Великі страхи малої податкової реформи

Володимир Зеленський минулого тижня таки підписав скандальний законопроєкт №1210 про зміни Податкового кодексу. Окремі асоціації, які лобіюють інтереси бізнесу, ці удосконалення, м'яко кажучи, шокували. Вони швидко охрестили запропоновані новації «законом про податковий терор». Що ж такого страшного у цих змінах, розбирався «Главком».

Кому не подобається закон

Законопроєкт №1210 був поданий до Верховної Ради головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим 30 серпня 2019 року. Документ прийняли в першому читанні 3 грудня 2019 року, а в другому – 16 січня 2020-го. Тобто, президент мав би його підписати ще чотири місяці тому.

Але навколо прийнятого закону розгорілися неабиякі баталії.

Представники влади називали документ «малою податковою реформою», наполягали, що він сприяє деофшоризації бізнесу, зокрема на цьому акцентував увагу Данило Гетманцев. Автори документу також переконували, що прийняття закону – крок назустріч побажанням МВФ.

Категорично проти законопроєкту виступили Європейська бізнесасоціація, Американська торгова палата, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України. У Раді підприємців при Кабміні законопроєкт №1210 взагалі охрестили «податковим терором».

На бік критиків перейшла і народний депутат від «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна. Вона заявила, що зміни до Податкового кодексу «повертають країну в часи репресивної фіскальної системи Азарова-Клименка» і навіть побачила зловіщу паралель – законопроєкт №1210 був прийнятий в шосту річницю «диктаторських законів 16 січня», які обмежували права і свободи громадян України.

Так чи інакше, через чотири місяці, після численних обговорень, консультацій і дискусій, звернень бізнес-асоціацій до президента, 21 травня Володимир Зеленський таки підписав закон. Рука президента хоч і надзвичайним запізненням, але не здригнулася.

Основні ризики

Що ж так налякало підприємців та їхніх лобістів? Координатор груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман побачив такі негативні положення проєкту. Експерт тактовно називає їх «ризиками»:

Головне – проєкт закладає в діяльність Податкової служби більш агресивну модель взаємодії з платниками податків, надаючи нові повноваження.

1. Зокрема, без повідомлення може початися документальна позапланова перевірка нерезидентів (це юридичні та фізичні особи, що діють в одній державі, але постійно зареєстровані і проживають в іншій). На нерезидента може бути накладено штраф у розмірі 100 тис грн, може бути здійснений арешт майна. Для іноземних компаній введено термін «фактичний керівний орган», що дозволяє визнавати їх платниками податків-резидентами, які повинні платити податки в Україні. Все це навряд чи сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в країні.

2. При проведенні перевірок податківці отримують нові повноваження – вони можуть вимагати письмові пояснення в разі здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації або документального оформлення співробітників. Можуть вимагати просто при наявності будь-яких сумнівів.

3. Скорочення удвічі строків для платників податків-боржників на самостійну сплату податкової вимоги – з 60 до 30 календарних днів і оцінку свого майна – з двох місяців до одного.

4. Удвічі зросли розміри штрафів за порушення, зокрема:

• порядку постановки на облік в контролюючих органах - до 2040 грн.
• строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків - до 850 грн.
• порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків – до 2040 грн.
• порядку подання інформації контролюючим органам про оренду об'єктів нерухомості (новий штраф – до 1360 грн) і термінів зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 2040 грн.

5. Збільшення з 3 до 5 років терміну проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.

6. Закон пропонує імплементацію більш широкого інструментарію, ніж передбачено міжнародними зобов'язаннями України за планом Організації економічного співробітництва і розвитку BEPS (Base Erosion and Profit Shifting - «Розмивання податкової бази і виведення прибутку»). Зокрема – оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).

Перший віце-президент Асоціації платників податків України, генерал-майор податкової поліції Юрій Атаманюк також вважає, що ця норма вкрай небезпечна. «Навіть такі країни, як Франція та Нідерланди не поспішають імплементувати положення BEPS. А ми тут «попереду Європи всієї». Власники офшорів повинні тепер включати прибуток KIK до складу свого загального річного оподатковуваного доходу. Так люди просто почнуть відмовлятися від українського податкового резидентства, купуватимуть собі паспорта інших країн», – прогнозує у коментарі «Главкому» експерт.

Заступник голови Громадської ради при ГУ ДПС в місті Києві Ірина Нараєвська також наголошує: в законі є конфліктні норми, і податківці неодмінно будуть ними зловживати.

Один з головних «підводних каменів» – термін «винна відповідальність». Досі існував принцип – платник податків не винен, поки суд не доведе протилежне. Тепер якщо податковий інспектор припустить, що підприємець заробив щось не цілком законно або не сплатив податок, то бізнесмен винен вже апріорі, і лише потім має доводити правоту.

Другий «тонкий» момент – розширення поняття «ділова мета». Податківцями відразу передбачається, що все, чим займається підприємець, має обов'язково мати ділову мету – приносити прибуток. А якщо прибутку немає, то це підозріло, і треба терміново провести перевірку і спробувати все одно нарахувати податок на прибуток. Повноваження податкового інспектора тепер розширюються: остаточне рішення – на його розгляд.

