Податок на OLX: які зміни готує уряд для користувачів сервісу оголошень
Кабмін запропонував впровадити автоматичний контроль доходів з OLX та інших платформ
В Україні готуються масштабні зміни у сфері оподаткування доходів із цифрових платформ. Кабінет міністрів України погодив пакет із трьох податкових законопроєктів, які були підготовлені Міністерством фінансів і передані на розгляд Верховної Ради. Йдеться про так званий податок на OLX, який має запрацювати орієнтовно з 1 січня 2027 року. Ця реформа є частиною пакету урядових ініціатив, спрямованих на легалізацію мільярдних оборотів, що проходять повз бюджет.
Законодавча основа та міжнародні зобов'язання
Кабінет Міністрів схвалив пакет змін до Податкового кодексу України, який базується на трьох «китах»:
- Імплементація європейської директиви DAC7: запровадження системи автоматичного обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ.
- Новий режим оподаткування (законопроєкт №15112): встановлення спеціальної ставки 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) для регулярних продажів замість стандартних 23%.
- Зміни до банківського законодавства: посилення фінансового моніторингу та прозорості транзакцій.
Ключовим документом є законопроєкт №15112 про регулювання онлайн-торгівлі, який імплементує норми DAC7 та фактично перетворює маркетплейси на частину системи податкового моніторингу.
🚩 Важливо для користувачів: продаж вживаних особистих речей (старі меблі, дитячий одяг тощо) залишається поза межами нового оподаткування. Платформи не звітуватимуть перед податковою про користувача, якщо сума його продажів не перевищує €2000 на рік, а кількість операцій – менше 30.
Головна зміна: Нова ставка податку
На сьогодні доходи фізичних осіб формально підлягають оподаткуванню за ставкою 23% (18% ПДФО + 5% військовий збір). Новий режим пропонує революційне зниження навантаження, але з умовою повної прозорості:
- 5% ПДФО – спеціальна знижена ставка для користувачів платформ.
- Військовий збір – може зберігатися окремо згідно з чинним на момент запуску законодавством.
🚩 Важливо: Податкове навантаження знижується, але воно стає автоматичним і контрольованим.
Платформи стануть податковими агентами
Одна з найрезонансніших норм реформи – надання цифровим платформам статусу податкових агентів. Це кардинально змінює модель взаємодії держави та громадянина:
- Автоматичне утримання: Маркетплейс сам вираховуватиме податок із суми продажу та перераховуватиме його до бюджету.
- Передача даних: Інформація про кожну угоду автоматично потраплятиме до ДПС.
- Тотальна ідентифікація: Платформи вимагатимуть повну верифікацію продавців (паспортні дані, РНОКПП).
Хто платитиме податок, а хто – ні
Законопроєкт вводить чітке розмежування, щоб захистити звичайних громадян:
| Параметр | Поточна система | Новий режим (з 2027) |
|---|---|---|
| Ставка податку | 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ) | 5% ПДФО + 5% ВЗ |
| Хто платить | Громадянин (декларування) | Платформа (автоматично) |
| Ліміт без податку | Відсутній (формально з першої грн) | До €2000 та 30 операцій на рік |
| Контроль | Вибірковий / Фінмоніторинг | Автоматичний через DAC7 |
| Ідентифікація | За бажанням платформи | Обов'язкова (BankID/Дія) |
Нові вимоги до продавців та банківський контроль
Для використання пільгового режиму у 5% можуть з’явитися додаткові умови, які фактично прирівнюють таку діяльність до спрощеної форми підприємництва:
- Спеціальний рахунок: Відкриття окремого банківського рахунку для зарахувань з платформ.
- Прозорість для ДПС: Повний доступ податкової до історії фінансових операцій за цим рахунком.
- Обмеження: Відсутність найманих працівників та чіткі ліміти річного доходу.
Міжнародний обмін даними (DAC7) та імпорт
Україна приєднується до системи автоматичного обміну даними, що означає:
- ДПС отримуватиме звіти про доходи українців на іноземних майданчиках (Etsy, eBay тощо).
- ПДВ на посилки: Вводяться нові правила для e-commerce, зокрема нарахування ПДВ на імпортні посилки вартістю понад 45 євро (зараз ліміт 150 євро). Платформа зможе автоматично включати цей податок у ціну товару.
Критика та ризики
Ініціатива вже викликала хвилю дискусій. Основні побоювання експертів та бізнесу:
- Ризик «тінізації»: Масовий перехід продавців у Telegram-канали та соцмережі, де контроль неможливий.
- Відтік користувачів: Зменшення активності на офіційних маркетплейсах через втрату анонімності.
- Адміністрування: Складність впровадження системи для міжнародних платформ, що працюють в Україні.
Коли чекати змін
За планом Мінфіну, нова система має запрацювати з 1 січня 2027 року. Проте законопроєкти ще мають пройти читання у Верховній Раді, де до них можуть бути внесені суттєві правки.
Що це означає для користувачів: плюси та мінуси
Плюси:
- Знижена ставка (10% = 5% ПДФО + 5% військовий збір замість 23% = 18% ПДФО + 5% військовий збір).
- Легалізація доходів (можливість підтвердити походження коштів).
- Простота: не потрібно самостійно заповнювати декларації.
Мінуси:
- Втрата анонімності та повний контроль доходів.
- Автоматичне списання коштів.
- Обов'язкова ідентифікація для кожного продажу.