Уряд заборонив експортувати те, чого нема
Кабінет міністрів до 1 липня заборонив експортувати гречану крупу. Це тимчасовий захід, необхідний для захисту внутрішнього ринку, переконують у владі. Але забувають уточнити, що експортувати давно нема чого.
Беремо приклад з сусідів
Свої кордони для експорту гречки також тимчасово закрили Білорусь, Казахстан і Росія. Як вважають експерти Bloomberg, обмеження у значній мірі є способом переконати громадян у тому, що ситуація з продовольством під контролем. Адже для жителів пострадянських держав наявність на прилавках гречки – своєрідний лакмусовий папірець: є крупа – значить, поки що все добре, голоду не буде.
В останні роки Україна входила в першу трійку країн-виробників гречаної крупи. Наприклад, у 2017 році попереду були Росія, яка збирає біля 1 млн тонн і Китай з 0,4 млн тонн.
Але тепер кон’юнктура цього ринку змінилась. Щорічний збір культури як і раніше становить близько 2 млн тонн, на першому місці знаходиться Китай (39%) на другому - Росія (22%). А ось Україна зі списку лідерів вибула.
Причина в тому, що вирощування кукурудзи, соняшника або ріпака, значно вигідніше. І посівні площі під гречкою в Україні неухильно скорочувалися, на догоду більш рентабельним культурам.
За даними Державної служби статистики, ще в 2000 році під гречку відводилось біля 0,6 млн га (валовий збір склав тоді 480,6 тис т). Але в 2017 році, коли Україна ще входила в трійку світових лідерів, гречкою було засіяно вже 184,8 тис га, в 2018 році - 104,6 тис га. У минулому році посівні площі зменшилися до 69 тис га, урожай склав 85 тис. т.
Популістське рішення
В умовах ажіотажного попиту на продукти харчування, викликаного карантином, ціни на найдешевшу гречку в Україні злетіли до 35,5 грн за кілограм (ще наприкінці 2019 року вона коштувала 25-26 грн/кг).
Треба відзначити, що, за даними аналітичної компанії УкрАгроКонсалт, ось уже два маркетингових роки поспіль наша країна експортує лише близько 1 тис тонн гречки, в той час як імпорт становить понад 16 тис тонн (половина цього обсягу припадає на поставки з Росії). Одним словом, від закриття російського ринку Україна може постраждати, а ось обмеження вітчизняного експорту погоди не робить.
Як вважає генеральний директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, рішення про припинення експорту гречки, якого практично не існує – чистий популізм, воно політичне: «мовляв, якщо так вирішили Білорусь, Казахстан і Росія, то ми теж повинні».
Голова наглядової ради Ristone Holdings Вадим Нестеренко в коментарі Latifundist.com зазначив, що заборона на експорт гречки з України має такий же економічний сенс, як заборонити експортувати з нашої країни банани та ананаси, які ми не вирощуємо. І підкреслив, що реальна загроза для країни - в неконтрольованому експорті залишків продовольчої пшениці, і саме на неї негайно треба вводити експортні обмеження.
Нагадаємо, що за даними на 3 квітня експорт зернових з України досяг 46,32 млн т, при цьому експортовано 17,88 млн т пшениці, що на 32% більше аналогічного результату минулого маркетингового року.
Згідно з прогнозами аналітиків «АПК-Інформ», в рамках весняної посівної 2020 року гречкою, враховуючи ажіотажний попит на неї, може бути засіяно близько 125 тис га. При прогнозованої середньої врожайності на рівні 12,1 ц/га, об'єм виробництва гречки може скласти 150 тис тонн.
Але поки що на підприємствах, що займаються зберіганням і переробкою гречки, запаси зерна невблаганно скорочуються і зараз складають менше 15 тис тонн. А попит неухильно зростає.
Андрій Кузьмін, для «Главкома»
Коментарі — 0