Профіцит м’яса у світі. Відомий виробник закликав державу підтримати тваринництво
Тваринництво потребує підтримки держави, яка, на жаль, відсутня, – Бахматюк
Власник одного з найбільших українських агрохолдингів бізнесмен Олег Бахматюк розповів, як пандемія і світова економічна криза призводить до збитковості українських виробників продукції тваринництва і якою має бути роль держави в подоланні негативних наслідків кризи для галузі. Повідомляють Українські новини.
Про це власник агрохолдингу «Укрлендфармінг» розповів в інтерв’ю УНІАН. На питання, який вплив пандемія має на аграрну галузь загалом і які галузі страждають найбільше, бізнесмен зазначив, що найбільше постраждали переробники – виробники свинини, м’яса птиці, яйця, яловичини. Крім того, 2020 рік був найгірший по об’єму зібраного врожаю за останні 5-7 років, «тому для аграріїв, тих людей, що працюють на землі, рік був непростий. Але зараз за рахунок світової інфляції, коли зростає попит на сировину, в першу чергу, зі сторони Китаю та Азійського простору, вони можуть бути у нулі або навіть невеликому плюсі. А от у переробників ситуація набагато гірша, тому що попит падає, зовнішні ринки закриваються, виникає потреба у додаткових інвестиціях. Відповідно, виробники продукції тваринництва змушені піднімати ціни. Але населення ж не стає багатшим. Тому переробники однозначно будуть збитковими, можливо, навіть дійде до банкрутства», – вважає бізнесмен.
На його думку, у світі буде профіцит м’яса птиці, свинини, яловичини, яєць. «Якщо ви подивитесь аналіз «Радабанку» – це один з найсильніших аналітиків в аграрному секторі, він передбачає кризу у напрямку птахівництва, виробництва свинини (у тому числі, за рахунок того, що Китай почав відновлювати власне виробництво свинини, а у них це дотаційний вид діяльності). Тому треба намагатись максимально зберегти ті потужності, що у нас залишились, - говорить Олег Бахматюк. - Велику рогату худобу ми вже втратили. Промислового виробництва майже немає, це потребує великих капітальних інвестицій та підтримки держави, яка, на жаль, відсутня. А це дуже погано, оскільки знищуються можливості створення доданої вартості, про яку ми з вами говорили. Тому зараз дуже важлива роль держави як регулятора, як модератора на зовнішніх ринках».
Перспективними ринками для української аграрної продукції бізнесмен вважає Близький Схід і Північну Африку, де Україна вже займає одну з лідируючих позицій, а також надзвичайно перспективні азіатські ринки. «Зараз, ви знаєте, створена вільна економічна зона між двадцятьма великими державами – це Китай, Японія, Південна Корея, Малайзія, Індонезія, Сінгапур, В’єтнам, Філіппіни, Австралія, Нова Зеландія. Вони займають тридцять відсотків світової економіки, там живе 2,2 мільярди людей. І, однозначно, ця економічна зона – буде нашим основним ринком по величині. І це ринок не тільки сировини, але й економічних можливостей. Яка саме українська продукція може їх зацікавити? Які можливості треба використовувати нашій країні? Зараз тільки зернова група, масляна група і, звісно, руда. У майбутньому – це м'ясо курки, яйце, свинина, яловичина – ті продукти, які наразі цікавлять ці ринки», - заявив бізнесмен.
Читайте також: