Чи буде хліб? ООН попереджає – Україна не чує

Представники вітчизняної хлібопекарської галузі б'ють на сполох: Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномели країни» закликали президента та уряд обмежити експорт зерна - інакше різко зросте вартість хліба і хлібобулочних виробів. Відповідне звернення минулого тижня оприлюднив «Главком».

Однак уряд вирішив експорт зернових не обмежувати. Боротьба між вітчизняними хлібопекарями і експортерами пшениці, що почалася через кризу, викликану пандемією, завершилася перемогою трейдерів.

Зернова конвенція

Востаннє проблемою нестачі пшениці незалежна Україна зіткнулася у 2002 році. Був дефіцит, зерно імпортували з Казахстану по 1200 грн за тонну (тоді як внутрішня ціна перед кризою складала 560 грн). Хліб, звичайно, підскочив у ціні. У 2003 році ціна на зерно відкотилася до рівня 650-700 грн за тонну, але ціна хліба не впала. І з тих в Україні з головним продуктом харчування така ж ситуація, як і з паливом: нафта і долар дорожчають –  бензин дорожчає, нафта і долар дешевшають – бензин знову дорожчає.

З 2010 року в Україні щорічно підписується Меморандум про взаєморозуміння між урядом, аграріями та експортерами щодо експорту зернових культур. Мета документа - забезпечення продовольчої безпеки держави.

президент Української зернової асоціації Володимир Клименко i міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко, і голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков" width="569" height="376" itemprop="image" />Документ, покликаний забезпечити продовольчу безпеку країни, підписується вже 10 років поспіль. 2015 рік, зліва-направо: тодішні президент Української зернової асоціації Володимир Клименко i міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко, і голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков

Меморандум на 2018/19 маркетинговий рік (триває з 1 липня по 30 червня) був підписаний 10 серпня 2018 року. Загальний узгоджений обсяг експорту пшениці склав тоді 16 млн т: 8 млн т продовольчої пшениці і 8 млн т фуражної.

Меморандум на 2019/20 рік підписали 3 жовтня минулого року, і він вперше був узгоджений без додатка, в якому зазначаються обсяги зерна, які можуть бути відвантажені з країни. Одним словом, експорт зернових вирішено було не обмежувати – рекордний урожай дозволяв «розгулятися».

Передбачалося, що відвантаження за межі країни в 2019/20 маркетинговому році складуть від 18 до 20 млн т – тут вже як поведе себе невидима рука ринку.

І ось в умовах неочікуваної світової кризи, викликаної коронавірусом, ця рука дала відмашку експортерам нарощувати продажі. Просто про всяк випадок: що далі буде – незрозуміло, а хліб – це завжди хліб. У підсумку маємо ситуацію, коли урожай зріс порівняно з попереднім сезоном на 12%, а експорт може підскочити на всі 25%.

Після обвалу нафтових котирувань до $30 за барель експорт зерна різко впав, але потім спрацював ефект відкладеного попиту: і вже за тиждень з 14 по 20 березня українські морські порти перевалили 1,18 млн т зернових, що на 26% більше, ніж тижнем раніше. Найбільше зросли поставки пшениці: її відвантажили 284 тис т, зростання - 67%.

Цей факт і стривожив українських пекарів і мірошників.

Вічне подорожчання

У минулому році в Україні було зібрано 28 млн т пшениці, ще 2 млн т - перехідні залишки. Внутрішнє споживання пшениці 1-3 класів (1 клас - це тверді сорти, що йдуть на макаронні вироби, 2-3 класи - борошномельна пшениця) становить близько 4 млн т щорічно, стільки ж - фуражна пшениця. Разом - 8 млн т.

Виходячи з цієї арифметики голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун приходить до висновку: «Ніякої катастрофи немає». Експерт оперує даними про те, що сьогоднішній день експортовано близько 17,5 млн т пшениці, тобто на внутрішньому ринку, з урахуванням нашого споживання, залишається ще 4 млн. «У середині червня почнуть збирати новий урожай. Якщо на той час порти будуть працювати в турборежимі, ми вивеземо, ну, максимум 2 млн т (зазвичай з квітня по червень експортується 1 млн). І в новий сезон ми знову зайдемо з перехідним залишком 2 млн т. Якщо в країні криза, експорт не можна зупиняти, його необхідно тільки підтримувати - це жива валюта», - наполягає Дикун.

