Який він, урожай-2020? Кому вірити: експортерам і чиновникам чи аграріям

Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України погодило з учасниками зернового ринку обсяги експорту пшениці на 2020/21 маркетинговий рік – 17,5 млн тонн. Рішення більш ніж сумнівне, з огляду на нерадісні перспективи цьогорічного урожаю.

Всупереч логіці

Меморандум про взаєморозуміння між урядом, аграріями та експортерами зернових культур підписується в Україні щорічно з 2010 року. Мета документа – гарантування продовольчої безпеки держави.

Останні кілька років урожаї били попередні рекорди, і експорт пшениці, звичайно, зростав. Надлишки дійсно були значні при загальній потребі країни близько 8,2 млн тонн на рік.

У 2018 році валовий збір зернових склав 70,1 млн тонн, з них пшениці було зібрано 24,5 млн тонн. Загальний узгоджений обсяг експорту цієї культури згідно з підписаним 10 серпня 2018 року меморандуму на 2018/19 маркетинговий рік склав 16 млн тонн.

Меморандум на 2019/20 маркетинговий рік підписали 3 жовтня минулого року, і в ньому вперше експорт вирішено було не обмежувати – рекордний урожай зернових (75,1 млн тонн, пшениці – 28,2 млн тонн) дозволяв «розгулятися». Експерти тоді припускали, що може бути експортовано 18-20 млн тонн пшениці.

На початку 2020 року грянув коронавірус, у березні в більшості країн світу були введені карантинні заходи. Багато держав обмежили або навіть заборонили вивіз стратегічно важливої продукції, в тому числі зерна.

Але в Україні загрози продовольчого дефіциту не відчули і обмежувати експорт зернових не стали. Як вже писав «Главком», 30 березня був підписаний документ про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути вивезений в 2019/2020 маркетинговому році, на рівні 20,2 млн тонн. Тобто навіть більше, ніж припускали раніше експерти.

Саме тому у багатьох стало складатися враження, що меморандум забезпечує не продовольчу безпеку країни, а фінансову безпеку експортерів, які не хотіли зривати плани, складені на сезон.

І ось тепер озвучені плани на новий сезон, який почався у липні. Операторам ринку дозволено експортувати 17,5 млн тонн пшениці – навіть більше, ніж в цілком благополучному 2018 році. Хоча нинішню ситуацію з урожаєм сприятливою не назвеш.

Суєта навколо прогнозів

Те, що з врожаєм зернових-2020 є проблеми, стало зрозуміло вже після Нового року. Аномально тепла і безсніжна зима завдала серйозного удару по посівах озимої пшениці та ячменю (до 95% всього врожаю культур). Для озимини сніг – це «подушка безпеки», волога, запорука нормального розвитку і захист від шкідників.

У кінці лютого 2020 року заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що міністерство прогнозує урожай зернових до 70 млн тонн (падіння на 7% в порівнянні з показником минулого року), через погані сходи.

Однак вже 10 березня головний аграрний «гуру» уряду був посоромлений. Озвучений ним прогноз був істотно скорегований: валовий збір зернових знизили вже на 15% до 65 млн тонн, а пшениці – взагалі на 20% (до 23 млн тонн). У той же час керівники аграрних підприємств припускали, що падіння врожайності пшениці може досягти 25-30%.

Український гідрометеорологічний центр також тоді прогнозував, що в квітні-травні дощів на території країни буде вкрай мало, а потім почнеться різке підвищення температури, що призведе до посухи.

Врешті саме так і сталося. Уже в травні в ключових хлібних областях країни (Херсонська, Одеська, Миколаївська) ситуація з озимими була вкрай складною – пропало більше половини сходів. Особливо великі проблеми були на Одещині: в Бессарабії, регіоні не дуже посушливому, залишилося тільки 10% пшениці, а ячменю не стало зовсім – весь «згорів».

Влітку посуха на Півдні не відступила, однак, як це не дивно, офіційні прогнози врожаю на 2020 рік тільки покращилися. Так, на 17 серпня (день підписання меморандуму за обсягами експорту), прогноз Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства становив 72,1 млн т зернових. Тобто навіть більше, ніж прогнозувалося в лютому. Правда, через два дні міністерство знову опам’яталось і скоригувало прогноз до 70 млн тонн.

