Заглянути під подушку. Як влада планує перерахувати наші гроші

У соцмережах не вщухає бурхливе обговорення ухваленого парламентом президентського законопроекту №5153, яким запроваджується одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків.

Представники монобільшості та наближені до Офісу президента дуже задоволені тим, що закон ухвалено. Натомість чимало експертів – юристів, економістів та податківців – не поділяють їхнього захвату..

Про що закон?

Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання шляхом декларування активів. Закон передбачає у період з 1 вересня поточного року до 1 вересня 2022-го провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Така дата пов’язана з початком роботи новоствореного Бюро економічної безпеки.

Крім того, особи повинні будуть сплатити одноразовий збір:

• 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків;
• 9% для розміщених за кордоном;
• 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з початку цього року до 20 червня наступного.

А от самих депутатів, які проголосували цей закон, ці норми не стосуватимуться. Оскільки декларантами не можуть бути особи, які з 1 січня 2010 року були державними топпосадовцями або народними депутатами. Проведення податкової амністії зумовлено, зокрема, запровадженням в Україні плану протидії ухиленню від оподаткування (BEPS) та системи автоматичного обміну податковою інформацією (FATCA), що ускладнить виведення грошей в офшори та інші подібні схеми.

При цьому деякі активи можна буде не декларувати. Це:

• квартира площею до 120 квадратних метрів або будинок до 240 квадратних метрів
• нежитлове приміщення до 60 квадратних метрів
• один транспортний засіб вартістю до 2,25 млн грн (якщо це не яхта, літак, гелікоптер чи автобус)
• інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.

Якщо ж не «амністуватися», то за несплату податків загрожує штраф (максимальний - 425 тис. грн), позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років і конфіскація майна.

Податкова амністія – це добре?..

Експерти з Банкової та «Слуги» в один голос переконують: податкова амністія – чудова ідея.

Радник президента України Олег Устенко стверджує, що легалізація буде цікава перш за все середньому бізнесу, а також тим, хто отримував зарплати в конвертах. «Звичайного громадянина або малого підприємця цей законопроект не зачепить, оскільки вони володіють незначними сумами. Вони можуть витрачати до 400 тисяч гривень, і фінансовий моніторинг їх не стосуватиметься», – розказав він.

Нардеп з фракції «Слуга народу» Олексій Жмеренецький теж у захваті від ухваленої ініціативи. «Ці закони розраховані на підприємців та власників великого бізнесу, в тому числі тих, що зареєстровані в офшорних зонах, які з різних причин раніше не показували свої реальні прибутки, тому не можуть інвестувати свій капітал в економіку, без сплати раніше не сплачених податків», - зазначив він.

«Податкова амністія - не панацея від тіньового бізнесу, проте очікуємо, що можливість добровільної сплати одноразового збору сприятиме наповненню українського бюджету і, відповідно, швидкому виходу української економіки із постковідної кризи», - додає нардеп.

…чи погано?

Суддя Східного апеляційного господарського суду Харкова Михайло Слободін відзначає гармонійність назви і змісту цього закону. «Амністія застосовується до осіб, винних у скоєнні правопорушення, тому держава, нарешті, висловила своє ставлення до тих, хто накопичував грошові заощадження», – зазначає він.

«З дрібних нюансів можна ще відзначити презумпцію незаконності грошових заощаджень, яка прямо в законі не названа, але очевидним чином випливає з факту фінансових санкцій за наявність таких заощаджень. Також з дрібничок впадає в око, що попереду в нас невідворотне скасування презумпції правомірності правочину, оскільки анонсовані заходи контролю передбачають обмеження легітимності угод, укладених «неамністованими» особами», – додає Слободін.

Ексзаступник глави Центрвиборчкому Андрій Магера назвав коментар судді «дуже влучною характеристикою запропонованого «Слугами» «закону про амністію».

«І про амністію правомірних дій, і про презумпцію винуватості у вчиненні адміністративних та кримінальних правопорушень, і про презумпцію неправомірності укладених правочинів. Все те, чого мене вчили на юридичному факультеті, зусиллями Зеленського, «Слуг» і тих, які за них голосували, перевертається з ніг на голову. І навіть не в квадраті, а в кубі», – зазначає Магера.

