Чи буде літр за 100 грн? Чому бензин в Україні дорожчає швидше, ніж дешевшає
Українські мережі АЗС справно коригують ціни тільки при кожному зростанні світових нафтових котирувань. На зниження вони не реагують
Останні тижні світовий ринок нафти знову перебуває під тиском геополітичної напруги. Загострення між США та Іраном, атаки на судноплавство у Червоному морі та ризики для Ормузької протоки вже позначилися на вартості нафти й нафтопродуктів.
Наслідки цих подій відчули й українські водії. Світові ціни на нафту різко зросли, а слідом почало дорожчати пальне в Європі – саме звідти Україна імпортує майже весь бензин та дизель. Проте, вже згодом після стрибка світові ціни на нафту почали знижуватися на тлі заяв американського президента про чергові переговори з Іраном. Водночас на українських АЗС пальне нестримно продовжує дорожчати.
Чи справді Україні загрожує нова паливна криза, чи нинішнє подорожчання є лише реакцією на тимчасове загострення ситуації у світі – розбирався «Главком».
Ціни йдуть вгору. Причини
Ключовим драйвером нинішнього паливного шторму залишається військова конфронтація між США та Іраном. У липні американські війська завдавали ударів по цілях на території Ірану, а Тегеран у відповідь атакував об'єкти США в Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Після атак підтримуваних Іраном хуситів на судна у Червоному морі та заяв президента США Дональда Трампа про можливість масованого удару по Ірану, нафта еталонної марки Brent подорожчала одразу на 7% – до $100,69 за барель.
За даними компанії Kpler, 23 липня через Ормузьку протоку – ключовий транспортний коридор для нафти з Перської затоки – пройшов лише один танкер. Це найнижчий показник із 7 травня. Окрім Ормузької, під загрозою залишається й протока Баб-ель-Мандеб, яка також є важливим маршрутом для транспортування нафти й потерпає від атак у Червоному морі.
Та вже наприкінці минулого тижня ситуація на нафтовому ринку почала стабілізуватися. Ціни пішли вниз на тлі ознак можливої деескалації конфлікту між США та Іраном і повідомлень про спроби відновити переговори між сторонами. Попередні консультації щодо цього відбулися під час візиту до Ісламабада міністра внутрішніх справ Ірану Ескандара Момені.
Вересневі ф'ючерси Brent здешевшали до $96,78 за барель, а серпневі марки West Texas Intermediate (WTI) – до $89,31.
Уже до ранку 28 липня на тлі заяв Трампа про переговори щодо припинення конфлікту й паузи в обміні ударами Brent продовжила знижуватися і опустилася нижче $88 за барель, а WTI торгувалася по $82. За добу нафта втратила 6-7%, хоча аналітики застерігають: навіть з урахуванням цього падіння нафта все ще коштує понад на 50% дорожче, ніж на початку року, – саме через перебої з постачанням із Близького Сходу.
Станом на 29 липня, ціна на нафту марки Brent склала $87,3 за барель, марки WTI – $82,2.
Як дорожчає пальне на українських АЗС
Упродовж останнього тижня більшість великих мереж АЗС переглянули свої прайси у бік підвищення. Станом на 28 липня, середня ціна бензину А-95 у великих мережах склала близько 82 грн за літр, дизельного пального – понад 88 грн за літр, автогазу – близько 42 грн за літр. У преміальних мережах – Окко, WOG, Socar – ціни на пальне традиційно найвищі, тоді як «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта» залишаються дешевшими.
Якщо порівняти із початком липня, то ціни відчутно зросли. За інформацією Консалтингової групи А-95, окремі види пального за місяць додали понад 8-10 грн за літр. Це стало одним із найпомітніших стрибків цін за останні місяці.
З середини до кінця липня дизельне пальне додало понад 6 грн на літрі, а бензин – майже 3,5 грн.
Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн пояснює, що нинішнє подорожчання пов’язане не лише зі стрибком світових цін на нафту. За його словами, ринок зіткнувся одразу з кількома проблемами, які ускладнили імпорт пального до України.
Зокрема, попит на дизельне пальне зріс через переорієнтацію частини зернових вантажів із морських портів на автомобільний транспорт. Водночас українські імпортери змушені шукати додаткові ресурси через загострення конкуренції на європейському ринку. За словами експерта, після припинення російського експорту дизельного пального Туреччина почала активніше закуповувати його на європейських нафтопереробних заводах, зокрема, у Греції, яка є одним із ключових постачальників для України.
Крім того, окремі партії пального, які прямували до України, перехоплювали буквально в дорозі інші покупці. Як зазначив Куюн, за останні два тижні відбулося два таких випадки, коли танкери з дизельним пальним були перенаправлені до інших країн через вигідніші комерційні пропозиції. Одночасно різко зросли витрати на морський фрахт і страхування суден.
Проблеми виникли й на ринку бензину. Куюн зазначив, що після запровадження з 1 липня нового паливного стандарту Е10 (він передбачає додавання до бензину до 10% біоетанолу. Це рішення є частиною переходу до європейських норм та уніфікації паливного ринку з ЄС) окремі мережі вже стикаються з дефіцитом пального. Україна не може виробляти такий бензин самостійно, а європейські виробники не встигають наростити його випуск. Додатковим фактором стало те, що один із традиційних постачальників для українського ринку – грецький нафтопереробний завод Hellenic Petroleum – не виробляє бензин стандарту Е10.