Третє – посилення боротьби з розмиванням бази оподаткування, в рамках згаданого вище плану BEPS. Підприємець може отримати прибуток, і заплатити з нього податок. Але може витратити його на ремонт приміщення або техніки, на виплату зарплати. І в такому випадку податок не сплачується. З точки зору податкового інспектора, це може цілком вважатися «розмиванням»: все залежить, знову ж таки, від думки конкретного податківця, його доброї волі.

«Гетманцев – хороший теоретик. Він вважає, що виконання закону буде ідеальним, але його очікування не виправдаються. Судячи з досвіду, навряд чи податківці стануть адекватно застосовувати норми закону, вони займуть ще більш відверто фіскальну позицію», - вважає Ірина Нараєвська.

Що ж хорошого

Безумовно, в законі є і позитивні норми. До них Олег Гетьман зараховує такі моменти.

1. З 6000 до 8000 грн збільшена вартість матеріальних активів, що належать до основних засобів. Тобто, активи, вартість яких менша, відразу списуються на витрати, зменшуючи базу податку на прибуток.

2. Встановлено дисциплінарне стягнення за незаконну відмову платникам податків в наданні індивідуальної податкової консультації.

3. Збільшено термін відновлення втрачених документів з 90 до 120 днів.

4. Рішення суду про призначення перевірки не буде підставою для проведення позапланових перевірок. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального злочину щодо ухилення від сплати податків.

5. Скасовано збільшення (з 3 до 15 робочих днів) термінів проведення планових та позапланових перевірок платників податків.

6. Вводиться «податок на багатство» для житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 кв. м для квартири і 500 кв. м для будинку - 25 тис грн на рік.

7. Звільнення від сплати прибуткового податку 5% при продажу об'єкта незавершеного будівництва.

Колишній глава Державної податкової служби Сергій Верланов до безсумнівних плюсів малої податкової реформи також зараховує і те, що підприємець зможе тепер спілкуватися з податковою службою (отримувати листи, акти перевірок, податкові повідомлення-рішення та інші документи від контролюючого органу) в електронному вигляді, в особистому кабінеті на сайті ДПС і за допомогою е-mail. Але це, якщо платник податків сам цього захоче. Якщо не подасть відповідну заяву, за замовчуванням буде зобов'язаний здавати всі звіти в паперовому вигляді.

До переваг також зараховують – створення єдиної юридичної особи в структурі ДПС. Розформовуються міські податкові інспекції, створюється вертикаль, підпорядкована безпосередньо центральному апарату в Києві. Не буде залежності від місцевих чиновників, що має значно полегшити життя місцевим платникам податків.

Але найпозитивніший момент, звертає увагу Юрій Атаманюк, в новому податковому законі – підвищення лімітів для ФОП: обсяги доходів, при якому підприємець сплачує єдиний податок, значно збільшені. Для I групи – з 300 тис до 1 млн грн, II групи – з 1,5 до 5 млн грн і III групи – з 5 млн до 7 млн грн.

До позитивних моментів експерти зараховують також визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає обов'язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини при вчиненні податкового правопорушення.

Є і абсолютно нові норми. Наприклад, відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини:

• визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (одна мінімальна заробітна плата), заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо).
• визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку – штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів); витрати, пов'язані з адміністративним або судовим оскарженням). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

«Це вам не ескімо»

Попри всі перелічені переваги екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий доходить висновку, що нинішня «мала податкова реформа» ніяк не вирішує проблеми бізнесу.

«Головне завдання наших податківців – будь-яким способом збільшити надходження в бюджет, за роки незалежності України в цьому відношенні абсолютно нічого не змінилося, – каже експерт. – Ось кажуть, що Гетманцев, Верланов – прогресивно мислячі люди, з «молодої команди». Але насправді вони вихідці зі старого середовища. Якби ви знали, з яким презирством в податкових інспекціях ставляться до підприємців, суцільні приниження. У нас, на жаль, для бізнесменів тільки санкції і викручування рук».

Цікаво, що окремі представники влади вже закликають негайно скасувати щойно ухвалений податковий закон. «Його потрібно терміново міняти, податкова отримала право закручувати гайки, презумпція провини перекладається на платника податків. Закон значно збільшує повноваження ДПС і ускладнює адміністрування податків», – заявив  в ефірі телеканалу Україна 24 глава виконавчого комітету Національної ради реформ при президенті Михайло Саакашвілі. Відзначивши, що Володимир Зеленський не хотів підписувати законопроєкт №1210, але це було однією з попередніх умов укладення нової угоди з МВФ.

Данило Гетманцев, в свою чергу, вважає закон вкрай необхідним для держави –  зміни в Податковий кодекс адаптують українське законодавство до міжнародних норм. «Податковий закон - це не ескімо, щоб усім подобатися. Будь-які податкові нововведення завжди сприймаються бізнесом в багнети. І це нормально», – резюмує голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Андрій Кузьмін, «Главком»