Чи вигідно зараз купувати квартиру? Експерт спрогнозував вартість житла на первинному ринку

У випадку більш-менш стабільної економіки та поступовому її зростанні, ціни на будматеріали та квартири залишатимуться на сталому рівні
фото з відкритих джерел

У другому півріччі 2023 року квартири сильно не «підскочать» у ціні

У другій половині 2023 року, залежно від перебігу воєнних дій та економічної ситуації в країні, вартість житла на первинному ринку зросте в середньому на 3-5% в гривневому еквіваленті, а відтак суттєві цінові «стрибки» на квартири малоймовірні. Таку думку висловив Володимир Семенцов, співзасновник та керуючий партнер компанії INSPI Development.

На даний час для зростання вартості житла немає ані економічних, ані кон’юнктурних передумов (насамперед мова йде про рівень попиту). За уточненим прогнозом рівень інфляції за підсумками року може скласти від 15,3% до 15,6%. А за перші п'ять місяців року інфляція не перевищила 4%. У той же час МВФ прогнозує, що ВВП країни у 2023 році максимально зросте до 3%, тобто існує хиткий оптимізм щодо подальшої економічної ситуації в країні.

«Розуміємо, що інфляція для первинного ринку, насамперед, віддзеркалюється у вартості будівельних матеріалів та будівельно-монтажних робіт: але наразі ціни виробників виставлені, так би мовити, «із запасом» у 10-15% (на випадок ймовірного стрибка інфляції, що перевищить прогнози НБУ щонайменше на 5-10%). Цілком слушно, що виробники підготувалися до можливих негативних сценаріїв. Однак у випадку більш-менш стабільної економіки та поступовому її зростанні, ціни на будматеріали залишатимуться на сталому рівні», – вважає експерт.

Другою причиною, яка потенційно може рухати ціни вгору, експерт назвав співвідношення попиту і пропозиції. За його даними, залежно від локації, стану готовності, класу та якості об’єкта, рівень попиту в середньому щонайменше в 3 рази менший за пропозицію. Лише в окремих об’єктах, зведення яких наближається до завершення (зі ступенем готовності від 80% і вище та з орієнтовним терміном введення в експлуатацію протягом 6-8 місяців), попит на 40-50% менший за пропозицію.

«Інакше кажучи, фактор попиту не впливає на цінову кон’юнктуру ринку. Розуміємо, що закони бізнесу та ще й в умовах війни працюють: зростання цін за мінімального попиту не лише не спонукатиме покупців «квапитися» з покупкою житла, а навпаки – викликатиме лише роздратування та намагання знайти інший об’єкт за адекватними цінами», – підкреслив фахівець.

Що стосується рівня попиту у другому півріччі 2-22 року, то за найоптимістичнішого сценарію попит зростатиме точково і лише на майже готові об’єкти в окремих локаціях, що є найбільш захищеними від ворожих ракетних атак.  Відтак найбільша увага потенційний покупців (понад 75% попиту) буде прикута до 1,2-кімнатних осель площею від 40 м2 до 70 м2 в об’єктах на фінальних стадіях будівництва, розташованих у відносно безпечних містах, таких, як Київ, Львів, Івано-Франківськівськ, Ужгород, частково це стосується Одеси та Дніпра.

У другому півріччі рівень попиту багато в чому залежатиме від кількох важливих чинників:

  • перебігу війни (заподіяної шкоди ворогом) та очікуваного звільнення українських територій від ворога,
  • обсягу і системності міжнародної фінансової допомоги, яка, головним чином, спрямована на покриття величезних видатків держбюджету,
  • загального стану в економіці країни: збільшення активності, як великих підприємств, так і малого і середнього бізнесу з відповідним зростанням внутрішніх джерел наповнення бюджету,
  • зменшення безробіття, поступового зростання доходів громадян,
  • лояльних умов придбання житла на первинному ринку: програми з розтермінування, спільні іпотечні програми банків і системних девелоперів, рівня знижок за умов 100-відсоткової сплати вартості оселі тощо.  

Нагадаємо, що Європарламент не рекомендує Зеленському підписувати скандальний закон про містобудування. Як відомо, законопроєкт створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. Тим, хто потрапить туди, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування.

Читайте також: Скандальна «містобудівна реформа». Лондонські гастролі лобістів