За оцінкою експерта, гуртові ціни вже перевищують роздрібні: дизельне пальне продається по 93–95 грн за літр, тоді як бензин – близько 82 грн за літр. У такій ситуації, зазначає Куюн, оператори АЗС змушені переглядати ціни, інакше пальне за старою вартістю швидко викуплять оптові покупці.
«Отже, зростання цін триватиме. Усі питають, чи буде 100 грн за літр. Насправді це другорядне питання, адже висока ціна – це не найгірше, що буває. Це вже довів 2022 рік», – підсумував Куюн, натякаючи на ймовірність просто відсутності пального, яку Україна вже переживала навесні 2022 року. Тоді через руйнування паливної інфраструктури та перебудову логістики Україна зіткнулася з фізичним дефіцитом бензину й дизельного пального, а на багатьох АЗС діяли обмеження на продаж.
Бензину по 100 гривень не буде!
Експерт з міжнародних енергетичних та безпековий відносин Михайло Гончар в коментарі «Главкому» також зауважує: нинішнє підвищення цін має об'єктивні причини, насамперед через подорожчання нафтопродуктів на європейському ринку, звідки Україна імпортує пальне.
«З огляду на ситуацію на європейському ринку нафтопродуктів і події в Перській затоці та Ормузькій протоці знову зростають оптові ціни. Коли наші мережі закуповують пальне в Європі, вони вже купують його дорожче. Але ціни на українських АЗС не можуть зрости пропорційно до цього подорожчання – певне зростання ми бачимо, проте воно не таке динамічне, як могло б бути», – пояснює експерт.
Нинішню ситуацію не варто називати паливною кризою, підкреслює Гончар. Ризики для ринку справді існують, однак багато залежатиме від подальшого розвитку подій на Близькому Сході та від цінової ситуації в Європі.
Експерт також нагадує, що лише тиждень тому світові ціни на нафту перевищували позначку у $100 за барель, однак згодом опустилися приблизно до $86. Відповідно, із певним часовим лагом це має позначитися й на вартості імпортного пального.
«Ціни підвищуються швидко, а пом’якшуються значно повільніше. Варто пригадати квітень, коли теж лунали прогнози, що дизель ось-ось коштуватиме 100 гривень за літр. Цього не сталося. Зараз ситуація дуже схожа», – каже він.
Гончар також закликає не проводити паралелей із паливною кризою 2022 року. За його словами, за цей час Україна суттєво змінила систему забезпечення нафтопродуктами й більше не залежить від одного джерела постачання.
«Ми зробили висновки з чотиримісячної паливної кризи 2022 року. Зараз постачання диверсифіковані, і навряд чи є хоч один напрямок, який забезпечує понад 20% імпорту. Замінити можна практично будь-яке джерело – питання лише в ціні», – зазначає Гончар.
Водночас він визнає, що російські атаки на порти Великої Одеси ускладнюють логістику. Якщо морські поставки з Греції чи Туреччини стають неможливими, пальне доводиться перевозити залізницею через Польщу або Румунію, що обходиться значно дорожче.
«Логістичні можливості є, просто вони можуть бути дорожчими. Якщо не приходить танкер із 60 тис. тонн дизелю, його потрібно замістити приблизно двадцятьма залізничними ешелонами. Це і дорожче, і довше», – пояснює експерт.
Попри це, Гончар вважає, що розмови про бензин по 100 грн за літр наразі є передчасними.
«Про це говорять лише хайпожери або ті, хто розраховує на цьому заробити. Проблемні тенденції є, але ситуація не виглядає такою драматичною», – підсумовує він.
Чи буде паливна криза?
Експерт з питань енергетики, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев також не погоджується з прогнозами загострення паливної кризи. У коментарі «Главкому» він зазначив, що на сьогодні говорити про дефіцит нафтопродуктів немає підстав.
«На мій погляд, говорити про певну кризу на паливному ринку не можна, тому що палива достатньо. Криза – це коли нафтопродуктів не вистачає і немає звідки їх взяти. Наразі є певні проблеми з постачанням у прифронтові регіони, але ці проблеми можна вирішити», – переконаний експерт.
На думку Рябцева, нинішнє стрімке подорожчання бензину та дизельного пального не повністю відповідає ринковій ситуації. Він вважає, що оператори АЗС закладають у роздрібні ціни максимальні ризики можливого розвитку подій.
«Трейдери, піднімаючи ціни, закладають у них усі можливі ризики для подальшого зростання, не намагаючись цими ризиками управляти, диверсифікувати чи хеджувати їх. Вони просто перекладають ризики на кінцевого споживача», – зазначає він.
Експерт звертає увагу, що після нещодавнього загострення на Близькому Сході, світові нафтові котирування вже знизилися приблизно до $85 за барель, однак ціни на українських АЗС залишаються на рівні, який, за його оцінкою, відповідає вартості нафти у $130–135 за барель.
Рябцев переконаний, що оператори ринку мають детальніше пояснювати причини кожного підвищення вартості пального.
«Роздрібні оператори мають показати структуру роздрібної ціни: скільки в ній вартості закупівлі нафтопродуктів, скільки логістики, скільки постійних витрат АЗС, скільки їхньої маржі. І при кожній зміні ціни пояснювати, на скільки відсотків зросла закупівельна ціна і як це відобразилося на кінцевій вартості. Але цього не робить ніхто – і це питання до уряду», – наголошує він.
За словами експерта, дефіциту пального в Україні наразі немає, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме не лише від ситуації на світовому нафтовому ринку, а й від цінової політики самих роздрібних мереж.
Кароліна Терещенко, «Главком»