Економістка Олена Макєєва так охарактеризувала ухвалений закон: «Держава, яка на словах гарантує справедливість всіх перед законом, насправді пропонує за безцінь легалізувати доходи обраним. Щось не так з цінностями в державі».

«Держава обіцяє, що не каратиме учасників податкової амністії за ухилення від сплати податків. Я не вірю. Давайте так, держава - це люди. Я не вірю людям, які не тримають слово. Людям, які ставлять підпис під Меморандумом з МВФ, а потім відмовляються від своїх обов’язків… Не вірю тим, хто сам порушує закони. Не вірю корупціонерам. Не вірю податківцям. І суспільство не вірить», – зазначає Макєєва.

Вона зауважує: є така думка, що податкову амністію прописали під певну когорту людей. «І в це я теж не вірю. Влада змінюється, а потім народові обіцяють «саджати навесні». Тотальна недовіра», – пояснює вона.

«Ми заохочуємо тих, хто ніколи не поважав закони. Тих, хто ніколи не сплачував податків. Ми буквально благаємо їх сплатити мізерні податки. І в такий спосіб показуємо всім лікарям, вчителям, державним службовцям, військовим і всім законослухняним громадянам – що податки сплачують лише бідні. Світом правлять багаті, в них свої закони. Під них вони і пишуться», – зазначає Макеєва.

Нардеп від «Голосу» Галина Васильченко, яка утрималась від голосування за документ, задається питанням: на кого цілиться податкова амністія?

«Передусім варто говорити про трудових мігрантів та їхніх родичів, які придбали майно в Україні. Впевнена, що в багатьох з нас рідні працюють за кордоном. Припустимо, ви працюєте за кордоном офіційно і сплачуєте податки там. Так, зазвичай, в такому випадку платити податки ще раз вам не прийдеться. Проте якщо в Україні ваші родичі купили за ці кошти, наприклад, квартиру - в будь-якому випадку доведеться оформити стосунки між вами та тією людиною, яка придбала тут майно», - пише Васильченко.

За словами нардепки, є ще один момент: формально в Україні ви можете залишатись податковим резидентом. І тоді вийде так, що на вас все-таки чекає подвійне оподаткування.

Ексглава Офісу генпрокурора Руслан Рябошапка висловлюється ще категоричніше. На його думку, податкова амністія «насправді означає:

1) будуть легалізовані «конверти», що за повідомленнями багатьох ЗМІ щомісяця отримують народні депутати;

2) будуть обкладені податками українці, які працюючи за кордоном, утримують свої сім‘ї в Україні. Тобто замість того, щоб українцям створити нормальні умови праці дома, аби вони не працювали у важких умовах по 12 годин на добу, живучи за тисячі кілометрів від дітей, подружжя, батьків, влада не додумалась нічого кращого, аніж обкласти українців «опрічніною», в кращих традиціях варварської держави Івана Грозного».

«І не вірте «говорячим головам» слуг, що «амністія» нібито добровільна справа - після її завершення, податкові опричники ходитимуть по хатах заробітчан, оцінюватимуть за власною фантазією побудовані будинки і привезені з-за кордону авто та нараховуватимуть податки - «опричнину» на нові конверти народним депутатам», – підкреслює він.

Політтехнолог Віктор Уколов так охарактеризував податкову амністію: «закон, дебілізм якого нам ще тільки доведеться відчути».

«Короткий зміст - якщо у вас є власність більше описаної на ілюстрації і ви не можете показати з яких офіційних прибутків ви її купили, значить у вас ПРОБЛЕМИ. Менші проблеми можна вирішити задекларувавши надлишкову власність і сплативши з неї 5% сьогоднішньої ціни. Більші проблеми будуть, якщо ви цього не захочете робити. Наприклад тому, що працюючи за кордоном уже сплатили податки. Або тому, що ваш працедавець давав зарплату виключно у конверті», - пояснює він.

«Які саме - слуги щось обов'язково придумають. А поки світоч фіскальної думки Данило Гетьманцев планує, що люди сплатять до бюджету не менше 1 млрд грн», – підкреслив він.

Наталія Сокирчук, «Главком»