Але у Всеукраїнській асоціації пекарів притримуються геть іншої думки. Там заявляють, що на внутрішньому ринку зерна склалася критична ситуація –  за останні десять днів середня ціна на пшеницю 2 і 3 класу зросла на 400-500 грн за тонну. І таке здорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно в собівартості хліба становить 43%, то ціни на хліб, за розрахунками виробників, підвищаться на 15-20%.

Однак, за словами генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, і в 2018 році хліб дорожчав майже в два з половиною рази швидше, ніж інші продукти. Тоді зростання цін за підсумками року склало в середньому 22%. За підсумками 2019 року хліб подорожчав ще на 23%. І це відбувалося без жодних економічних криз і епідемій.

«Пекарі кажуть - зерно подорожчало і подорожчає хліб. І нагадують, що у 2018 році пшениця 2-3 класу на внутрішньому ринку продавалася за ціною 6,5 тис грн за тонну. У 2019 - по 4,3 тис грн, тобто зерно подешевшало більш ніж на 30%. А скажіть - хліб в минулому році дешевшав?», – ставить риторичне питання глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков. Він навіть дорікає пекарям та млинарям: «Зараз ціни на внутрішньому ринку зросли з 4,3 тис до 5,3 тис за тонну. Але в минулому році ніхто не заважав їм купити зерно про запас і спокійно тримати ціну на хліб».

Втім, звинувачувати виробників борошна та хліба у тому, що вони не запаслися зерном заздалегідь, складно. Власні потужності зберігання борошномельних підприємств не перевищують 1,5 млн тонн, що в сукупності в середньому може забезпечити потреби виробництва до трьох місяців.

За підсумками 2019 року хліб подорожчав ще на 23% (фото з відкритих джерел)

Падіння споживання

Треба відзначити і той факт, що зараз хліб в Україні коштує дорожче, ніж у сусідніх країнах. Наприклад, в Польщі 550 г нарізного батона в упаковці коштує 1,69 злотих - трохи більше 11 грн. А у нас ціна на такий же батон, але 250 г - 8-9 грн. Тобто, вітчизняний продукт на 30% дорожче польського. У Білорусії вартість 1 кг хліба – близько 1 євро, пів кіло - 15 грн, теж дешевше, ніж в Україні.

За даними Державної служби статистики України, виробництво хліба та хлібобулочних виробів в 2019 році в порівнянні з 2018 роком скоротилося на 10,7%. Якщо порівнювати 2018 і 2017 роки - падіння склало 10%. Тобто в цілому попит на хліб падає. Цілком можливо, що не лише через скорочення населення і споживання, але і через ціни також.

«Рекомендована норма споживання хліба в Україні - 240 г на добу на душу населення, а за даними офіційної статистики фактичне споживання хліба впало до 115 г, - ділиться цифрами з «Главкомом» президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда. - Але 50% виробників працюють за спрощеною системою оподаткування, і обсяги виготовленої ними продукції статистика на враховує. Тому дані Держкомстату не відображають реальну картину ринку, в сегменті виробництва і споживання Україна знаходиться на європейському рівні. Наприклад, за офіційними даними, споживання хліба в Німеччині – 280 грам на душу населення».

Володимир Череда також зазначає, що з початку карантину фіксується зростання попиту на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі. Ріст становить 30-40% від нормального сезонного рівня. Але таке зростання, втім, стосується всіх основних продуктів харчування (судячи з прилавків, крупи розкуповують ще активніше).

Полиці магазину мережі «Фора» у столиці станом на 25 березня

Отже, перед урядом постало питання: що робити з експортом зерна? Ризикнути і торгувати далі: валютні надходження сьогодні особливо важливі. Чи все ж таки пригальмувати, враховуючи не тільки глобальну кризу, але і можливі проблеми з майбутнім урожаєм пшениці. Через аномально теплу і безсніжну зиму (через що були проблеми з вологою для озимих) і прогнозованого раннього і жаркого літа - посіви просто «горять».

Такий вигляд мають посіви озимої пшениці в господарствах під Києвом наприкінці березня 2020 року. Їх будуть пересівати

Однак, замість підписання нового меморандуму, покликаного обмежити експорт зернових, з урахуванням ситуації, що склалася в країні і в світі, 30 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства разом з учасниками зернового ринку підписали документ про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути експортованим у 2019/2020 маркетинговому році, на рівні 20,2 млн тон - тобто це навіть більше, ніж експортери припускали в минулому році.

Тут треба зазначити і те, що експерти ФАО, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, вже застерігають, що через пандемію коронавірусу вже у квітні-травні можуть початися проблеми з поставками продуктів харчування в магазини. Поки що ж ситуація залишається під контролем лише завдяки тому, що більшість країн мали запаси продовольства.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»