити у некомпетентності: доктор юридичних наук, професор, член Європейської асоціації податкових професорів, працює над вдосконаленням нормативно-правового регулювання відносин фінансової відповідальності, викладає фінансове право на юридичному факультеті КНУ.

Пан Гетманцев не міг не розуміти, що пропозиція ряду депутатів щодо зниження ПДВ в окремому сегменті аграрної галузі йде у розріз з ідеєю ефективної і справедливої податкової політики.

І нас словах Данило Олександрович різко і часом категорично висловлювався проти створення нерівних умов для різних сегментів АПК. Водночас документообіг словами не заміниш. Крок за кроком і досить шкидко просувався законопроект, що легко відслідкувати за хронологією проходження документу, який у парламенті мав реєстраційний № 3656.

Висновок Головного науково-експертного управління 06.07.2020 в цілому негативний: для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту спочатку рекомендувалося ознайомитися з позицією Уряду. Незважаючи на це, Комітет рекомендував Верховній Раді розглянути проект закону і прийняти його за основу. Висновків уряду, як наполягає науково-експертне управління, на той момент не було. Лише зауваження Мінфіну, які, судячи з усього, депутати проігнорували.

Далі – найцікавіше. Згідно з даними поіменного голосування за основу законопроекту №3656, який згодом перетворився на закон №1115-IX від 17.09.2020 Гетманцев натиснув кнопку «за». А при голосуванні в цілому того ж 17.12.2020 – утримався.

Пан Гетьманцев назвав вже ухвалений закон …«лобістським рішенням»! А після зустрічі з керівниками переробних підприємств м'ясо-молочної галузі у березні цього року, де вони поскаржились на жахливі наслідки прийняття закону, Гетманцев написав у Facebook:

«Взяв участь у зустрічі з представниками м’ясної та молочної переробки. За свідченням виробників рішення про пільгову ставку ПДВ у 14% фактично паралізувало їх роботу, зумовивши здорожчання товару білих виробників у порівнянні з тінню на 7,2%, що вивело їх за межі рентабельності. Сумно. Помилку треба виправляти».

Проте, минуло майже півтора місяця – ніяких законодавчих ініціатив щодо виправлення помилки немає. Натомість розпочався пошук ресурсів, щоб перекрити кількамільярдну прогалину у держбюджеті, яка виникне вже до кінця року.

Інна Михайлівська, для «Главкома»