Розсмішили агровиробників і прогнози врожаю від Української зернової асоціації, яку вважається лобістом транснаціональних зернотрейдерів. В асоціації заявили, що Україна в цьому році чекає черговий рекордний урожай. Якщо брати зернові та олійні культури в цілому – 100 млн тонн, це більше, ніж в рекордному 2019 році (98,4 млн тонн).

При цьому прогноз УЗА щодо урожаю пшениці склав 26,8 млн тонн - майже стільки ж, як і в врожайному 2019-му. А очікування від  кукурудзи аналітики асоціації поліпшили до 38,9 млн тонн (у минулому році був рекорд – 35,2 млн тонн). Треба відзначити, що Тарас Висоцький в прогнозах щодо кукурудзи на 2020 рік схиляється до цифри 35 млн тонн. Але це за умови, що восени підуть дощі.

Радості мало

З моменту появи землеробської культури відомо, що збільшення урожаю може відбуватися з двох причин. Або завдяки екстенсивному веденню господарства – тобто, збільшення посівних площ, або інтенсивному – підвищення урожайності.

В Україні зараз не працює ні перший, ні другий фактори. Тому вірити у спільні запевнення держави і лобістів в тому, що урожай в кінцевому підсумку буде хорошим, а то й навіть кращим, ніж минулоріч, безглуздо.

У розмові з «Главкомом» Тарас Висоцький визнає: в Україні  було посіяно 15,2 млн га зернових культур – на 129 тис га менше, ніж в 2019 році. При цьому пшеницею засіяно 6,66 млн га (на 152 тис. га менше), ячменю – 2,32 млн га (мінус 295 тис. га). Зменшилися посіви гороху, сої та ріпака. За рахунок пересіву земель, які займали загиблі озимі, на 8% збільшилася площа під кукурудзу (до 5,4 млн га) і теж на 8% – під соняшник, до 6,4 млн га.

Одним словом, про екстенсивне ведення господарства мова не йде – посівні площі в цілому зменшилися. Тому пояснення таким «прогнозам» одне: експортерам потрібно вести бізнес, а не зупинятись через менший врожай. Сьогодні продаємо з України, а завтра купуємо в Україну? Такий сценарій ми вже проходили на початку 2000-х, коли держава була змушена шукати пшеницю для внутрішніх потреб на зовнішніх ринках. Трейдери тоді заробляли вже на імпорті.

«У цьому році радості буде мало, – підтверджує в розмові з «Главкомом» глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков. – Середня урожайність пшениці і ячменю – на 30% нижча за звичайну. На півдні, в Миколаєві, Запоріжжі, Херсоні, Дніпрі – ще гірше. В Одесі взагалі практично нічого немає. Я в своєму господарстві в липні зібрав ячмінь. Припускав, буде 70 центнерів з гектара, а вийшло удвічі менше. Так це в Київській області, а що на півдні?».

Як розповідає Новіков, у південних областях втрачену пшеницю і ячмінь аграрії ще влітку спробували компенсувати менш вибагливим соняшником – пересіяли поля. «Можливо, збитки якось компенсуються», – сподівається голова Аграрного союзу України.

За офіційними прогнозами, олійних культур в цьому році може бути зібрано близько 20 млн тонн. Однак в цьому теж є великі сумніви, швидше за все, урожай соняшника теж буде нижчим.

«Ми кілька днів тому почали збирати насіння, результат – дві тонни з гектара. Раніше збирали до 3,5 тонн. А на Херсонщині і в Одеській області, наскільки я знаю, врожайність соняшника – 300 кг з гектара, в десять разів менше, ніж у нас, все згоріло!», – розповідає в бесіді з «Главкомом» заступник директора компанії «Партнер Агро Груп» (Полтавська область) Віктор Марченко.

Посіви кукурудзи у Київські області: качанів нема - Аграрії висміяли Українську зернову асоціацію за її «космічний» прогноз врожаю зерна.

За словами Марченка, урожайність пшениці в їхньому господарстві в цьому році була 3,9 тонн з гектара, при звичайних 5,5 тонн. Тобто 70% від минулорічного. «Через два-три тижні почнемо збирати кукурудзу. Розраховували на 8-10 тонн з гектара, але хоча б чотири зібрати. Одним словом, повний капець», – не стримується аграрій.

Офіційні дані по збору урожаю станом на 26 серпня

Втім, за даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України,  станом на 26 серпня намолочено вже 26,6 млн тонн пшениці, треба обмолотити ще 1,1% посіві. Залишається тільки гадати: кому вірити – аграріям або офіційними зведенням з міністерства.

Андрій Кузьмін, «Главком»